Техніка безпеки при експлуатації балонів

Запобігання пожежам та вибухам. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Щоб уникнути самозаймання наркозних препаратів, їх необхідно повільно зливати в герметично закриті ємності, не допускаючи розбризкування. Після зливання наркозних препаратів потрібно промити теплою водою випаровував та всі його деталі, що знімаються.

В операційній і наркозній забороняється використання відкритого вогню та електронагрівальних приладів. Забороняється при введенні наркозу застосовувати несправні прилади. Підлогу в операційній необхідно регулярно мити, щоб вона не втратила свою електропровідність. Натирати підлогу виском чи лаком забороняється.

Ремінні передачі обладнання не повинні розташовуватись у зонах підвищеної концентрації наркозних речовин. Забороняється змащувати ремені каніфоллю, воском та ін. речовинами.

Забороняється заклеювати частини наркозного апарату лейкопластирем (іншим діелектриком), застосовувати шланги з не антистатичної гуми, замінювати зламані частини на частини з діелектрика. Усі частини наркозного апарата виготовляються з електропровідних матеріалів.

У випадку вибуху або пожежі в операційній потрібно:

- повідомити керівника;

- знеструмити приміщення ОБ;

- вивести персонал з небезпечної зони;

- спробувати загасити пожежу, використовуючи підручні засоби;

- надати першу медичну допомогу потерпілим.

При ураженні людини електричним струмом: негайно припинити дію електричного струму, виключивши електроустановку з джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмопровідних частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршання кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого.

Балони розробляють і виготовлюють за нормативною документацією, узгодженою з Державним комітетом з нагляду за охороною праці.

Експлуатація балонів ведеться відповідно до вимог "Правил обладнання і безпечної експлуатації ємностей, які знаходяться під тиском". Балони обслуговують спеціалісти, що пройшли відповідне навчання і мають посвідчення.

Зовнішня поверхня балонів має бути пофарбована (кисень медичний – голубий колір), мати напис (текст – кисень медичний), колір напису – чорний.

Огляд балонів на наповню вальних станціях здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм’ятин та ін. пошкоджень. Перед оглядом балони очищують і промивають водою, а в разі потреби – промиті відповідним розчинником або дегазовані. Балони, в яких під час огляду зовнішньої і внутрішньої поверхонь виявлені тріщини, вм’ятини, раковини і риски завглибшки 10% від номінальної товщини стінки, надриви і вищерблення, знос нарізки горловини, а також на яких відсутні деякі паспортні дані, мають бути забраковані.

Місткість балона визначають за різницею між масою балона, наповненого водою, і масою порожнього балона або за допомогою мірних бачків.

Термін зберігання балонів установлюється особою, яка здійснює їх перевірку, але не більше 2 років.

Експлуатація балонів. При експлуатації балонів забороняється повністю використовувати газ, який у них знаходиться (залишковий тиск газу має бути 0,05 МПа – 0,5 кгс/см кв.

Балони з газом можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі (але захищені від атмосферних опадів і сонячних променів).

Балони з газм у приміщенні мають знаходитись на відстані не менше ніж 1 м від радіаторів опалення, не менше ніж 5 м – від джерела тепла з відкритим вогнем.

Наповнені балони мають зберігатися у вертикальному положенні (у спеціально обладнених гніздах, клітках або огороджені бар'єром).

Склади для балонів, наповнених газом, повинні мати природну або штучну вентиляцію. Склади повинні розташовувати у зоні, захищеній від ураження блискавкою.

Перевезення наповнених балонів потрібно здійснювати на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні, обов'язково з прокладками між балонами (дерев'яні бруси з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузкові чи гумові кільця завтовшки не менше 25 мм – по 2 кільця на балон).

Тема№8: "Опромінення"

Джерела та види опромінення

Шкідливі чинники опромінення не можна ні побачити, ні почути, ні відчути.

Високі дози радіотерапії смертельні. Після дії середніх доз опромінення виникають опіки, катаракта, безпліддя, а після тривалого часу може розвинутися рак (найчастіше – кісок і молочної залози, лейкопенія). Дія опромінення на репродуктивні органи може призвести до генетичної патології, яка, можливо, буде зберігатися в багатьох поколіннях.

Рівень опромінення сестер у лікарнях дуже низький, але негативний вплив його дії вимагає застосовувати всі можливі заходи для захисту. Вагітні сестри не залучаються до роботи.

Рентгенівські промені є найбільш реально існуючим джерелом опромінення (радіотерапія, діагностика з ізотопами та ін.).

Іонізуюче опромінення широко використовується в медицині як у діагностиці, так і в лікуванні.

У лікарні джерелами опромінення можуть бути окремі види діагностичних та лікувальних засобів. Їх поділяють на 4 групи:

1. Герметичні джерела – це радіоактивні речовини, які запечатано в оболонку (використовують у лабораторії, а також для імплантації пацієнтам під час лікування канцероми шийки матки.

2. Негерметичні джерела звичайно представлені рідкими формами, використовуються при лабораторних дослідженнях або для ін’єкцій (наприклад, йод-131 – для лікування раку щитоподібної залози).

3. Відходи. До них належать використанні радіоактивні хімічні речовини, а також радіоактивні виділення пацієнтів.

4. Апарати.

Дата добавления: 2014-11-29