I, II, III, IIIа, IIIб, IV, IVа, V. 2 страница

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ - Комплекс положень щодо вимог та норм пожежної безпеки, застосовуваних під час будування та експлуатування об’єктів.

ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ – Переліки інженерно-технічного устаткóвання та організаційних заходів, необхідних для запобігання виникненню чи розвиткові пожежі та для її гасіння

ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також створення умов для її успішного пожежогасіння.

У практичній діяльності органів Державного пожежного нагляду пожежну профілактику можна сформулювати у виді чотирьох задач.

Завданнями пожежної профілактики є:

1. Попередження виникнення пожежі.

2. Створення умов для запобігання розповсюдження пожежі.

3. Створення умов для успішної евакуації людей, майна і тварин.

4. Створення умов для успішної локалізації і ліквідації пожежі.

Пожежна безпека об’єкту повинна забезпечуватися:

- системою запобігання пожежі;

- системою протипожежного захисту;

- організаційно-технічними заходами.

Нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки (НАПБ) розуміється офіційний документ із зазначених питань, який видано (затверджено) відповідним уповноваженим на те органом і якому надано силу правових норм, обов'язкових для виконання.

Нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки мають наступну класифікацію:

- загальнодержавні

- міжгалузеві

- галузеві

- нормативні акти підприємств, організацій та установ.

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати:

- основні терміни і визначення в галузі пожежної профілактики;

- завдання пожежної профілактики, основні напрямки забезпечення пожежної безпеки об’єктів;

- класифікацію нормативних документів щодо забезпечення пожежної безпеки будівель і споруд.

Вміти:

- визначати заходи з забезпечення пожежної безпеки об’єктів;

- використовувати в практичній діяльності нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки.

Питання для самоперевірки

1. Що таке «Пожежна безпека» та «Пожежна небезпека» об’єкта?

2. Якими основними чинниками характеризується пожежна небезпека об’єкта?

3. Назвіть завдання пожежної профілактики.

4. Назвіть основні напрямки забезпечення пожежної безпеки об’єктів.

5. Які заходи відносяться до системи протипожежного захисту забезпечення пожежної безпеки об’єктів?

6. У чому заключаються організаційно-технічні заходи забезпечення пожежної безпеки об’єктів?

7. Назвіть види нормативних документів в яких зазначені вимоги до пожежної безпеки.

Література:

1. ДСТУ 2272-06. Пожежна Безпека. Терміни та визначення основних понять.

2. Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 4-10.

1.2 Будівельні матеріали та їх поведінка в умовах пожежі. Вогнестійкість будівель та споруд

Під час вивчення даної теми необхідно ознайомитись із класифікацією будівельних матеріалів за показниками пожежної небезпеки, властивостями будівельних матеріалів та їх поведінкою в умовах пожежі.

Вивчити класифікацію будівель за призначенням, ступенем вогнестійкості та висотою та класифікацію основних конструктивних елементів будівель і споруд. Ознайомитись із способами підвищення пожежної безпеки будівельних матеріалів

Детально розглянути питання щодо вогнестійкості будівельних конструкцій: межі вогнестійкості, граничні стани для конструкцій з вогнестійкості, межі поширення вогню. Ознайомитись із конструктивними характеристиками будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості,, а також розглянути їх.

Опрацювати методику визначення необхідних та фактичних ступенів вогнестійкості будівель.

Дана тема найкраще висвітлена у навчальному посібнику: Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 11-17, а також Грушевський Б.В. и др. Пожарная профилактика в строительстве. – М.: Стройиздат, 1989. – С. 22-61, 65-113.

Вогнестійкість будівельних конструкцій висвітлена в нормативно-правовому акті: ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – п.п. 2.1 – 2.8, дод. Д.

Основні поняття:

Будівлею називається - наземна споруда, яка має внутрішній закритий простір i призначена для виконання побутових, громадських, виробничих або господарчих функцій.

Згідно ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва будівлі поділяється:

За призначенням на:

− житлові,

− громадські,

− виробничі,

− сільськогосподарські,

− складські,

− лабораторні,

− адміністративні та побутові промислових підприємств, інші відповідно до нормативних документів в галузі будівництва.

За поверховістю на:

− малоповерхові (Н £ 9 м., як правило до 3-х поверхів включно);

− багатоповерхові (9 м < Н £ 26,5 м, як правило до 9-ти поверхів включно);

− підвищеної поверховості (26,5 м < Н £ 47 м, як правило до 16-ти поверхів включно);

− висотні (Н > 47 м, як правило вище 16-ти поверхів).

