Функції обробки рядків

Функція	Дія	Приклад
Ucase	Переводить усі символи рядка у верхній регістр	Ucase ("Ivanenko") =IVANENKO
Lease	Переводить усі символи рядка в нижній регістр	Lease ("Ivanenko") =ivanenko
Len	Визначає довжину рядка	Len ("Ivanenko") = 8
Right	Повертає задане число символів, починаючи від кінця рядка	Right ("Ivanenko", 2) = “ko"
Left	Повертає задане число символів, починаючи від початку рядка	Left ("Ivanenko", 4) = "Ivan"
Mid	Повертає задане число символів, починаючи від указаної позиції	Mid ("Ivanenko", 2, 3) = "van"
String	Повторює вказаний символ уста­новлену кількість разів	String (4, "$") = $$$$
Asс	Повертає ASCII-код для вказаного символу	Asс(„R”) = 82
Chr	Повертає символ для вказаного ASCII-коду	Chr(114) = r

Функції вибору. Крім перерахованих функцій в VBA існують також функції вибору, які дублюють деякі аспекти операторів умовного переходу.

1. iif – повертає одну з двох альтернатив.

Синтаксис: iif(Expr, Truepart, Falsepart), де Truepart – значення або вираз, який повертається, якщо Expr має тип True, Falsepart – значення або вираз, який повертається, якщо Expr має тип False.

Приклад: a = iif(b > c, b, c)

2. Choose – повертає значення, вибране зі списку параметрів.

Синтаксис: Choose(Index, Choice1 [,Choice2, … [,ChoiceN]]), де Index – числовий вираз або поле, значенням якого є число, яке лежить між 1 і числом елементів списка, Choice – вираз типу Variant, який містить один з елементів списку.

Приклад: N=3

a = Choose(n, “1”,”2”,”3”,”4”)

В результаті виконання в а буде міститься “3”.

Перенос рядка. Для продовження рядка інструкцій VBA використовується конструкція <Прогалина> + <Знак підкреслення> в кінці рядка, яка забезпечує, що наступний рядок є продовженням попереднього. При цьому потрібно пам’ятати, що сам рядок не може складатись більше ніж з 1024 символів

Приклад: if a > b then _

с = a else _

с = b

Коментарі. Текст, що міститься в програмі за символом (‘) або оператором Rem до кінця рядка з права, ігнорується компілятором і є коментарем. Оператор Rem може бути, як і будь-який інший оператор VBA єдиним в рядку, а символ (‘) може стояти в будь-якому місці рядка, тобто стояти як на початку тексту так і бути другим оператором VBA.

Розміщення декількох операторів в одному рядку. Використання знака (:) дозволяє розмістити декілька операторів в одному рядку. Таким чином, наступні дві конструкції еквівалентні:

x = 1

x = x + 1

та

x = 1: x = x + 1

Оператор присвоєння. Оператор присвоєння завжди включає знак (=).

Синтаксис:

Змінна (або Константа) = Вираз

Оператор присвоєння виконує вираз, який задано в правій частині і присвоює його значення (значення виразу правої частини) змінній або константі, які вказані в лівій частині.

Приклад:

х= 2

х = х + 2

Змінній х буде присвоєно значення 4.

Оператори умовного переходу. Оператори умовного переходу задають виконання групи інструкцій в залежності від значення виразу.

Синтаксис: 1. if Умова then [ інструкція ] [ Else Інструкція_else ]

2. if Умова1 then

[ Інструкція 1]

[ elseif Умова 2]

[ Інструкція 2]

...

[ else ]

[ Інструкція _ else ]

endif

Приклад 1. Прочитати з робочого листа 1 Excel число і піднести його до квадрату, якщо воно від’ємне; піднести його до кубу, якщо воно додатне.

Public Sub tyr()

x = Worksheets("Лист1").Cells(1, 1)

If (x < 0) Then y = x ^ 2 Else y = x ^ 3

MsgBox Str(y)

End Sub

Приклад 2.

Знайти значення х:

y + (y + cos(y))^(1/3) y < -3

x = arccos(0.2y + 0.23) - 3 < y <3

arcctg(y – e^y) 3 < y < 5

Public Sub tyr()

x = Worksheets("Лист1").Cells(1, 1)

If (x = -3) Or (x = 3) Or (x >= 5) Then

MsgBox "FNO"

ElseIf (x < 3) Then

y = x + Sgn(x + Cos(x)) * Abs(x + Cos(x)) ^ (1 / 3)

ElseIf ((x > -3) And (x < 3)) Then

y = Atn(0.2 * x + 0.23) / Sqr(1 - (0.2 * x + 0.23) ^ 2)

Else

y = 3.1416 / 2 - Atn(y - Exp(y))

End If

MsgBox Str(y)

End Sub

Оператор вибору. Якщо потрібно перевірити декілька умов, то використання оператору if може стати занадто складним. В таких випадках застосовують оператор вибору, який дозволяє виконати одну з декількох інструкцій, в залежності від значення виразу.

