Характеристики статури чоловіків

№	Типи статури чоловіків	Ознаки
Жировід-кладення	Ступінь розвитку м’язів	Форма грудної клітини	Форма живота	Форма спини
	Грудний	Слабке	Слабке	Пласка	Впала	Сутула
Грудно-мускульний	Змішані ознаки І та ІІ з перевагою ознак І типу
Мускульно-грудний	Змішані ознаки І та ІІ з перевагою ознак ІІ типу
	Мускульний	Помірне	Середнє	Циліндрична	Пряма	Хвиляста або пряма
Мускульно-черевний	Змішані ознаки ІІ та ІІІ з перевагою ознак ІІ типу
Черевно-мускульний	Змішані ознаки ІІ та ІІІ з перевагою ознак ІІІ типу
	Черевний	Рясне	Слабка або середня	Конічна	Опукло-випуклий	Сутула або хвиляста

Певний інтерес представляє типологія, розроблена Кречмером.

Він зробив спробу об'єднати в єдину образну систему всі основні ознаки зовнішності людини: тулуб, кінцівки, голову, спину, шию, волосся. Виділено три типи: астенічний, атлетичний і пікнічний.

До відомих систем характеристик статури чоловіків відносять: Brugsch, Weіdenreіch, Sіgaud.

Brugsch - в основу класифікації покладено два основних типи: тип зі слабко розвинутою мускулатурою й вузькими грудьми й широкогрудий тип з добре розвинутою мускулатурою.

Weіdenreіch - розрізняє сухорлявих астеніків і кремезних нормостеників.

Sіgaud - виділяє респіраторний, м'язовий, травний і церебральний типи.

Особливий інтерес представляє характеристика статури хлопчиків-підлітків, розроблена Штефко.

5. Постава, як і інші розмірні ознаки, у значної ступені визначає особливості зовнішньої форми тіла людини. Тому постава є об'єктом пильної уваги не тільки антропологів і медиків, по й фахівців швейного виробництва. Зовнішні форми тіла людини різні. Вплив умов життя особливо сильно проявляється в характері звичного «спокійного» положення тіла - у поставі. Дотримуючись класифікації, прийнятої у швейної промисловості, можна виділити три основних типи постави фігури людини. За перший тип приймають перегибисту фігуру, яка характеризується випрямленою спиною без виступу лопаток, збільшеним вигибом у талії по спині, укороченої довжиною спини до лінії талії, збільшеною довжиною переду до лінії талії, при цьому положення вищої крапки грудної залози змішається нагору, а плечі й руки злегка відхиляються назад, спина вузька, а груди трохи розширені. Другий тип - нормальна, або умовно-типова фігура, характеризується прямій поставою з випрямленими кінцівками. Третій тип - сутула фігура, характеризується округлої й розширеною спиною, часто з виступаючими лопатками. Мірка ширини грудей зменшена в порівнянні з типовий, плечі й руки нахилені вперед, вигиб у талії по спині зменшується, довжина спини до лінії талії збільшується, а довжина переду до лінії талії зменшується, при цьому положенні вища крапка грудний залози зміщається долілиць. На думку П. Н. Башкірова, ці типи якоюсь мірою аналогічні відповідно лордотичному, нормальному й сутулуватому типам, прийнятим в антропометрії. Для встановлення приналежності фігури людини до тому або іншому типу постави користуються параметром, що визначає вигин верхньої частини тулуба - положенням корпуса Пк і другим параметром, що визначає нахил плеча – В. Визначення постави фігури людини залежно від положення корпуса й всіх пов'язаних з ним змін розмірних ознак має велике значення при побудові креслення конструкції виробу. Положення корпуса Пк не може бути постійним для всіх типів статури й для жіночих фігур середнього розміру, росту, повноти коливається від 4 до 8 см (по даним ЦНИИШП). Параметр Пк залежить від розміру, росту й повноти фігури: при їхньому збільшенні Пк збільшується. Другий параметр постави - висота плеча проекційна Вп залежить від кута нахилу плечового скату й коливається від 4,7 до 7,7 см, при цьому плечі можуть бути високі, нормальні й низькі. Далі наведена класифікація постави жіночих фігур середнього розміру, росту, повноти (по даним ЦНИИШП).