По конструктивній схемі виконання:

− безкаркаснi з повздовжними несучими стінами.

− безкаркасні з поперечними несучими стінами.

− каркаснi з неповним каркасом.

− каркасні з повнним каркасом.

− Будiвельна конструкцiя - це елемент будiвлі або споруди, яка виконує несучі, огороджуючi або сумiснi функцiї.

− До основних будівельних конструкцій відносять: фундаменти, стiни, окремi опори, перегородки, перекриття, дахи, вікна, сходи, двері тощо.

Вогнестійкість - це здатність будівельних конструкцій, будівель та споруд зберігати в умовах пожежі свої несучі і огороджуючи функції та чинити опір розповсюдженню пожежі.

Вогнестійкість будівельних конструкцій характеризується: межею вогнестійкості та межею поширення вогню

Межа вогнестійкості конструкції визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з нормативних для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.

Розрізняють три основних граничних станів будівельної конструкції з вогнестійкості:

− Граничний стан за ознакою втрати несучої здатності (R);(обвалення конструкцій і вузлів, або появлення недопустимого прогину конструкції).

− Граничний стан за ознакою втрати цілісності (E);(виникнення щілин, отворів через які можуть проникати в суміжне приміщення вогонь і дим).

− Граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності (І).

Вимоги безпеки вважаються виконаними якщо:

Здатність будівельної конструкції поширювати вогонь визначається межею поширення вогню.

Межа поширення вогню – це розмір (в см) пошкодження будівельної конструкції за межами зони нагріву.

За межею поширення вогню будівельні конструкції поділяють на три групи:

М0 (межа поширення вогню дорівнює 0 см);

М1 (М £ 25 см – для горизонтальних конструкцій; М £ 40 см – для вертикальних і похилих конструкцій);

М2 (М > 25 см – для горизонтальних конструкцій; М > 40 см – для вертикальних і похилих конструкцій).

Конструкція відповідає вимогам пожежної безпеки якщо:

По вогнестійкості будівлі характеризуються ступенями вогнестійкості.

Всі будівлі підрозділяють на 5 ступенів:

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати:

- класифікацією будівель і будівельних конструкцій за показниками пожежної небезпеки;

- поняття вогнестійкості будівельних конструкцій і будівель у сфері забезпечення пожежної безпеки.

Вміти:

- визначати відповідність фактичної ступені вогнестійкості будівлі протипожежним вимогам в залежності від конструктивних характеристик будівельних конструкцій.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризувати класифікацію будівель за призначенням, поверховістю та конструктивній схемі виконання?

2. Що таке «Будівельна конструкція» та які Ви знаєте будівельні конструкції?

3. Охарактеризувати класифікацію будівельних матеріалів за показниками пожежної небезпеки.

4. Дати визначення «Вогнестійкість», «Межа вогнестійкості» та «Межа поширення вогню».

5. Назвати граничні стани будівельних конструкцій за вогнестійкістю.

6. Охарактеризувати класифікацію будівель за ступеню вогнестійкості.

Література:

1. Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 11-17.

2. Грушевський Б.В. и др. Пожарная профилактика в строительстве. – М.: Стройиздат, 1989. – С. 22-61, 65-113.

3. ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – п.п. 2.1 – 2.8, дод. Д.

1.3 Категорування приміщень, будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою

Під час вивчення даної теми необхідно визначитись із необхідністю категорування приміщень, будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою.

Ознайомитись із основними показниками вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів що обертаються в технологічному процесі: температура спалаху, температура займання та самозаймання, верхня і нижня концентраційні межі поширення полум’я.

Розглянути категорування приміщень та зовнішніх технологічних установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою.

Опрацювати методику порядок визначення категорії будівлі (протипожежного відсіку) за вибухопожежною і пожежною небезпекою в залежності від приміщень, які входять до їхнього складу.

А також розглянути вимоги будівельних норм і правил до влаштування легкоскидних конструкцій.

Дана тема найкраще висвітлена у навчальному посібнику: Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса. – М. Стройиздат, 1987. – С. 92-96, 215-236. А також у нормативно-правовому акті: НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – п. 3, 5, 6, 8, 9.

Основні поняття:

Вибухом - називається процес швидкого фізичного або хімічного перетворення речовини або суміші з виділенням великої кількості енергії.

Температура спалаху - найменша температура речовини, що конденсує, при якій в умовах спеціальних випробувань над його поверхнею утворюються пари, здатні спалахувати в повітрі від джерела запалення; стійке горіння при цьому не виникає.

