Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Догляд за новонародженими




з малою масою тіла при народженні за методом "Мати-кенгуру"

Догляд за дитиною за методом „мати-кенгуру” – це нетрадиційний метод догляду за недоношеними новонародженими і/або новонародженими з малою масою тіла при народженні після стабілізації їх стану.

 

1. Завдання методу ”Мати-кенгуру”

1.1. Забезпечити формування тісного психоемоційного зв’язку між матір’ю і дитиною.

1.2. Підвищити частоту та тривалість грудного вигодовування.

1.3. Знизити ризик нозокоміальних інфекцій.

1.4. Сприяти участі родини у виходжуванні дітей з малою масою тіла.

1.5. Забезпечити альтернативний підхід до збереження та підтримки температури тіла дитини.

1.6. Оптимізувати використання обладнання та людських ресурсів при виходжуванні новонароджених з малою масою тіла.

2. Переваги методу „Мати-кенгуру”

2.1. Покращення поведінки дитини: довше періоди спокою, менше плачу, довші періоди глибокого сну.

2.2. Зменшення частоти і важкості епізодів апное.

2.3. Скорочення термінів перебування дітей у лікарні.

2.4. Матері відчувають більшу компетентність, впевненість та відповідальність при кенгуру-догляді за дитиною.

 


 

    ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16.09.2011595

 

КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ

 

І. Загальні положення

1. Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Інші обов’язкові щеплення встановлюються для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров’я; проти вірусного гепатиту В осіб із злоякісними новоутвореннями, осіб, що перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів; щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показами.

2. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.

4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, для яких є медичні імунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні, можуть зробити щеплення за направленням лікаря.

5. У цьому Календарі терміни вживаються в такому значенні:

вакцинація (щеплення, імунізація) - створення штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи анатоксину;

ревакцинація – повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб;

первинний вакцинальний комплекс - курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб.

6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами.

 


1. Календар профілактичних щеплень за віком

Вік Щеплення проти
1 день   Гепатиту В 2        
3-5 днів Туберкульозу 1          
1 міс.   Гепатиту В 2        
3 міс.     Дифтерії, кашлюку, правця 3 Поліо-мієліту 4 Гемофільної інфекції 5  
4 міс.     Дифтерії, кашлюку, правця 3 Поліо-мієліту 4 Гемофільної інфекції 5  
5міс.     Дифтерії, кашлюку, правця 3 Поліо-мієліту 4  
6 міс.   Гепатиту В 2        
12 міс.           Кору, краснухи, паротиту 6
18 міс.     Дифтерії, кашлюку, правця 3 Поліо-мієліту 4 Гемофільної інфекції 5  
6 років     Дифтерії, правця 3 Поліо-мієліту 4   Кору, краснухи, паротиту 6
7 років Туберкульозу 1          
14 років     Дифтерії, правця 3 Поліо-мієліту 4    
18 років     Дифтерії, правця 3      
23 роки     Дифтерії 3      
28 років     Дифтерії, правця 3 (надалі - кожні 10 років)      
1 Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Вакцинація проводиться на 3-5-у добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження). Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла 2000 г необхідно застосовувати вакцину для профілактики туберкульозу із зменшеним вмістом антигену (далі - БЦЖ-м).Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями та іншими парентеральними маніпуляціями.Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.Якщо дитина не щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках щеплення проводиться вакциною для профілактики туберкульозу (далі – БЦЖ).Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.З метою раннього виявлення туберкульозу проба Манту з 2-а туберкуліновими одиницями туберкуліну застосовується для всіх дітей з 12-місячного віку систематично раз на рік незалежно від попереднього результату.Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, при проведенні туберкулінодіагностики за віком її необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через один місяць після щеплення. 2 Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей проти гепатиту В використовується схема: 0 (перша доба)-1-6 місяців життя дитини. Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 - перша доба життя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями - 1 місяць, другим та третім щепленнями - 1 місяць, третім та четвертими щепленнями – 5 місяців). Особливості вакцинації проти гепатиту В дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу. 3 Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком у 3 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 5 місяців (третє щеплення) та 18 місяців (четверте щеплення). Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями вакциною проти кашлюку, дифтерії, правця становить щонайменше 1 місяць. Інтервал між третім і четвертим щепленнями повинен становити не менше 12 місяців.Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти даної хвороби.Вакцинація проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП), наступну у 14 років та у 18 років – анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі - АДП-М). Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, проводять АДП-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.Особливості вакцинації дітей проти кашлюку, дифтерії та правця, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу. 4 Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі - ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі - ОПВ) - для всіх наступних щеплень за цим Календарем.Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплень (щеплення за віком - 5 місяців,18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.Вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і у складі комбінованих вакцин. Дітям, які перебувають у сімейному оточенні з ВІЛ - інфікованими або з особами, котрим протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.Особливості вакцинації дітей проти поліомієліту, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, планові операції протягом 40 днів, виключити контакт з особами, котрим протипоказано введення ОПВ. 5Вакцинація дітей для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b (далі - Hib-вакцина), може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib–компонент. При використанні Hib-вакцини для первинної вакцинації необхідно надавати перевагу комбінованим вакцинам з Hib–компонентом.Щеплення для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, слід проводити за схемою 3-4-18 місяців. Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику відповідно до глави 4 цього розділу.Особливості вакцинації для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу. 6 Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення - у віці 6 років.Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років. У цьому разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між дозами мінімального інтервалу. Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.Особливості вакцинації дітей проти кору, епідемічного паротиту, краснухи з порушенням цього Календаря наведені у главі 2 цього розділу.Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту, краснухи осіб старше 18 років, що не отримали щеплення за віком, наведена у розділах ІІІ та IV цього Календаря.

