Землетруси

Карст

Карст - це явище пов'язане з розчиненням природними водами гірських порід, що веде до утворення підземних порожнин (печери, ходи, колодязі) і провали поверхневого фунту, що у свою чергу, може призвести до руйнування споруд і людських жертв.

На території України карст відноситься до поширених ендогенних геологічних процесів. На 38 відсотків території України поширені породи, в яких можуть відбуватися процеси карстування. На 24 відсотках території України карст безпосередньо може впливати на господарську діяльність.

Найістотнішими природними причинами, які обумовлюють розвиток і активізацію карстових процесів є тектоніка та сейсмічна активність. Тому в сейсмічно активних районах активізація карсту може бути раптовою та важкопрогнозованою.

Активізації карсту сприяє інтенсивна техногенна діяльність. Останніми роками під впливом техногенних чинників карстові процеси стали з'являтися в районах, де раніше їх поява виключалася. Техногенний процес стає одним з основних чинників активізації карсту, особливо на території Донецького басейну.

Техногенна активізація карсту найбільше проявляється:

- у басейнах річок, де вона пов'язана з осушенням і торфорозробками боліт;

- у зонах депресивних вирв великих водозаборів;

- на урбанізованих територіях у місцях розгалуження гіпсу та ангідридів (Донеччини, Одеси, Севастополя, Миколаєва, Львова);

- на ділянках шахторозробок в результаті шахтного водовідливу та ін.

Серед ендогенних геологічних процесів в Україні самими небезпечними є землетруси. В Україні, в середньому в рік мережею Кримських станцій реєструється близько 150 локальних землетрусів басейну Чорного моря та прилеглих територій, мережею Карпатських станцій -понад 100 місцевих землетрусів Карпатського регіону, які підтверджують розвиток сучасної активності тектонічних структур.

Разом з тим, сейсмічний ризик для населення та економіки країни визначається рівнем природної сейсмічної небезпеки територій та уразливістю розташованих на них об'єктів до сейсмічних впливів. Основна проблема полягає в тому, що на територіях з відносно низьким рівнем природної сейсмічної небезпеки, до яких відноситься Україна, більшість споруд проектують несейсмостійкими, внаслідок чого вони є незахищеними від рідких, але потенційно можливих сейсмічних впливів (сейсмічно уразливих).

З другого боку, через низьку повторюванність землетрусів на таких територіях, реальних даних про можливі місцеві землетруси, як правило, не існує. Як результат - сейсмічний ризик слабо сейсмічних територій і встановлених на них техногенно та екологічно небезпечних об'єктів є достатньо високим.

Протягом 1997 - 2004 років на території України в результаті дії чинників геологічного характеру виникло понад 85 НС. Найбільша їх кількість зафіксована в 1997-1999 pp. У 2002 -2003 роках відзначено зниження кількості НС, а 2004 - 2006 роки є періодом підвищеної активності ендогенних геологічних процесів.

Найбільшу кількість випадків мали зсуви та підтоплення (83 відсотки від загальної кількості небезпечних геологічних явищ.).

Дата добавления: 2014-12-07