Еритроцитарна система

Питання для самоконтролю

1. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу, щитовидної, паращитовидних, підшлункової, статевих і надниркових залоз.

2. Активність окремих залоз внутрішньої секреції у різні вікові періоди.

3. Синдроми уражень гіпофізу (акромегалія, нанізм, кахексія, нецукровий діабет).

4. Синдроми кето-ацидозу та гіпоглікемії.

5. Синдроми піпо- та гіперфункції щитовидної залози.

6. Синдроми піпо- та гіперфункції наднирникових залоз.

7. Семіотика статевого дозрівання у дітей.

5.2 Тестові завдання.

1. Який нормальний рівень глюкози в крові у здорової дитини?

А. 3,3 – 5,5 ммоль-л;

B. 3.5 – 6,5;

C. 1,5 – 2,5;

D. 5,5 – 8,5;

Е. 2,5 – 4,5.

2. Які клітини острівців Лангерганса виробляють інсулін?

A. Альфа-клітини;

B. Бета-клітини;

C. Дельта-клітини;

D. Омега-клітини;

Е. С – клітини.

3. При 1 ступені ожиріння надмір маси становить:

A. 5 – 10%;

B. 10 – 20%;

C. 10 – 15%;

D. 15 – 20%;

Е. 10 – 29%.

4. Зниження маси тіла при нормальному рості діагностується як:

A. Гіпотрофія;

B. Гіпостатура;

C. Гіпосомія;

D. Гіпоплазія;

Е. Еутрофія.

5. Рівномірне відставання маси тіла і росту від нормальних величин діагностується як:

A. Гіпосомія;

B. Гіпоплазія;

C. Гіпостатура;

D. Гіпотрофія;

Е. Гіпоспадія.

6. Яка з названих патологій матері сприяє народженню дитини з паратрофією?

A. Токсикоманія;

B. Алкоголізм;

C. Гестоз вагітної;

D. Цукровий діабет;

Е. Психотравма.

7. Що із перерахованого не входить у поняття «статевий криз»?

A. Збільшення молочних залоз;

B. Десквамативний вульвовагініт;

C. Метрорагії;

D. Сечокислий інфаркт;

Е. Набряк зовнішніх статевих органів.

8. Який з перечислених гормонів не виробляється в щитовидній залозі?

A. Тироксин;

B. Тиреотропний;

C. Трийодтиронін;

D. Тиреокальцитонін;

Е. Всі відповіді правильні.

9. Що не характерно для вродженого гіпотиреозу:

A. М’язевий гіпертонус;

B. Гіпотермія;

C. Хриплий голос;

D. Закрепи;

Е. М’язева гіпотонія;

10. Що не характерно для цукрового діабету.

A. Поліфагія;

B. Полігіпсія;

C. Поліурія;

D. Осалгія;

E. Гіперглікемія

Відповіді на тести.

1. А 2. В 3. Е 4. А 5. С 6. D 7. D 8. В 9.А 10. D

5.3 Ситуаційні задачі

Задача 1.

При огляді дитини 7 місяців лікар відмітив відставання розвитку, непропорційно велику голову, коротку шию, відкритий рот, великий язик, широко поставлені очі, набряклі повіки; збільшений в об’ємі живіт, закрепи; грубий голос; брадикардію.

· Виділити і обґрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження.

Задача 2.

До лікаря звернулась дитина 10 років на спрагу, схуднення, сухість в роті, часте сечовипускання у великому об’ємі, рум’янець на щоках.

· Виділити і обґрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження

Задача 3.

При огляді дівчинки 12 років лікар відмітив надмірний розвиток підшкірно-жирової клітковини на обличчі, тулубі, «місяцеподібне» обличчя, тонкі кінцівки, стрії на животі, сідницях; шкіра суха, багряно-червоного кольору, вугрі на обличчі; АТ – 140/80 мм рт.ст.

· Виділити і обґрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 11

ІМУННА СИСТЕМА ТА СИСТЕМА КРОВІ У ДІТЕЙ

1. Актуальність теми

Органи кровотворення відразу реагують на різноманітні фізичні, токсичні, інфекційні фактори впливу на людський організм. Під дією цих факторів змінюється кількісний і якісний склад крові. Тому гемограма є важливим тестом, який визначає реактивність дитячого організму. Крім того, імунна система забезпечує адекватний генетичний гомеостаз організму. Функціонування імунної системи і системи крові спрямовано на захист організму від бактерій, вірусів, паразитів, а також клітин, що несуть чужі ознаки – інфіковані вірусами клітини та клітини пухлин. Тому параметри гемограми і показники системи імунітету у різні вікові періоди мають надзвичайне значення у виявленні вродженого чи набутого імунодефіциту, захворювань крові, а отже, суттєво впливають на базові принципи терапії.

