Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Потреби як рушійний мотив економічної діяльності





Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Суспільне виробництво: суть, структура, фактори і результати

Теорія і практика доводять, що спонукальним мотивом тієї чи іншої діяльності людини є потреби. Успіх діяльності фірми великою мірою залежить від того, наскільки вона зуміла вивчити потреби і виробляти продукти, які найкраще задовольняють потреби споживача. Макконнел і Брю відзначають, що є два фундаментальні фактори, які становлять основу економіки — матеріальні потреби суспільства, які є безмежними і ненаситними, та економічні ресурси, тобто засоби для виробництва товарів і послуг. Вони обмежені і їх небагато.

Поняття потреба надзвичайно широке. Більшість економістів сходяться на тому, що в найширшому розумінні воно означає об'єктивну необхідність в у мовах і засобах існування людини. Потреби проявляються в усіх сферах людської діяльності. І залежно від сфери прояву розрізняють економічні, політичні, інтелектуальні, соціальні та інші потреби. До економічних потреб відносять ті, які породжуються виробництвом чи іншими об'єктивними умовами і задовольняються продуктами людської праці. Вони завжди виступають як об'єктивна необхідність споживання матеріальних благі послуг.

Економічні потреби включають матеріальні та нематеріальні потреби, які задовольняються споживанням певних матеріальних благ. Отже, вони не завжди носять матеріальний характер, але їх задоволення завжди пов'язане з затратами праці. У цьому головна ознака економічних потреб. Одночасно вони можуть бути матеріальними, фізичними, інтелектуальними, соціальними.

Потреби поділяють також на виробничі та невиробничі або особисті. Виробничі потреби — це потреби в засобах виробництва — сировині, енергії, матеріалах, технологіях виробництва, робочій силі, інформації тощо. Невиробничі потреби — це потреби в предметах споживання та послугах.

Економічні потреби об'єктивно обумовлені рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Первинною матеріальною основою зародження, формування та руху потреб населення є економічні умови суспільного буття, тобто природні умови і соціальний лад суспільства. Кожний з названих факторів породжує певні види потреб, і між ними встановлюється складна ієрархія.



Розрізняють також абсолютні і дійсні потреби. Абсолютні потреби виражають абсолютну споживну спроможність людини або іншого суб'єкта (суспільства, колективу) і виступають як бажання мати товар або одержати послугу. Вони виражають об'єктивно зумовлені запити людей і перевищують можливості їх задоволення на певному етапі. їх задоволення можливе в перспективі. Абсолютні потреби становлять верхню межу споживання. Вони виражають економічні умови, необхідні для всебічного розвитку здібностей людини.

Дійсні потреби — це та частина абсолютних потреб, яка реально існує в даний період і може бути задоволена, виходячи з доходів населення. Однак частина цих потреб може не задовольнятися через відсутність необхідних товарів та послуг. Дійсні потреби набувають форми платоспроможного попиту.

Життєві потреби поділяються також на фізичні, духовні (інтелектуальні) та соціальні. До фізичних належать потреби, викликані необхідністю підтримування життєдіяльності організму. Вони породжуються фізіологічними процесами організму та природними умовами. Це потреби в їжі, одязі, взутті, житлі, предметах гігієни тощо. До інтелектуальних відносять потреби в освіті, підвищенні кваліфікації, культурному відпочинку, предметах мистецтва тощо; до соціальних — потреби в покращенні умов праці, в медичному обслуговуванні, у громадській діяльності.

Потреба — це стан незадоволеності, необхідності в чомусь. Вона виступає як внутрішній спонукальний мотив людської діяльності. Виходячи з потреби, людина вдається до певної діяльності, щоб задовольнити потребу, забезпечити умови життя — вгамувати голод, спрагу, одягнутись і так далі. Це дає підставу стверджувати, що всяка діяльність людини зумовлена потребами.

За суб'єктами потреби можна поділити на індивідуальні, колективні та суспільні. Останні виражають об'єктивні умови необхідні для існування всього суспільства в цілому, наприклад, у створенні робочих місць, зменшенні безробіття, забезпеченні стабільності грошової системи, організації освіти, охорони здоров'я. Отже, кожен соціальний суб'єкт має свої специфічні соціальні потреби, які виражають необхідні умови існування соціального суб'єкта.

Класифікація потреб, яку ми навели, не може бути вичерпною, її можна розширити залежно від того, що буде покладено в основу класифікації. їх можна класифікувати залежно від взаємозв'язку з виробництвом, ролі в життєдіяльності людини, їх важливості, вартості благ та інших факторів.

Людина усвідомлює свої потреби, прагне максимально задовольнити їх. Проте задовольнити всі потреби одразу неможливо. Тому кожен суб'єкт завжди повинен вирішувати, яку потребу він може задовольнити в даний час, а яку відкласти на майбутнє. Отже, людина розставляє свої потреби за ступенем важливості та можливості їх задоволення.

Засоби задоволення людських потреб навиваються благами. Розрізняють економічні та неекономічні блага. Неекономічні — це природні блага — повітря, вода, сонячне тепло та інші. Економічні блага — це продукти трудової діяльності.





Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 315; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.