Безробіття

Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина працездатного населення не може знайти роботу. Безробіття та зайнятість – змістовні сторони ринку праці. Всі зайняті і безробітні складають економічно активне населення. Важливим показником використання робочої сили служить повна зайнятість. Однак вона не означає 100-відсоткової зайнятості робочої сили. Під повною зайнятістю, за теорією М. Фрідмена, розуміється природний рівень безробіття, який відображає економічну доцільність використання робочої сили подібно до ефективного використання основного капіталу. У 50-х роках у США повною зайнятістю вважався 4-відсотковий рівень безробіття, а в 90-х роках ХХ ст. – вже 7 %. Безробіття є соціально-економічною хворобою ринкової економіки, хоча окремі економісти вважають, що вона є благом для економічного зростання.

Безробіття вперше виникло в Англії і не носило масового характеру, а збільшувалося тільки у період економічних криз. Першу спробу з'ясувати сутність і причини безробіття зробив Т. Мальтус. Він пояснював його появу біологічним законом, що властивий всім живим істотам, у тому числі й населенню, зростання якого випереджає збільшення кількості засобів до існування. Цей висновок практика не підтвердила. Марксистська теорія пояснює безробіття випереджаючим зростанням попиту і витрат на засоби виробництва порівняно з попитом і витратами на робочу силу. Кейнсіанська теорія безробіття причину останньої бачить у недостатньому сукупному попиті на товари, обумовленому схильністю людей до заощадження та недостатніми стимулами до інвестицій. Одна з концепцій безробіття пояснює його високим рівнем заробітної плати, і щоб знизити безробіття, необхідно зменшувати заробітну плату. Неокейнсіанська школа вважає безробіття природним станом.

Розрізняють такі форми безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, інституційне та ін. Фрикційне пов'язане з пошуками більш доходної та престижної роботи, зі зміною місця проживання. Структурне обумовлене зрушеннями в структурі суспільного виробництва на основі НТР. Циклічне пов'язане з фазами економічного циклу. Інституційна форма безробіття пов'язана з недостатньо ефективною організацією ринку праці, соціальної політики держави, коли завищені трансферти гасять стимули до активних пошуків роботи.

Різноманітні форми безробіття не існують в чистому вигляді, вони переплітаються між собою. Безробіття буває повним і частковим, короткочасним і тривалим, вимушеним і добровільним. У будь-якому випадку воно завдає значних економічних збитків. Згідно із законом А. Оукена, збільшення безробіття на 1% над природним рівнем призводить до втрати 2,5 % ВНП, а щорічний приріст ВНП в обсязі 2,7 % безробіття тримає на постійному рівні. Безробіття, за даними М. Бренер (США), веде до зростання соціально-негативних наслідків: кожен 1 % його росту збільшує загальну смертність на 2 %, кількість самогубств – на 4,1 %, убивств – на 5,7 %, в᾽язнів у тюрмах – на 4 %, психічних захворювань – на 4 %.

Безробіття в Україні пов'язане в основному з економічною кризою. Воно також має істотну особливість: це – великомасштабне приховане безробіття. За даними проф. Мочерного С. В., воно становить майже 40 % сукупної робочої сили. Нинішній його стан і прогнози на майбутнє вказують на необхідність проведення активної соціальної політики держави.

Дата добавления: 2014-12-07