Температура займання — найменьша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що при дії на них джерела запалення спостерігається займання.

Температура самозаймання — найменша температура навколишнього середовища, при якому в умовах спеціальних випробувань спостерігається самозаймання речовини.

Легкозаймиста рідина (ЛЗР) - горюча рідина з температурою спалаху не більше 61 "С у закритому тиглі або 66 °С у відкритому тиглі. Особливо небезпечними називають легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С.

Масова швидкість вигоряння - втрата маси матеріалу (речовини) під час горіння за одиницю часу з одиниці поверхні за встановленими умовами випробування.

Нижня(верхня) концентраційна межа поширення полум’я - мінімальний (максимальний) вміст горючої речовини в однорідній суміші з окислювальним середовищем, за якого можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Пожежо- та вибухонебезпека будівель та приміщень характеризується сукупністю умов, які сприяють виникненю та розповсюдженю пожежі або вибуху і визначающих мождиві їх маштаби та наслідки. Час розвитку пожежі та її температурний режим обумовлюється кількістю горучих матерілів в приміщені (пожежною навантаженістю), їх пожежонебезпечними властивостями та особливостями технологічних процесів які використовуються у виробництві в цих приміщеннях. Особливо різноманітні кількісні та якісні показники пожежної небезпеки в виробничих будівлях та приміщеннях, які поділяються по вибухопожежній та пожежній небезпеці на категорії (А, Б, В, Г, Д). Категорії приміщень і будівель “А”, “Б” відносяться до категорій вибухопожежонебезпечних і є найбільш небезпечними, категорії приміщень і будівель “В”, “Г”, “Д” відносяться до пожежонебезпечних будівель – є менш небезпечними.

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати:

- основні показники вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів що обертаються в технологічному процесі;

- порядок категорування приміщень, зовнішніх установок та будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.

Вміти:

- визначати категорію приміщень, зовнішніх установок та будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.

Питання для самоперевірки

1. Що таке «вибух» та які ступені руйнування будівель в результаті вибуху?

2. Яка різниця між температурою спалаху та температурою займання?

3. Які рідини належать до легкозаймистих?

4. Які приміщення підлягають категоруванню за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

5. Яким нормативним документом регламентується категорування приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

6. Які приміщення належать до категорії «А» за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

7. При яких умовах будівля буде належати до категорії «Б» за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

8. При яких умовах будівля буде належати до категорії «В» за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

Література:

1. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – п. 3, 5, 6, 8, 9.

2. Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса. – М. Стройиздат, 1987. – С. 92-96, 215-236.

1.4 Протипожежні перешкоди

Під час вивчення даної теми необхідно розглянути основні рішення спрямовані на обмеження розповсюдження пожежі та забезпечення її гасіння.

Звернути увагу на особливості внутрішнього планування будівель і споруд, пожежні відсіки та секції, протипожежні зони, протипожежні завіси та розриви.

Розглянути призначення та види протипожежних перешкод, вимоги до влаштування протипожежних стін та перекриттів, влаштування заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, місцеві протипожежні перешкоди.

Дана тема найкраще висвітлена у навчальному посібнику: Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 19-35. А також у нормативно-правовому акті: ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – п.п. 2.12 – 2.14, 4.1 – 4.29.

Основні поняття:

Протипожежною перешкодою – називається будь яке конструктивне або об’ємно-планувальне рішення спрямоване на запобігання розповсюдження пожежі на протязі заданого часу.

Для попередження розвитку пожежі в будівлях при проектуванні передбачаються загальні та місцеві протипожежні перешкоди.

До протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки та перекриття.

Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовуються протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можна також розташовувати протипожежні тамбур-шлюзи.

За межею поширення вогню протипожежні перешкоди мають відповідати групі М0.

До загальних протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки, перекриття.

Місцеві протипожежні перешкоди - це протипожежні двері, вікна, люки, клапани, тамбур-шлюзи, а також бортики, пороги, обвалування, кювети, дренажі.

Об’ємно-планувальним рішенням будівлі чи споруди називають розташування в них приміщень, підпорядковане функціональним, технічним, естетичним, економічним, протипожежним та деяким іншим вимогам.

Пожежний відсік - об`єм будинку (споруди), відділений протипожежними перешкодами з метою обмеження можливої площі пожежі і створення умов для його ліквідації.

Пожежна секція – це група приміщень (окреме приміщення), яке виділене в об'ємі пожежного відсіка протипожежними перешкодами з метою попередження пожежі і забезпечення успішного гасіння.