Синтаксис: select case

[ case СписокВиразів _1]

[ Інструкція _1]

...

[ case списокВир азів_ n ]

[ Інструкція _ n ]

[ case else ]

[ Інструкція _ else ]

end select

- СписокВиразів - список, що розділяється, який складається з однієї або декількох форм наступного вигляду: Вираз, Вираз То Вираз, Is ОператорПорівняння Вираз, де Вираз – це будь-який числовий чи рядковий вираз. Ключове слово То задає діапазон значень. При використанні ключового слова То перед ним повинно знаходитись менше значення. Ключове слово Is з операторами порівняння задає діапазон значень. Якщо ключове слово Is не вказане, воно вставляється за замовчуванням.

- Інструкції – це одна або декілька інструкцій, які виконуються в тому випадку, якщо вираз співпадає з деяким значенням із списку від СписокВиразів -1 до СписокВиразів - n.

- Інструкції_Else – одна або декілька інструкцій, які виконуються в тому випадку, якщо вираз не співпадає ні з одним з пропозицій Case.

Приклад 1. В залежності від величини введеного числа відображається повідомлення, яке вказує на величину числа або діапазон, якому воно належить.

Public Sub iui()

x = InputBox("Введіть ціле число")

Select Case x

Case 1

MsgBox "Число дорівнює 1"

Case 2, 3

MsgBox "Число дорівнює 2 або 3"

Case 4 To 6

MsgBox "Число від 2 до 6"

Case Is >= 7

MsgBox "Число не менше"

End Select

Приклад 2. Залежно від вибраного значення n присвоїти значення змінній х.

Public Sub qq()

n = 4

Select Case n

Case 1

x = 1

Case 2 To 5

x = 2

Case Else

x = 3

End Select

MsgBox x

End Sub

Оператор For – Next (оператор циклу). Оператор For – Next виконує групу інструкцій вказану кількість разів.

Синтаксис:

For Лічильник = Початок То Кінець [ Step Крок ]

[ Інструкції ]

[ Exit For ]

[ Інструкції ]

Next [ Лічильник ]

Оператор For – Next повторює виконання групи інструкцій з вказаним Кроком доти, поки Лічильник змінюється від Початку до Кінця. Якщо Крок не вказаний, за замовчуванням він вважається рівним 1. Альтернативний вихід з циклу надає інструкція Exit For.

Приклад 1.

Знайти суму елементів одномірного масиву, введених з робочого листа Excel.

Public Sub rtr()

Dim a(100)

n = InputBox("Введіть кількість елементів масиву")

For i = 1 To n

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Next i

s = 0

For i = 1 To n

s = s + a(i)

Next i

MsgBox Str(s)

End Sub

Оператор While-Wend (оператор циклу). Використовується рідко.

Оператор While-Wend виконує послідовність інструкцій, поки задана умова має значення True.

Синтаксис:

While Умова

[ Інструкції ]

Wend

Оператор While-Wend на відміну від For – Next працює не задану кількість раз, а поки виконується умова.

Приклад. Використання оператору While-Wend

Public Su1b rtr()

Dim a(100)

n = Val(InputBox("Введіть кількість елементів масиву"))

i = 0

While i <= n

i = i + 1

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Wend

s = 0

i = 0

While i <= n

i = i + 1

s = s + a(i)

Wend

MsgBox Str(s)

End Sub

Оператор Do – Loop. Оператор Do – Loop повторює виконання набору інструкцій, поки умова має значення True (випадок While) або поки умова не прийме значення True (випадок Until).

Синтаксис:

Do [ While | Until ] Умова або Do

[ Інструкції ] [ Інструкції ]

[ Exit Do ] [ Exit Do ]

[ Інструкції ] [ Інструкції ] [ Exit Do ] Loop [(While | Until) Умова ]

Loop

В будь-якому місці структури Do – Loop може бути розміщена будь-яка кількість інструкцій Exit Do, які забезпечують альтернативні можливості виходу з циклу Do – Loop.

Приклад 1 використання циклу Do – Loop.

