Без смертельного наслідку

Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

До гострих профзахворювань і гострих профотруєнь належать захворювання та отруєння, зумовлені впливом небезпечних або шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

Розслідування нещасних випадків на виробництві слід здійснювати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" № 1112 від 25.08.2004 р.

Розслідування є основою для подальшої компенсації втрати працездатності потерпілими та оцінення ефективності заходів і засобів з охорони праці, що використовуються. Розслідування дає чіткі підстави для отримання об’єктивної інформації щодо негативних виробничих факторів та ризиків, вдосконалення законодавчої бази з охорони праці і розроблення конкретних заходів як доповнень до відповідних правил, інструкцій, інструктажів тощо з їх подальшим практичним використанням.

Розслідування проводиться при нещасному випадку, раптовому погіршанню здоров'я, гострого професійного захворювання, гострого професійного отруєння, одержанню теплового удару, опіку, обмороженню, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізаційного випромінювання, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працездатності на один робочий день і більше або зумовили потребу в його переведенні на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, а також у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

До їх числа належать також інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання. Причиною гострих профотруєнь є вплив шкідливих речовин хімічного походження.

Потерпілий працівник або працівник, який його виявив (свідок) повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт.

Керівник робіт зобовязаний:

- надати першу медичну допомогу потерпілому;

- повідомити про подію власника;

- повідомити про подію профспілку;

- зберегти обстановку до прибуття комісії з розслідування та вжити заходів до недопущення повторів таких

випадків.

Власник зобов'язаний:

- повідомити виконавчу дирекцію Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонд) про нещасний випадок; органи державної пожежної охорони (у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі); установу державної санітарно-епідеміологічної служби (у разі гострого професійного захворювання, отруєння);

- утворити комісію з розслідування у складі не менше 3 осіб: фахівця служби охорони праці (голова комісії), керівника структурного підрозділу, на якому трапився нещасний випадок, представника первинної профспілкової організації, представника робочого органу Фонду. У разі виявлення гострого профзахворювання (отруєння) до складу комісії залучаються представники СЕС.

Комісія зобов’язана протягом 3 діб:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків та причетних до нещасного випадку осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з'ясувати, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

- виявити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам у майбутньому;

- скласти акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках; якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою НПВ, підписати їх та направити власнику на затвердження;

- у разі виявлення гострого профзахворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Матеріали розслідування підлягають зберіганню на підприємстві та в робочому органі виконавчої дирекції Фонду протягом 45 років.

Власник зобов’язаний протягом доби затвердити акти і протягом 3 діб надіслати їх:

- потерпілому;

- керівникові підрозділу, де стався нещасний випадок;

- відповідному робочому органу Фонду;

- територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- профспілковій організації;

у службу охорони праці.

Нещасні випадки з учнями і студентами, які проходять виробничу практику, беруться на облік підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник навчального закладу.

Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків здійснюють:

- органи державного управління;

- органи Держнаглядохоронпраці;

- виконавча дирекція фонду.

Громадський контроль виконують профспілки чи представники трудового колективу.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про виконання запропонованих у ньому заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Державного комітету з нагляду за охороною праці, посадова особа якого видала припис, у встановлений термін.

Не визнаються нещасними випадками, пов’язаними з виробництвом, ті з них, які сталися з працівниками:

- за місцем постійного проживання на території польових та вахтових селищ;

- під час використання працівниками в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, інструментів, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними, токсичними або отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинення серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку;

- під час скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у разі самогубства.

Дата добавления: 2014-11-29