Не слід спочатку розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів між дозами відповідно до глави 2 цього розділу.

2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря 1. При вирішенні питання про щеплення дітей з порушенням цього Календаря необхідно планувати вакцинацію з дотриманням таких мінімальних інтервалів:1.1. Не слід спочатку розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.1.2. Мінімальний інтервал – інтервал, який допускається до введення вакцини проти однієї і тієї ж інфекції особам з порушенням цього Календаря. Введена чергова доза вакцини з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. При виборі схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією виробника про застосування вакцини.
Для дітей віком від 3 місяців до 6 років 11 місяців 29 днів
Вакцини Мінімальний інтервал між дозами
1-2-а дози 2-3-я дози 3-4-а дози
АКДП1, АаКДП1 1 місяць 1 місяць 6 місяців
АДП 1 місяць 9 місяців  
Проти поліомієліту2 1 місяць 1 місяць 6 місяців

 

Продовження таблиці

Проти гепатиту В3 1 місяць 1 місяць  
Проти кору, паротиту, краснухи4 1 місяць    
Hib–вакцина5 1 місяць;2-а доза не вводиться; якщо першу дозу введено у віці від 12 місяців до 4 років 11 місяців 29 днів 3-я доза вводиться за віком у 18 місяців життя;3-я доза не вводиться; якщо другу дозу введено у віці від 12 місяців до 4 років 11 місяців 29 днів  
Для дітей віком від 7 до 17 років 11 місяців 29 днів
  Мінімальний інтервал між дозами
  1-2-а дози 2-3-я дози 3-4-а дози
АДП-М6 1 місяць 6-9 місяців  
Проти кору, паротиту, краснухи 1 місяць    
Проти гепатиту В3 1 місяць 1 місяць  
Проти поліомієліту2 1 місяць 1 місяць 6 місяців
           
