Сутність держави. Сутність і типологія держави

План

Сутність і типологія держави

«Сегодня все страны могут быть разделены на два класса

- страны, где правительство боится людей,

и страны, где люди боятся правительства»
Амос Р. Е. Пиночет

1. Сутність держави

1.1. Внутрішній зміст діяльності держави

1.1.1. Класовий аспект, захист інтересів економічного пануючого класу, здійснення організованого примусу

2. Загальнонаціональний аспект державної діяльності

3. Публічно-політична (державна) влада

3.1. Механізм формування та способи здійснення державної влади

4. Визначення поняття держави

4.1. Держава як організація політичної влади

4.2. Монополія держави на політичну владу

4.3. Легітимація державної влади, її соціальна база

4.4. Державна влада

4.4.1. Управлінська і примусова діяльність державної влади

4.5. Проблема підкорення держави праву

5. Типологія держав

5.1. Формаційний і цивілізований підходи до типології держав

5.1.1. Відмінність цих підходів

5.2. Рабовласницька, феодальна, буржуазна (капіталістична), соціалістична держава

5.3. Сучасна соціально-орієнтована, демократична, правова держава

5.4. Причини зміни типів держав

5.5. Форми переходу від одного до іншого типу держав

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.

Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:

Ø класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;

Ø загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ.

Внутрішній зміст діяльності держави

Зміст діяльності держави набув нових якостей:

Ø подолання суспільних суперечностей за допомогою досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства;

Ø використання ідей та інститутів, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.;

Ø застосовування засобів захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян;

Ø політика, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.

Більш того, у сучасних державах (внаслідок втрати антагоністичного характеру класових суперечностей) ці аспекти аж ніяк не обов'язково протилежні один одному. Соціальна правова держава припускає наявність громадянського суспільства, де громадянин — суб'єкт права — є вільною, автономною особою.

Дата добавления: 2014-11-29