2. Конкретні цілі

· Збирати анамнез і виявити дані, що вказують на зміни з боку імунної системи та системи крові у дитини.

· Проводити об’єктивне обстеження імунної системи та системи крові з урахуванням вікових особливостей.

· Вирізняти клінічні ознаки імунодефіцитних станів, анемії, виявляти провідні синдроми.

· Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Будова кісткового мозку, тимусу, лімфатичних вузлів, лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовими оболонками
Нормальна фізіологія	Фізіологія системи крові та імунної системи, фізіологічні константи
Патологічна фізіологія	Оцінка результатів огляду, клінічного та лабораторного обстеження дітей з захворюваннями системи крові та імунодефіцитами
Рентгенологія	Особливості рентгенологічного обстеження тимусу у дітей з імунодефіцитами
Пропедевтика терапії	Збір анамнезу, навики пальпації

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 19. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень.

Основною відмінністю складу форменних елементів крові плода є постійне збільшення кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, кількості лейкоцитів. Якщо в перші 6 місяців внутрішньоутробного розвитку в крові виявляють багато незрілих елементів (еритробласти, мієлобласти, про-, мієлоцити), то в наступні місяці в периферичній крові плода містяться переважно зрілі елементи. В еритроцитах ембріону, плода, дитини і дорослого в нормі можна визначити гемоглобін ембріональний (до 3-х міс. гестації), фетальний (основний тип гемоглобіну в плода), дорослий (визначається в постнатальному періоді). На момент народження фетальний гемоглобін складає 60 %, а дорослий – 40 %.

Кровотворення відбувається в кістковому мозку. Доведено існування єдиної стовбурової клітини, яка дає початок еритропоезу (еритроцити), гранулоцитопоезу (мієлобласти, промієлоцити, мієлоцити, паличко- і сегментоядерні) і тромбоцитопоезу (мегакаріоцити, тромбоцити). Інтенсивність формування клітин того чи іншого ряду залежить від дії гуморальних стимуляторів – поетинів (лейкопоетини – колонійстимулюючі фактори, еритропоетини, тромбопоетини).

Склад периферичної крові змінюється після народження дитини. Відразу після народження червона кров новонародженого характеризується підвищеним рівнем гемоглобіну і великою кількістю еритроцитів. В подальшому відбувається зниження вмісту гемоглобіну (до 10 дня) і еритроцитів (до 5 – 7 дня). Після того, як у віці 2 – 3 міс. рівень гемоглобіну досягне 100 – 110 г/л, еритропоез відновлюється. Для крові новонародженого характерні також анізоцитоз (змінена форма), макроцитоз (більший діаметр еритроцитів) і підвищена кількість ретикулоцитів (8–42 ‰). Кількість ретикулоцитів є максимальною в перші 48 годин і поступово знижується до мінімальних цифр на 7 день. Число ретикулоцитів на 1-му році життя становить 5-6 ‰, а після року знижується до 1 ‰. Велика кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну є реакцією плода на гіпоксію під час вагітності та в пологах. Після народження з початком зовнішнього дихання знижується синтез еритропоетинів, що веде до зниження еритропоезу. Тривалість життя еритроцитів у дітей після року становить 80 – 120 днів.

Враховуючи середній об’єм еритроцита розрізняють:

● Нормоцити – середній об’єм еритроцита 75 – 100 фл;

● Макроцити - середній об’єм еритроцита більше 100 фл;

● Мікроцити - середній об’єм еритроцита менше 75 фл.

Резистентність еритроцитів визначають їх стійкістю до гіпотонічного розчину хлориду натрію різної концентрації. При мінімальній резистентності спостерігаються перші ознаки гемолізу. Норма 0,42 – 0,48 % розчин хлориду натрію.

Гематологічні показники у дітей різних вікових груп

Вік	Гемоглобін, г/л	Гематокрит, %	Ретикулоцити, %о	Еритроцити, 10^12/л
Новонароджений (пуповинна кров) 2 тижні 3 міс. 6 міс – 6 р. 7 – 12 р. Дорослі: Жінки Чоловіки			1,6	5,31   4,49 4,26 4,56 – 5,0 4,83 4,98

Дата добавления: 2014-11-29