Загальні і спеціальні юридичні гарантії

Гарантії прав, свобод та обов’язків

Види прав і свобод

Права людини - права, які кожний має лише тому, що він є людиною, і якими всі люди володіють однаковою мірою і які є невід’ємними.

Вони є соціальними і політичними гарантіями, необхідними для захисту особи від посягань на людську гідність з боку сучасних держав і сучасних ринків. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.

Загальна декларація прав людини - рішення Генеральної Асамблеї, прийняте у 1948 році, яке є найбільш авторитетним джерелом міжнародних норм щодо прав людини. Загальна декларація разом з Міжнародними пактами про права людини іноді позначається як Міжнародний Білль про права людини.

Класифікація прав:

1) Відносно правового статусу:

a. Конституційні;

b. Міжнародні;

c. Галузеві;

d. Внутрішньогалузеві;

e. Локальні.

2) Відносно об’єктивного вираження:

a. Матеріальні;

b. Нематеріальні (особисті);

3) Відносно соціальної групи суб’єкта (носія прав):

a. Загальнодержавні;

b. Громадянина;

c. Іноземця (патрида), особи без громадянства (апатриду), особи з подвійним громадянством (біпатрида);

d. За сферою діяльності;

e. За етнічною ознакою;

f. Та ін..

4) Відносно зв’язку із суб’єктом (носієм) прав:

a. Не від’ємні (природні);

b. Додаткові

Проголошення будь-якого права людини, навіть закріпленого відповідними актами держави та її органів, ніщо без реальних гарантій його здійснення. Під гарантіями прав, свобод і обов'язків людини та громадянина розуміють систему соціально-економічних, моральних, політичних, юридичних умов, засобів і способів, які забезпечують їх фактичну реалізацію, охорону та надійний захист.

Без гарантій права свободи та обов'язки людини і громадянина перетворюються на своєрідні «заяви про наміри», що не мають ніякої цінності ні для особи, ні для суспільства.

Загальні гарантії прав, свобод і обов'язків:

Ø Соціально-економічні – єдність соціально-економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг, фінансових коштів, свобода економічної діяльності. Визнання і рівний захист усіх форм власності. Соціальне партнерство між людиною і державою, робітником і роботодавцем, захист конкуренції у підприємницькій діяльності;

Ø Політичні – наявність розвиненої системи народовладдя, Реальної можливості особи брати участь в управлінні державою безпосередньо або через представницькі органи. Політична багатоманітність. Можливість користуватися своїми правами та свободами, захищати свої інтереси. Поділ влади. Наявність незалежної конструктивної опозиції, політичного плюралізму та ін.;

Ø Ідеологічні (духовно-моральні) – ідеологічна багатоманітність. Заборона монополізації ідеології. Заборона релігійної, расової ворожнечі. Демократична громадська думка. Необхідний освітній рівень (загальнодоступність і безплатність освіти). Доступ до інформації та ін. Конституція України затвердила політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність і неможливість ви-1 знання державою будь-якої ідеології як обов'язкової (ст. 15);

Ø Юридичні – система юридичних засобів і способів охорони і захисту прав людини і громадянина. Обов'язок держави забезпечити особі права на судовий захист та інші способи захисту, не заборонені законом, а також право на одержання кваліфікованої юридичної допомоги.

Система спеціальних гарантій пов’язана в першу чергу із конкретними суспільними відносинами і випливають із системи загальних гарантій.

Дата добавления: 2014-11-29