Пожежні відсіки (секції) нормуються за ознаками:

- розміщення приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

- розміщення різних за функціональним призначенням приміщень

- розміщення приміщень з різними можливими джерелами запалювання

- розміщення приміщень за ознакою сумісного зберігання речовин та матеріалів, а також засобів пожежегасіння

- розміщення складських та допоміжних приміщень

- розподіл приміщень за площею

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати:

- види протипожежних перешкод, вимоги до їх влаштування та утримання;

- основні принципи внутрішнього планування будівель та споруд.

Вміти:

- визначити порушення у влаштуванні та експлуатації протипожежних перешкод.

Питання для самоперевірки

1. Що таке протипожежна перешкода?

2. Які протипожежні перешкоди належать до загальних?

3. Назвіть вимоги до протипожежної стіни 1-го типу.

4. Якої загальної площі прорізів дозволяється у протипожежних стінах?

5. Назвіть вимоги правил пожежної безпеки до протипожежних дверей.

6. Назвіть основні принципи об’ємно-планувальних рішень.

7. Яка відмінність пожежного відсіку від пожежної секції?

8. За якими ознаками будівля поділяється на пожежні відсіки?

Література:

1. ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – п.п. 2.12 – 2.14, 4.1 – 4.29.

2. Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 19-35.

1.5 Забезпечення безпечної евакуації людей під час виникнення пожеж

В даній темі при її розгляді необхідно звернути увагу на небезпечні фактори пожежі, які впливають на людей: відкритий вогонь, іскри, вибухи, підвищена температура повітря, токсичні продукти горіння, пониження концентрації кисню в повітрі, руйнування будівельних конструкцій та установок.

Розглянути визначення шляхів евакуації та евакуаційних виходів, конструктивне виконання евакуаційних шляхів і виходів, а також загальнi вимоги правил пожежної безпеки до влаштування та утримання евакуаційних шляхiв і виходiв.

Ознайомитись із поняттями про вільний рух та примусову евакуацію людей із будівель та споруд під час пожежі, можливими перешкодами під час евакуації.

Розглянути системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, їх характеристики, типи та вимоги до влаштування.

Дана тема найкраще висвітлена у навчальному посібнику: Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 59-85. А також у нормативно-правовому акті: ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – 7.10 – 7.19.

Основні поняття:

Небезпечний чинник пожежі; (небезпечний фактор пожежі) Прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків (До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища).

До небезпечних для здоров’я людини небезпечних факторів пожежі відносяться:

- підвищена температура оточуючого середовища.

- відкритий вогонь та іскри (променеві потоки).

- токсичні продукти горіння.

- понижена концентрація кисню.

- втрата видимості внаслідок задимлення.

Евакуювання людей під час пожежі -вимушене переміщування людей із зони можливого впливу небезпечних чинників пожежі.

Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть:

- а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє), сходову клітку;

- б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор (хол, фойє) до сходової клітки або сходів типу С3; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу С3;

- в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, вказаними в підпунктах а) та б), за винятком випадків, обумовлених НД;

- г) цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від вищерозташованих поверхів.

Евакуаційні шляхи - це шляхи, які ведуть до евакуаційних виходів і забезпечують безпеку людей протягом необхідного часу евакуації.

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати:

- небезпечні фактори пожежі, які впливають на людей під час евакуації;

- основні визначення «Евакуаційні шляхи» та «Евакуаційні виходи»;

- вимоги правил пожежної безпеки до влаштування і експлуатації евакуаційних шляхів та виходів.

Вміти:

- виявляти порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації евакуаційних шляхів і виходів та визначати вимоги правил пожежної безпеки при цих порушеннях.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть небезпечні чинники пожежі.

2. Що таке евакуація людей під час пожежі?

3. Які виходи вважаються евакуаційними?

4. Які шляхи вважаються евакуаційними?

5. В яких нормативних документах викладенні вимоги правил пожежної безпеки до евакуаційних шляхів та виходів?

6. Що забороняється під час експлуатації евакуаційних шляхів та виходів?

Література:

1. ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – п.п. 5.1 – 5.54; 7.10 – 7.19.

2. НАПБ А. 01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні – п. 4.3.

3. Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 59-117.

1.6 Опалення і вентиляція будівель та споруд

Під час розгляду даної теми ознайомитись із призначенням та класифікацією систем опалення і вентиляції, їх пожежною небезпекою.

