Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою

Доходи і споживання. Прожитковий мінімум

Основним показником життєвого рівня народу в цілому є середній розмір національного доходу в розрахунку на душу населення. Він відображає загальний рівень добробуту народу.

Величина реальних доходів і рівень та структура споживання населення залежать від таких основних факторів:

1) розмірів грошових та натуральних доходів;

2) рівня цін на предмети споживання та послуги;

3) розмірів квартирної плати та ціни комунальних послуг;

4) обсягу безплатних і пільгових послуг;

5) розмірів податків.

Певний вплив роблять також наявність безробіття, тривалість робочого дня, соціальний захист тієї частини населення, яка має низькі доходи.

Найповніше відображають рівень добробуту населення сімейні доходи. Сім'я являє собою групу осіб, які пов'язані родинними стосунками і спільно ведуть господарство. Основними джерелами доходів сім'ї є:

1) заробітна плата;

2) доходи від особистого підсобного господарства;

3) від фермерського господарства;

4) від індивідуальної трудової діяльності;

5) від власності;

6) від трансфертних виплат.

Основним видом доходів є заробітна плата. Сімейні доходи використовуються для трьох основних цілей:

1) для сплати податків;

2) для задоволення потреб у продуктах харчування та інших благах;

3) для заощадження.

Досвід багатьох країн показує, що в розподіл доходів повинна втручатися держава і певною мірою регулювати його. Вона повинна встановлювати прожитковий мінімум, тобто розмір доходів, необхідний для придбання мінімального набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров'я, задоволення основних соціальних і культурних потреб людини. Основою формування прожиткового мінімуму є так званий "споживчий кошик". Він становить набір товарів і послуг, розрахований за нормами та нормативами споживання, необхідний для забезпеченості людини життєвими засобами. Він застосовується для загальної оцінки рівня життя, встановлення мінімального розміру заробітної плати, пенсій, неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а також як розрахункова величина при формуванні державного бюджету.

Ринковий механізм розподілу доходів породжує надмірну нерівність. Вона може певною мірою нівелюватися втручанням держави. Це втручання детермінується не тільки потребою зменшення нерівності в доходах, а й багатьма іншими факторами. До них, зокрема, належать:

1) необхідність утримання непрацездатних членів суспільства (пенсіонерів, інвалідів, дітей-сиріт та інших);

2) необхідність надання допомоги безробітним та іншим соціально незахищеним верствам населення;

3) необхідність мобілізації коштів для вирішення екологічних проблем;

4) забезпечення розвитку фундаментальної науки, освіти, охорони здоров'я;

5) забезпечення обороноздатності країни;

6) утримання державного апарату.

Втручання держави в перерозподіл доходів здійснюється трьома основними способами (рис. 3.32).

1. Через трансфертні платежі. Через них частина доходів держави, яка формується головним чином за рахунок оподаткування, передається у формі пенсій, стипендій, допомог, субсидій пенсіонерам, студентам, неповним і багатодітним сім'ям, сиротам, людям похилого віку, безробітним, інвалідам та іншим громадянам, які не мають засобів для існування або мають їх дуже мало.

2. Через цінову політику. Ринкові ціни можуть виявитись дуже високими для деяких категорій громадян. Тому держава втручається в ціноутворення. Вона встановлює ціни на товари державних підприємств, мінімальний розмір заробітної плати, впливає на тарифи житлово-комунальних послуг, зв'язку, транспорту, на електроенергію. Значну роль майже в усіх країнах держава відводить ціноутворенню на сільськогосподарську продукцію. В урожайні роки вона закуповує значну частину продукції, щоб запобігти зниженню цін на неї. І навпаки, в неврожайні роки продає свої запаси, щоб стримувати зростання цін. Така політика відповідає інтересам виробників і споживачів.

3. Через прогресивний характер оподаткування. Диференціація ставок подоходного податку і податку на особисте майно громадян дає можливість перерозподіляти значну частину доходів багатих на користь бідних. Прогресивний податок використовується у податковій політиці багатьох країн. Держава встановлює неоподатковуваний мінімум доходів. Його рівень залежить від загального рівня доходів населення.

Рис. 3.32. Перерозподіл доходів

Впливаючи на перерозподіл доходів, держава сприяє підвищенню доходів малозабезпечених верств населення, створює умови для нормального відтворення робочої сили, сприяє послабленню соціальної напруги в суспільстві. Можливості держави в перерозподілі доходів обмежуються бюджетними надходженнями. Перевищення державних видатків над доходами державного бюджету призводить до бюджетного дефіциту та інфляції. Збільшення державних виплат із державного бюджету вимагає збільшення податків, а це може підірвати стимули розвитку економіки.

Дата добавления: 2014-12-07