Класифікація фігур по поставі:

Перегибиста з високими плечима

Нормальна з високими плечима

Сутула з високими плечима

Перегибиста з нормальною висотою плечей

Нормальна з нормальною висотою плечей

Сутула з нормальною висотою плечей

Перегибиста з низькими плечима

Нормальна з низькими плечима

Сутула з низькими плечима

У промисловості одяг виготовляють на фігуру з нормальний поставою й нормальною висотою плечей. Дана продукція підійде й для інших фігур, що мають незначні невідчутні відхилення від фігури з нормальною поставою.

При розробці конструкції на конкретну фігуру необхідно враховувати її пропорції з метою правильного вибору моделі й рішення конструкції.

Контрольні запитання:

1. Які особливості статури дітей?

2. Яка вікова періодизація дітей при проектуванні одягувикористовується?

3. Як відбувається зміна розмірів і пропорцій дитячих фігур?

4. На які вікові групи розподіляється доросле населення?

5. Як розрізняють поздовжні і поперечні пропорції тіла дорослої людини?

6. Які види статури чоловіків Ви знаєте?

7. Які види постави Ви знаєте?

8. Як класифікуються фігури по поставі?

9. Відповідно якої поставі виготовляють одяг в промисловості?

Лекція №7

Тема:«Розмірна типологія дорослого і дитячого населення»

План:

1. Загальні положення

2. Вибір основних розмірних ознак

3. Визначення інтервалу байдужості

Мета: - ознайомлення із загальними положеннями про розмірну типологію дорослого та дитячого населення;

- ознайомлення із основними розмірними ознаками, що визначають типологію;

- ознайомлення з методами розрахунку частоти зустрічальності типових фігур.

Ключові слова: розмірна типологія, розмірні ознаки, інтервал байдужості.

Кількість годин: 2

Література:

1. Дунаевская Т.Н. Размерная типология населения с основами анатомии и морфологии: учебник для высших учебных заведений легкой промышленности / Т.Н.Дунаевская и др. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Легкая индустрия, 1980.

2. Пармон Ф.М., Кондратенко Т.П. Рисунок и графика костюма, – М.: Легпромбытиздат, 1987

1. Основна мета розмірної типології - виділення обмеженої кількості типів фігур по поєднанню розмірних ознак, які забезпечать максимальну задоволеність населення антропометрічним одягом.

Для реалізації мети необхідно вирішити такі завдання.

- Встановити оптимальне число провідних розмірних ознак, по яких відбувається розподіл всієї множини на визначені етапи.

- Вибрати раціональну номенклатуру провідних розмірних ознак.

- Визначити діапазон мінливості розмірів провідних розмірних ознак, тобто мінімальні і максимальні їх значення.

- Встановити інтервал (проміжок) між сусідніми номерами типових фігур.

- Визначити оптимальне число типових фігур.

- Розрахувати значення всіх інших (другорядних) розмірних ознак.

- Встановити чисельність обраних типів фігур.

2. Ведуча розмірна ознака - це та, яка береться за основу при виділенні розмірних типів фігур і визначенні співрозмірності одягу і тіла. Число провідних розмірних ознак може бути різним (від 1 до 3-5). Від числа провідних розмірних ознак залежать задоволеність населення антропометрічним одягом і ефективність роботи виробництва. Ця залежність має складний характер. Складність полягає в тому, що зі збільшенням числа провідних розмірних ознак задоволеність наростає все більш повільно, а витрати виробництва зростають все більш активно. Це зв’язано з тим, що для досягнення достатньої задоволеності споживачів антропометрічним одягом по двом провідним ознаками, за розрахунками М.В. Ігнатьєва, необхідно випускати 25 номерів одягу. Для досягнення тієї ж задоволеності при трьох провідних ознаках необхідно 125 номерів, а облік п'яти провідних ознаках зажадав б більш 1000 номерів одягу. При такому числі номерів одягу виробництво і збут дуже скрутні. У зв'язку з цим необхідно знайти те оптимальне число провідних розмірних ознак, при якому задоволеність населення буде достатньо висока, а витрати виробництва і збуту продукції забезпечать їх рентабельність.

У сформованих умовах оптимальним вважається число провідних розмірних ознак при виробництві верхнього побутової одягу, рівне трьом, при виробництві спеціального одягу, сорочок і білизни - рівне двом.