Public Sub rtr()

Dim a(100)

n = Val(InputBox("Введіть кількість елементів масиву"))

i = 0

Do While i <= n

i = i + 1

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Loop

s = 0

i = 0

Do While i <= n

i = i + 1

s = s + a(i)

Loop

MsgBox Str(s)

End Sub

Приклад 2 використання циклу Do – Loop.

Public Sub rtr()

Dim a(100)

n = Val(InputBox("Введіть кількість елементів масиву"))

i = 0

Do

i = i + 1

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Loop While i <= n

s = 0

i = 0

Do

i = i + 1

s = s + a(i)

Loop While i <= n

MsgBox Str(s)

End Sub

Типи процедур. В VBA використовуються процедури двох типів: Sub i Function. Процедури типу Sub можуть повертати як одне так і декілька значень, а процедури типу Function завжди повертають тільки одне значення. Наприклад, функція у = х² приймає значення х а повертає значення у. Будь-яка програма у VBA є процедура типу Sub або Function.

Процедури. Процедура є самостійною частиною коду, яка має ім’я і може мати параметри, змінювати їх значення і виконувати послідовність інструкцій.

Синтаксис:

[ Private | Public ] [ Static ] Sub Ім ’ я [ СписокПараметрів ]

[ Інструкції ]

[ Exit Sub ]

[ Інструкції ]

End Sub

Таблиця 4.1.10.

Параметр

Опис

Public   Private   Static   Ім’я   СписокПараметрів     Інструкції

Вказує, що процедура Sub доступна для всіх інших процедур в усіх модулях Вказує, що процедура Sub доступна для інших процедур тільки того модуля, де вона описана Вказує, що локальні змінні процедури Sub зберігаються в проміжках часу між викликами цієї процедури Ім’я процедури Sub, яке задовольняє стандартним правилам іменування змінних Список параметрів, значення яких передаються в процедуру або повертаються з процедури при її виклику. Розділителем в списку параметрів є кома Будь-яка група інструкцій, яка виконується в процедурі Sub

Виклик процедури. Виклик процедури Sub з іншої процедури можна здійснити декількома способами.

Перший спосіб виклику процедури Sub.

Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів

Таблиця 4.1.11.

Параметри	Опис
Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів	Ім’я процедури, що викликається Список параметрів, які передаються процедурі. Цей список повинен відповідати по кількості і типу списку параметрів, які задаються у процедурі при її визначенні

Якщо необхідно використати декілька процедур з однаковими назвами, при їх виклику через крапку необхідно вказати ім’я модуля, де вони розташовані. А саме:

Ім’яМодуля. Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів

Другий спосіб виклику процедури Sub.

Цей спосіб здійснюється за допомогою інструкції Call.

Call Ім’яПроцедури (СписокФактичнихПараметрів)

Зверніть увагу на те, що в цьому випадку список фактичних параметрів береться в дужки. В першому способі дужки не використовувались.

Пояснення: формальні параметри – це такі параметри, які вказані у заголовку процедури; фактичні параметри – це параметри, вказані у операторі виклику процедури.

Вбудовані діалогові вікна. У проектах VBA часто зустрічаються два типи діалогових вікон:

1. Вікна повідомлень.

2. Вікна вводу (діалогу).

Вони вбудовані у VBA, і якщо їх можливостей достатньо, то можна обійтись без проектування діалогових вікон. Вікно повідомлень MsgBox виводить найпростіші повідомлення для користувача, а вікно вводу InputBox забезпечує введення інформації

Процедура MsgBox. MsgBox – це скринька з повідомленнями (скорочення від Message Box). Ця процедура виводить на екран діалогове вікно, яке містить повідомлення, встановлює режим очікування натиснення кнопки користувачем.

Синтаксис:

MsgBox (Prompt, Buttons, Title)

Prompt – рядковий вираз, який відображає повідомлення в діалоговому вікні.

Buttons – числовий вираз, або константа, еквівалентна числовому виразу, що являє собою суму значень, які вказують число і тип кнопок, що відображаються в діалоговому вікні, основну кнопку і модальність вікна повідомлень. Значення за замовчуванням цього параметру дорівнюють нулю.

Title – вираз, який відображається у рядку заголовка діалогового вікна. Якщо цей параметр опущений, то в рядок заголовка поміщається ім’я додатку.

Таблиця 4.1.12.