_________________1 Вакцина АаКДП та АКДП використовується для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів. Якщо дитина не була щеплена відповідно до Календаря за віком до 6 років 11 місяців 29 днів, для профілактики кашлюку можна застосовувати вакцини як з цільноклітинним, так і з ацелюлярним кашлюковим компонентом за схемою, яка наведена у таблиці. Щеплення дітей до 7 років з порушенням цього Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй вказаного віку.2 Якщо остання доза вакцинального комплексу (перша ревакцинація) збігається з віком проведення ревакцинації у 6 років або 14 років, перша ревакцинація зараховується як ревакцинація за віком у 6 років або в 14 років.Щеплення дітей з порушенням цього Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти поліомієліту до 17 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти поліомієліту дитиною до 17 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй вказаного віку.Особам старше 18 років вакцинація проводиться за епідемічними показаннями.3Якщо дитина не отримала першу дозу вакцини проти гепатиту В в пологовому стаціонарі або родопомічному закладі, вакцинація проводиться в амбулаторних закладах охорони здоров’я в будь-якому віці (лише для дітей, народжених починаючи з 2002 року). Якщо вакцинація розпочинається пізніше 3-х місяців життя дитини з використанням комбінованих вакцин, до складу яких входить вакцина проти гепатиту В, щеплення плануються з урахуванням мінімального інтервалу між дозами. Вакцинація проти гепатиту В вважається завершеною при отриманні особою щонайменше трьох щеплень.Діти, які не були раніше щеплені проти гепатиту В, підлягають вакцинації у віці 14 років. 4 Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення починають у будь-якому віці до 18 років, дитина має отримати дві дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу введення. Введення другої дози вакцини для профілактики кору, паротиту, краснухи (далі – КПК) передбачене за віком у 6 років. Якщо перша доза вакцини КПК вводиться менше ніж за місяць до 6 років, друга доза вакцини вводиться не раніше ніж через 1 місяць.5 Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику відповідно до глави 4 цього розділу.6Дітям старше 7 років та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо вакцинації, проводять щеплення АДП-М триразово (інтервал між першим і другим щепленнями має становити 30–45 днів, між другим і третім — 6–12 місяців). Ревакцинація дітей у віці 15-18 років, які отримують щеплення поза цим Календарем, здійснюється з мінімальним інтервалом 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця. 2. При плануванні щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів для профілактики різних інфекційних хвороб необхідно дотримуватися таких особливостей:
Поєднання препаратів для щеплення Можливе поєднання
≥ 2 інактивованих вакцин та/або анатоксинів Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз1
Живі вакцини + інактивовані вакцини або анатоксини
≥2 живих вакцин для парентерального введення (крім БЦЖ)2 Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з інтервалом не менше 1 місяця

Продовження таблиці

Комбінація вакцини БЦЖ з іншими вакцинами Щеплення вакциною БЦЖ не проводять в один день з іншими вакцинами.Інші профілактичні щеплення можуть буди здійснені з інтервалом не менше 1 місяця до або після щеплення вакциною БЦЖ (крім вакцинації проти гепатиту В)
1Відповідно до інструкції про застосування вакцин та/або анатоксинів.2За потреби лікар має право ввести всі вакцини, анатоксини, що показані за Каландарем (крім БЦЖ), за одне відвідування закладу охорони здоров'я, проводячи ін’єкції у різні ділянки тіла за умови, що це не суперечить інструкції про застосування конкретної вакцини. В іншому випадку лікар планує такі щеплення з урахуванням мінімальних інтервалів між введенням вакцин, анатоксинів. 3. Щеплення ВІЛ-інфікованих осіб
Визначення ситуації Вакцини Проведення щеплень
Дитина народжена ВІЛ-інфікованою матір’ю (Z20.6; R75) – ВІЛ-статус дитини не визначено ОПВ1, БЦЖ, кір, епідпаротит, краснуха Не щеплювати до уточнення ВІЛ-статусу
Інактивовані вакцини, анатоксини За цим Календарем
Безсимптомне носійство ВІЛ (Z21) або клінічні стадії І та ІІ 2 при відсутності імуносупресії або з легкою імуносупресією3 ОПВ1, БЦЖ, КПК Не проводиться
Інші вакцини, анатоксини За цим Календарем
Клінічні стадії 2 ІІІ та IV з середньоважкою та важкою імуносупресією3 Вакцинація не проводиться
1 Вакцинація ОПВ замінюється на ІПВ протягом періоду щеплення за цим Календарем. ОПВ не призначається членам сім’ї ВІЛ-інфікованого, особам, що доглядають за ним.
  ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16.09.2011595

ПЕРЕЛІК МЕДИЧНИХ ПРОТИПОКАЗАНЬ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