Змінилися умови виробництва одягу, застосування комп’ютерної техніки, автоматизація конструювання і розкрою дозволяють збільшити число провідних розмірних ознак і перейти до виготовлення в промислових умовах одягу на індивідуального замовника.

У стандартах встановлені наведені в таблиці мінімальні та максимальні значення провідних розмірних ознак.

Найчастіше межа значень розмірних ознак встановлюється з двох сторін, але можливі випадки, коли ця межа встановлюється з одного боку. В цьому випадку виріб не може бути менше певного розміру. Наприклад, довжина ременя не може бути менше максимального значення От. Інша межа ременя строго не визначена.

Прикордонні значення провідних розмірних ознак

Найменування ведучої розмірної ознаки	Значення провідних розмірних ознак за статевовіковими ознаками
доросле населення	дитяче населення
чоловіки	жінки	хлопчики	дівчинки
Зріст	158-188	146-176	62-188	62-176
Обхват груди третій ОгІІІ	84-128	84-136	40-104	40-104
Обхват талії От	66-134	-	51-90	51-84
Обхват стегон Об	-	92-152	-	-

3. Величина інтервалу розмірної байдужості визначає кількість номерів виробів і, отже, типів фігур в межах від мінімального до максимального значення провідної розмірної ознаки. Чим менше інтервал розмірної байдужості, тим більше номерів одягу необхідно виготовити, тим вище задоволення населення одягом, що відповідає розмірам їх тіла. У той час зменшення інтервалу ускладнює організацію масового виробництва одягу і її збуту. У зв'язку з цим необхідно знайти такий інтервал, при якому задоволеність населення досить висока, а виробництво і збут ефективні.

Значення інтервалів для розмірних ознак тіла установлені стандартом і становлять приблизно 3,5-4,5% від величини розмірної ознаки. У швейній промисловості нашої країни між розмірний інтервал по обхвату грудей, талії і стегон прийнятий рівним ± 2 см, по довжині тіла - ± 3 см. Міжповнотний інтервал по обхвату стегон і талії дорослого населення дорівнює ± 2 см, а у дітей з обхвату талії - ± 3 см.

Встановлені середні значення інтервалів байдужості по положенню корпуса і висоті плечей в залежності від виду одягу, см: 2,6 і 2 для піджака; 3,6 і 3,2 - для пальто; 2,4 і 2 - для сукні.

Контрольні запитання:

1. Яка основна мета розмірної типології?

2. Які завдання необхідно виконати для реалізації мети розмірної типології?

3. Які розмірні ознаки використовують для реалізації мети розмірної типології?

4. Які прикордонні значення провідних розмірних ознак Ви можете назвати?

5. Що визначає величина розмірної байдужості?

6. Які значення інтервалів для розмірних ознак тіла установлені стандартом?

Лекція №8

Тема:«Розмірні стандарти дорослого і дитячого населення»

План:

1. Методи розрахунку антропометричних стандартів

2. Розмірні антропологічні стандарти

Мета: - ознайомлення із методами розрахунку антропометричних стандартів;

- ознайомлення з антропологічними стандартами.

Ключові слова: рівняння найпростішої і множинної регресії, антропологічні стандарти.

Кількість годин: 2

Література:

1. Дунаевская Т.Н. Размерная типология населения с основами анатомии и морфологии: учебник для высших учебных заведений легкой промышленности / Т.Н.Дунаевская и др. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Легкая индустрия, 1980.

2. Пармон Ф.М., Кондратенко Т.П. Рисунок и графика костюма, – М.: Легпромбытиздат, 1987

1. Фігури типової статури характеризують не тільки сукупність провідних ознак, але і серією підлеглих. Чисельні значення підлеглих розмірних ознак в антропометрії визначають за рівнянням найпростішої і множинної регресії.

Рівняння найпростішої регресії визначає залежність величини підлеглої розмірної ознаки від одного ведучого.

Таке рівняння має вигляд:

де у – шукане значення підлеглої ознаки;

х – значення провідної розмірної ознаки;

а – вільний член;

b – коефіцієнт регресії, який показує, на яку величину змінюється ознака у при зміні х на 1 см.