Константа	Значення	Кнопки
VbOKOnly VbOKCancel VbAbortIgnore VbYesNoCancel VbYesNo VbRetryCancel		OK ОК Отмена Стоп Повтор Пропустить Да Нет Отмена Да Нет Повтор Отмена

Значення параметру Buttons процедури MsgBox, які визначають кнопки,

що відображаються у діалоговому вікні

Константа	Значення	Знак повідомлення
VbCritical VbQuestion VbExclamation VbInformation		? ! і

Значення параметру Buttons процедури MsgBox, які визначають інформаційні значки у діалоговому вікні

Значення параметру Buttons процедури MsgBox, які визначають основну кнопку в діалоговому вікні повідомлень, тобто активну кнопку

Константа	Значення	Номер основної кнопки
VbDefaultButton1 VbDefaultButton2 VbDefaultButton3 VbDefaultButton4

Активна кнопка буде працювати, якщо ми натиснемо клавішу Enter в діалоговому вікні.

Приклади використання процедури MsgBox.

1. Вивести вікно повідомлень, яке містить повідомлення “Hello Word”, в заголовку якого вказати своє ім’я.

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox "Hello Word",, "Oльга"

End Sub

2. Вивести вікно повідомлень, яке містить кнопки Да і Нет, значок 5, а також повідомлення Hello Word.

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox "Hello Word", vbYesNo + vbCritical

End Sub

1. Вивести вікно повідомлень, яке містить лише ім’я в рядку заголовка діалогового вікна.

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox " ",, "Ольга"

End Sub

Отже, в процедурі MsgBox є обов’язковим лише перший параметр, інші необов’язкові.

Процедура MsgBox зручна для виводу тієї чи іншої інформації. Однак, якщо необхідно дізнатись, який вибір зробив користувач при натисненні кнопок з діалогового вікна, то процедуру MsgBox треба використовувати як функцію. В цьому випадку значення, яке повертає MsgBox треба присвоїти якійсь змінній, а її параметри треба взяти в дужки. Отже, MsgBox може бути використана як функція і тоді вона повертає значення коду натиснутої кнопки.

З вищесказаного випливає, що результатом виконання функції MsgBox є коди натиснутих кнопок.

Таблиця 4.1.13.

Константа	Значення	Натиснута кнопка
VbOK VbCancel VbAbort VbRetry VbIgnore VbYes VbNo		ОК Отмена (Cancel) Прервать (Abort) Повторить (Retry) Пропустить (Ignore) Да (Yes) Нет (No)

Таблиця кодів кнопок.

Приклад. Записати у вікно повідомлень один з кодів натиснутих кнопок: Да, Нет, Отмена.

Створимо вікно повідомлень, в якому будуть 3 кнопки: Да, Нет, Отмена і активною другою кнопкою

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox "", vbYesNoCancel + vbDefaultButton2

End Sub

Використаємо MsgBox як функцію, яка повертатиме код натиснутої кнопки з діалогового вікна

Public Sub MyFirstProgram()

a = MsgBox("", vbYesNoCancel + vbDefaultButton2)

If a = 6 Then MsgBox "6"

If a = 7 Then MsgBox "7"

If a = 2 Then MsgBox "2"

End Sub

Приклад. Розглянемо наступну програму, яка записує на робочий лист Excel Лист1 в комірку (2, 2) текст “Hello Word”.

Public Sub MySecondProgram()

Worksheets("Лист1").Cells(2, 2) = "Hello Word"

End Sub

Приклад. Прочитати з листа Excel з комірки (3, 3) число і записати його в MsgBox.

Public Sub MyNextProgram()

a = Worksheets("Лист1").Cells(3, 3)

MsgBox Str(a)

End Sub

Примітка. Оскільки перший параметр в MsgBox має тип рядковий, щоб побачити число, яке записане на робочому листі в комірці (3, 3), необхідно перетворити його в рядок. Для цього використовуємо функцію Str, яка детально буде описана нижче.

Приклад. Прочитати з листа Excel з комірок (3, 3), (4, 3), (5, 3) числа і записати їх в MsgBox.

Public Sub MyNextProgram()

a = Worksheets("Лист1").Cells(3, 3)

b = Worksheets("Лист1").Cells(3, 4)

c = Worksheets("Лист1").Cells(3, 5)

MsgBox Str(a) + Chr(13) + Str(b) + Chr(13) + Str(c) + Chr(13)

End Sub

Примітка. Для того, щоб кожне число у вікні повідомлень MsgBox записувалось з нового рядка, було використано функцію Chr(13), яка діє аналогічно клавіші ENTER.

Параметри процедури Sub пишуться без дужок, а процедури Function – у дужках.