Вакцини Протипоказання
Усі вакцини та анатоксини Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми. Алергічна реакція на будь-який компонент вакцини, анатоксину. Органічні прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами не рідше ніж 2 рази на місяць. Гостре захворювання або загострення хронічного захворювання. Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія. Імуносупресивна терапія
Усі живі вакцини Транзиторна гіпогаммаглобулінемія та злоякісні новоутворення, вагітність, ВІЛ-інфекція (відповідно до глави 3 розділу ІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого цим наказом)
БЦЖ – м   БЦЖ   БЦЖ – м, БЦЖ   Маса тіла дитини менше 2000 г.   Маса тіла дитини менше 2500 г.   Ускладнення на попереднє введення вакцини (лімфаденіт, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм у діаметрі, келоїдний рубець, БЦЖ-остит, генералізована БЦЖ-інфекція). Тубінфікування та туберкульоз в анамнезі. Дефекти системи фагоцитозу. Генералізована БЦЖ-інфекція, БЦЖ-остит, виявлені у інших дітей у сім’ї

 

 

Продовження таблиці

Вакцини Протипоказання
ОПВ     ОПВ не вводиться особам з селективним IgA -імунодефіцитом. Особам, яким протипоказано введення живих вакцин, а також членам їхніх родин рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ)
Проти кашлюку Судоми в анамнезі (вакцинація проводиться АДП або вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом)
Жива вакцина проти кору, жива паротитна вакцина, вакцина проти краснухи або тривакцина (кір, паротит, краснуха) Алергічні реакції на аміноглікозиди. Анафілактичні реакції на яєчний білок. Введення препаратів крові

 

1. Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, визначений в інструкції про її застосування.

2. Планові вакцинації вакциною, анатоксином відкладаються до закінчення гострих проявів захворювання та загострення хронічних захворювань і проводяться після одужання або під час ремісії хронічного захворювання.

3. Імуносупресивна терапія – терапія, що проводиться цитостатичними препаратами, у тому числі монотерапія циклоспорином А та іншими кортикостероїдами в імуносупресивних дозах, променева терапія. Терапія кортикостероїдами визнається імуносупресивною, якщо з розрахунку на преднізолон складає більше 1мг/кг/добу та триває більше 14-ти діб за умов системного використання. Планові щеплення інактивованими вакцинами та анатоксинами проводяться після закінчення терапії, щеплення живими вакцинами не раніше ніж через 1 місяць після припинення терапії. Якщо тривалість терапії кортикостероїдами складає менше 14-ти діб незалежно від дози або більше 14-ти діб при дозі за преднізолоном менше 1мг/кг/добу, або використовується як замісна терапія, або використовується місцево, то така терапія не визнається імуносупресивною та не є протипоказанням до проведення планового щеплення.

4. Після щеплення оральною поліомієлітною вакциною (далі - ОПВ) пропонується обмежити парентеральні втручання протягом 40 діб.

5. Проведення щеплень для профілактики кору, паротиту та краснухи після введення препаратів крові (цільна кров, плазма, препарати імуноглобулінів, еритроцитарна маса), за винятком відмитих еритроцитів, можливе в терміни, що вказані в інструкції про застосування препарату, але не раніше ніж через 3 місяці. Після екстреної профілактики правця протиправцевим людським імуноглобуліном новонародженим вакцинація БЦЖ проводиться за загальноприйнятою схемою. Якщо інтервал між щепленням проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та уведенням препарату крові з лікувально-профілактичною метою менше 14-ти днів, щеплення проти цих інфекцій слід повторити.


 

  Додаток 1 до Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного

 

 

Перелік можливих несприятливих подій після імунізації, що потребують подальшого розслідування

 

 

Коди: І. Реакції Можливі несприятливі події після імунізації
  Підвищення температури до 39º С1
  Підвищення температури більше 39° С (сильна загальна реакція організму)
  Біль, набряк м’яких тканин більше 50 мм, гіперемія у місці введення більше 80 мм, інфільтрат більше 20 мм (сильна місцева)
  Лімфоаденопатія
  Головний біль
  Дратівливість, порушення сну
  Висипання неалергічного генезу
  Нудота, біль у животі, диспепсія, діарея
  Катаральні явища
  Міальгія, артралгія
  Транзиторна тромбоцитопенія
ІІ. Ускладнення  
  Післяін’єкційний абсцес
  Анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції
  Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка за типом кропивниці, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєла)
  Фебрильні судоми
  Афебрильні судоми
  Підшкірний холодний абсцес
  Поверхнева виразка > 10 мм.
  Регіональний(і) лімфаденіт(и)
  Келоїдний рубець
  Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт

1Залежно від індивідуальних особливостей дитини.


Додаток

до Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень та тубіркулінодіагностики

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 579; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.028 сек.