Якщо підлегла розмірна ознака залежить від декількох провідних розмірних ознак, то для його розрахунку застосовуються квадратичні рівняння множинної регресії типу:

для чоловіків

для жінок

де х_і - підлеглий розмірний ознака;

х₁ - довжина тіла (зростання);

х₁₆ - обхват грудей третій (Ог_ІІІ);

х₁₈ - обхват талії;

x₁₉ – обхват стегон з урахуванням виступу живота;

а, Ь, с, d, e, f – коефіцієнти рівнянь регресії.

1. Від двох провідних ознак Ог і Р залежить більшість розмірних ознак, таких як Ош, Вз.п, Вп.п, Др та ін.

2. Від трьох провідних ознак Oг, P і От залежать більше 20 розмірних ознак, таких як Дт.с, Дт.п, Шг, Шс та ін.

3. Від трьох провідних ознак Oг, P і Об з урахуванням виступу живота залежать лише кілька розмірних ознак, таких як Дт.к, Дсб та ін.

Для жінок одна розмірна ознака Оп залежить від всіх чотирьох розмірних ознак: Ог_ІІІ, От, Об і Р.

2. Значення розмірних ознак, що відповідають кожному типу, заносяться в спеціальні таблиці, звані стандартами розмірів, або розмірними антропологічними стандартами.

В результаті досліджень створена система розмірних державних і галузевих стандартів:

ГОСТ 17521-72 «Типовые фигуры мужчин. Размерные признаки для проектирования одежды»

ОСТ 17-325-86 тієї ж назви та призначення

ГОСТ 17522-72 «Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды»

ОСТ 17-326-81 тієї ж назви та призначення

ГОСТ 17916-86 «Типовые фигуры девочек. Размерные признаки для проектирования одежды»

ОСТ 17-67-86 тієї ж назви та призначення

ГОСТ 17917-86 «Типовые фигуры мальчиков. Размерные признаки для проектирования одежды»

В якості провідних ознак для вибору типових фігур у жінок прийняті довжина тіла (зріст), обхват грудей третій і обхват стегон з урахуванням виступу живота, у чоловіків і дітей - зріст, обхват грудей третій і обхват талії.

ОСТ 17-326-81 встановлює для виробництва жіночого одягу 137 типів фігур, які діляться на 4 півнотні, 9 розмірних і 3 вікові підгрупи. Повнота встановлюється як різниця між Об і Ог_ІІІ, рівна:

I група - 4 см - мала повнота;

II група - 8 см - середня повнота;

III група - 12 см - велика повнота;

IV група - 16 см - дуже велика повнота.

Весь діапазон розмірів від 88 до 136 (13 номерів) розбитий на три підгрупи: малих розмірів 88-104, великих розмірів 108-120 і особливо великих розмірів - 124-136.озмірів, друга - всі три підгрупи, третя - підгрупу малих і великих розмірів і четверта - підгрупу малих розмірів, таким чином, весь діапазон типорозмірів в жіночій типології утворює 7 підгруп. Для жінок передбачено стандартом 6 зростов від 146 до 176 см, причому 6-е зростання (176 см) передбачається тільки для VII розмірної групи 1-й повнотної підгрупи. Кожній повнотній групі відповідає певне сполучення вікових груп.

Типологія чоловічого населення представлена ​​ОСТ 17-325-86 «Изделия швейные, трикотажные, меховые. Фигуры мужчин типовые. Размерные признаки для проектирования одежды». Стандарт встановлює для виробництва одягу 172 типові фігури, згруповані в 5 повнотних груп і два повнотних ряди. В перший ряд включені розміри від 84 до 104, у другій - від 108 до 128.

Для встановлення типових фігур інтервал по зростанню прийнятий рівним ± 3 см, по обхвату грудей +2 см, по обхвату талії ± 2 см.

Межполнотний інтервал по обхвату талії дорівнює ± 3 см.

Маркування одягу ведеться трьома цифрами: перша позначає зріст, друга - повний обхват грудей ІІІ і третя цифра - повний обхват стегон для жінок і талії для чоловіків і дітей, наприклад: 158-96-100 позначає ІІІ зріст, 48 розмір, 1-у повноту (для жінок).

Контрольні запитання:

1. Який вигляд має рівняння найпростішої регресії?

2. Які розмірні антропологічні стандарти Ви знаєте?

3. Які повнотні групи Ви знаєте?

4. Як ведеться маркування одягу?

Дата добавления: 2014-12-07