Розглянути вимоги будівельних норм і правил пожежної безпеки до влаштування та експлуатації пічного опалення, вимоги правил пожежної безпеки до експлуатації побутових опалювальних приладів Вимоги правил пожежної безпеки до влаштування і експлуатації центральних систем опалення та котельних установок методи та засоби захисту технологічних процесів від накопичення зарядів статичної електрики.

Розглянути вимоги будівельних норм і правил при влаштуванні та експлуатації вентиляційних систем виробничих, житлових і громадських будівель. Призначення, загальна характеристика та вимоги до влаштування систем протидимного захисту будівель.

Дана тема найкраще висвітлена у навчальному посібнику: Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 118-214. А також у нормативно-правових актах: ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – 7.9 – 7.9, СНиП 2.04.05-91*. Отопление, вентиляция и кондиционирование, НАПБ А. 01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні. – п.п. 5.2, 5.3.

Основні поняття:

Опаленням називають штучне підтримання температури повітря в приміщенні на більш високому рівні ніж температура зовнішнього повітря.

Система опалення – це комплекс конструктивних елементів, призначених для отримання, переносу і передачі необхідної кількості теплоти у всі приміщення що обігріваються.

Вентиляція – регулюємий повітрообмін в приміщенні для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих речовин з метою забезпечення в приміщенні допустимого температурно-вологостного режимів і чистоти повітря.

Системи за призначенням поділяються на:

Приточні системи – це системи які подають повітря в приміщення.

Витяжні системи – це системи які видаляють забруднене повітря із приміщення.

Загальнообмінні – це системи які забезпечують повітрообмін всього приміщення або робочої зони при наявності розсерджених джерел забруднення.

Місцеві приточні – це системи які здійснюють подачу повітря безпосередньо на робоче місце або в обмежені зони приміщення.

Місцеві витяжні – це системи які видаляють шкідливі речовини безпосередньо від джерел іх видалення.

Аварійні системи – це системи які видаляють повітря у разі великого викиду шкідливих речовин.

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати:

- вимоги будівельних норм і правил пожежної безпеки до влаштування і експлуатації опалювальних і вентиляційних систем.

Вміти:

- виявляти порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації опалювальних та вентиляційних систем та визначати вимоги правил пожежної безпеки при цих порушеннях.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте пожежну небезпеку опалювальних систем.

2. Назвіть вимоги будівельних норм і правил до улаштування і експлуатації пічного опалення.

3. Назвіть вимоги будівельних норм і правил до центрального опалення.

4. Назвіть види, призначення та пожежна небезпека вентиляційних систем.

5. Охарактеризуйте вимоги будівельних норм і правил до улаштування та експлуатації вентиляційних систем.

6. Охарактеризуйте вимоги правил пожежної безпеки при експлуатації евакуаційних шляхів і виходів.

Література:

1. ДБН В.1.1-7-2002* Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – 7.9 – 7.9.

2. СНиП 2.04.05-91*. Отопление, вентиляция и кондиционирование.

3. НАПБ А. 01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні. – п.п. 5.2, 5.3.

4. Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 118-214.

1.7 Вимоги протипожежних норм до житлових будинків і гуртожитків

В даній темі при її розгляді необхідно звернути увагу на пожежну небезпеку житлових будинків і гуртожитків: наявність горючих будівельних конструкцій, велике горюче навантаження матеріалами, складне внутрішнє планування, наявність підвальних та господарських приміщень, різноманітних джерел запалення та шляхів розповсюдження пожежі, особливості сучасних житлових будинків та гуртожитків: підвищена поверховість, обмежена кількість евакуаційних виходів, оздоблення приміщень пожежонебезпечними матеріалами, наявність вертикальних комунікацій. причини виникнення пожеж у житловому секторі та заходи щодо їх попередження.

Розглянути основні вимоги протипожежних норм i правил до забудови житлових будинків і гуртожитків. Детально розглянути вимоги правил пожежної безпеки під час експлуатації житлових будинків та гуртожитків: утримання території, приміщень, евакуаційних шляхів i виходів, електрообладнання, приладів опалення, нагрівальних та газових приладів, порядок зберігання та використання горючих рідин і матеріалів. Особливості експлуатації житлових будинків підвищеної поверховості.

Дана тема найкраще висвітлена у навчальному посібнику: Кулєшов М.М. та ін. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – С. 46-50; Грушевський Б.В. и др. Пожарная профилактика в строительстве. – М.: Стройиздат, 1989. – С. 324-329. А також у нормативно-правових актах: ДБН В.2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення. – п.п. 4.1-4.35; НАПБ А. 01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні. – п. 7.1.

Дата добавления: 2014-11-29