Функція InputBox. Функція Inputbox виводить на екран діалогове вікно, що містить повідомлення і поле вводу, дві кнопки ОК і Cancel. Встановлює режим очікування вводу тексту користувачем і натиснення кнопки, а потім повертає значення типу String по натисненню кнопки ОК, яке містить текст, введений в поле вводу. Отже, Inputbox завжди повертає текст. Щоб зробити з нього число, необхідно скористатись функціями str() або cstr(), якщо необхідно вивести дату – cdata().

Синтаксис:

Inputbox (Prompt, Title, Default, xPos, yPos, Helpfile, Context)

Promp – рядок, який відображається як повідомлення в діалоговому вікні. Рядковий вираз Promp може містити декілька рядків. Для розділу рядків допускається використання символу повернення каретки Chr(13), символу переводу рядка Chr(10), або комбінації цих символів Chr(13) & Chr(10), де &- конкатенація (зчеплення) рядків. (Замість знаку & допускається використання знаку +).

Title – рядок, який відображається в рядку заголовка діалогового вікна. Якщо цей параметр опущений, то в рядок заголовку поміщається ім’я додатку.

Default – рядок (підказка), який відображається в полі вводу. Він буде використаний за замовчуванням, якщо користувач не введе інший рядок. Якщо цей параметр опущений, то поле вводу відображається пустим.

xPos, yPos – координати вікна повідомлень на екрані.

Helpfile і Context – довідка.

Перші три парамерти є обов’язковими.

Приклад.

Public Sub MyNextProgram()

a = InputBox("Введіть значення", "Ольга", 10)

End Sub

Оператор виведення даних Print. Дія цього оператора полягає у виведенні результатів роботи програми у форму. Синтаксис:

[ Form n ]. Print [ список елементів виведення ]

Де до списку елементів виведення можуть входити: константи, змінні, арифметичні вирази, послідовність символів у лапках, функції Tab, Spc, String. Елементи списку відокремлюються комою (,) або крапка з комою (;). У випадку розділення комою наступна інформація друкується з нової зони (одна зона 14 позицій),. У випадку розділення крапкою з комою наступна інформація друкується безпосередньо після попередньої. Якщо елементом списку є вираз, то спочатку система обчислює значення виразу а друкує результат. Функція Tab (n) – визначає номер позиції з якої відбувається друк. Функція Spc (n) – визначаєкількість позицій, які треба пропустити. Функція String (n, “символ”) – визначає кількість символів, які друкуються.

Рис. 4.1.1.

Об’єктна модель Ms Excel являє собою ієрархію об’єктів, підпорядкованих об’єкту Application, який відповідає самому додатку Ms Excel. Більшість з цих об’єктів зібрані у бібліотеці об’єктів Ms Excel, але деякі входять до складу бібліотеки об’єктів Ms Office.

Основні об’єкти та сімейства:

Таблиця 4.1.14.

Об’єкт	Сімейство	Опис
Application		Активний додаток Ms Excel
WorkBook	WorkBooks	Сімейство об’єктів, кожний з яких являє собою робочу книгу
Worksheet	Worksheets	Сімейство об’єктів, кожний з яких являє собою робочий аркуш даної робочої книги
Chart	Charts	Сімейство об’єктів, кожний з яких являє собою діаграму у даній робочій книзі
Name	Names	Сімейство об’єктів, кожний з яких є ім’ям об’єкта, наприклад ім’ям робочого аркуша
Style	Styles	Сімейство об’єктів, кожний з яких є вбудованим стилем або стилем користувача, який використовується у робочій книзі
Window	Windows	Сімейство об’єктів, кожний з яких є вікном робочої книги
WorksheetFunction		Об’єкт, який являє собою контейнер для функцій робочого аркуша
Range		Діапазон комірок робочого аркуша. Приклади: Range(“A:G”) – діапазон комірок вказаного діапазону стовпців; Range(“2:2”) - діапазон комірок другого рядка; Range(“А2”) - комірка А2.

Діапазон комірок може задаватись не тільки як об’єкт Range, а й з використанням функцій робочого аркуша (об’єкта Worksheet) Rows та Columns. Наприклад: Rows(4); Columns(3).

Альтернативним способом звернення до комірки робочого аркуша є властивість Cells робочого аркуша (об’єкта Worksheet). Наприклад, комірку А5 робочого аркуша можна описати як Range(“А5”) або Cells(1, 5) (комірка першого стовпця і п’ятого рядка).

Крім того можливі такі способи опису діапазону комірок А2:С7:

1) Range(“А2:С7”)

Дата добавления: 2014-12-07