Етапи проектування

І. Ознайомлення з територією проектування (виїзд на місцевість).

Нове поселення проектується на території сільської громади у підміській зоні Львова. Під час виїзду на місцевість студент ознайомлюється із територією приміського села, де планується будівництво, а саме із функціональною, соціальною та демографічною структурою села. Визначаються проблеми та конфлікти його функціонування. Також визначається характер історичного розпланування села.

Виконуються фотофіксація, замальовки та схема ознайомлення з місцевістю (піктограмами та підписами на топозйомці відмічаються ключові природні та антропогенні елементи, місця розкриття краєвиду чи виду на пам’ятку і т.д.).

ІІ. Ознайомлення з досвідом проектування поселень (реалізовані та конкурсні проекти).

Робота з літературними джерелами та інтернет ресурсом.

ІІІ. Вивчення нормативної літератури

IV. Аналіз території та визначення ділянок, придатних для забудови поселення.

Аналізуються природні та містобудівельні умови та обмеження. Студентом визначаються: - позитивні та негативні характеристики ділянки для проектування нового поселення; - особливості ділянки, традиція місця (genius loci). Підсумком є схема планувальних обмежень та визначення територій, придатних для забудови.

V. Розрахунок кількості мешканців проектованого поселення згідно ДБН 360-92**

Вихідними даними є сумарна площа, визначена як придатна для забудови та обраний тип проектовано житла:

• однородинне,
• блоковане,
• рядова малоповерхова забудова,
• житлова забудова середньої поверховості.

VІ. Визначення номенклатури та розрахунок площ об’єктів сервісної інфраструктури (згідно ДБН 360-92**, таблиця 6.1). (Варіант А – для нового поселення, варіант Б – для всієї територіальної громади).

VІІ. Розробка концепції функціонально-планувальної структури поселення.

Схема функціонального зонування та планувальної структури поселення.

VIII. Проектування транспортної структури поселення

Розробка планувального каркасу з врахуванням системи ієрархії транспортно-пішохідних зв’язків (вулиць і доріг).

IX. Розробка просторової організації поселення.

Схема просторової структури забудови території з визначенням основних просторово-композиційних осей, акцентів і домінант, тощо.

Х. Виконання креслень проекту (див. склад проекту).

І. Ознайомлення з територією проектування (виїзд на місцевість).

Завдання: Ознайомитися з природними та містобудівельними умовами ділянки для формування поселення. Визначити потенціал ділянки.

Результатом виїзду на територію проектування є визначення:

- наявних ландшафтних домінант: ріка, водоймище, ліс та візуальних осей, які в процесі проектуванні необхідно зберегти (н-д, вид на історичний об’єкт - церкву, костел, млин та ін.);

- мальовничих панорам;

- просторових орієнтирів місцевості (н-д, церква, пагорб)

- особливостей культури, характерних рис сформованого середовища, планувальних та архітектурних традицій та етнографічних ознак місцевості;

ІІ. Ознайомлення з досвідом проектування поселень (реалізовані та конкурсні проекти).

Завдання: Пояснити авторську концепцію формування поселення на обраних до аналізу прикладах. Обґрунтування позитивні та негативні рішення в них.

ІІІ. Вивчення нормативної літератури

1. ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
2. ДБН Б.1.1-9:2009. СМБД. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів сільських населених пунктів
3. ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території
4. ДБН В.1.2-11-2008. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд економія енергії
5. ДБН В.2.3-15:2007. Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів.
6. ДБН В.2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення.

7. ДБН В.2.3-5-2001. Вулиці та дороги населених пунктів.

IV. Аналіз території та визначення ділянок, придатних для забудови поселення.

Завдання: Проаналізувати та оцінити природні та містобудівельні умови ділянки для формування поселення. Визначити ділянки придатні для освоєння.

До аналізу, згідно завдання, видається топографічна зйомка території площею 30 - 60 га.

При виборі земельних ділянок під житлову забудову вимагається оцінка природних та містобудівельних умов.До категорії природних умов відноситься: - аналіз кліматичних умов з оцінкою інсоляції території та вітрового режиму - аналіз геологічних особливостей території, від яких залежатиме інженерна підготовка території (н-д, наявність карстів[1], торфовищ, піщаників)- аналіз рельєфу (рис. 1):

а) ієрархія структури вододільної мережі (визначити вододіли і тальвеги І та ІІ порядку);

б) структура вершин та долин (з найвищою та найнижчою відмітками).

в) крутизна схилів (градація крутизни схилів: 0,5-7 %, 8-12 %, 13-25%, більше 25%; г) експозиція схилів з визначенням непридатних для житлової забудови схилів північної орієнтації.Рис. 1 Схема аналізу рельєфу з моделлю структури природного каркасу Дана градація ухилів обумовлена функціональними обмеженнями. Так, на території, що має ухил менше 0,5 % не відбувається стік поверхневих вод. Іншими словами, під час дощу ділянка буде підтопленою. Ухил в 7 % є максимально допустимим при прокладанні вулиць. При ухилі більше 12% значно ускладнюється трасування вулиць та прокладання інженерних комунікацій. При ухилі більше 12 % збільшуються об’єми земляних робіт, що здорожчує вартість будівництва, хоча у випадку малоповерхової забудови можливим є варіант терасного планування. Ухил більше 20 % є дуже складним для планування як території загалом так і ведення будівництва.Житлові утворення слід розташовувати на територіях, які відповідають основним гігієнічним вимогам, зі спокійним, малопересіченим рельєфом, що має схили, достатні для природного стоку атмосферних опадів (1-6%). Непридатними є ділянки, що підтоплюються, мають високий рівень ґрунтових вод та нахил більше 30%. - аналіз гідрографічної мережі (річок, потоків, водойм, джерел) з нанесенням водоохоронної зони, в якій забороняється ведення будівництва. Уздовж берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми. При проектуванні нових населених пунктів розміри водоохоронних зон треба приймати не менше:

а) для водосховищ - 500 м

б) для малих річок довжиною до 50 км - 100 м

в) для малих річок довжиною 50 - 100 км - 200 м

г) для малих річок довжиною понад 100 км - 300 м

- аналіз рослинного покриву: лісові масиви, луки, фруктові сади, дерева які ростуть окремо від масиву – солітери.

Аналізом природних умов визначається структура природного каркасу території, яка повинна враховуватися у проектуванні планувального каркасу проектованого поселення. Результатом дослідження містобудівних умов є висновки про: - роль та значення ділянки, на якій проектується об’єкт, для структури міста, села, планувального району;- функціональне використання території (як самої ділянки проектування так і її оточення);- характер існуючої планувальної структури (виявити планувальні осі);- структуру вулично-дорожньої мережі (з нанесенням червоних ліній); визначити місця зупинок громадського транспорту- охоронні зони об’єктів, які відносяться до пам’яток природи, історії, культури, тощо;- санітарні та захисні обмеження (від ЛЕП, залізниці, кладовища та ін).- наявність екологічно незадовільних об’єктів (н-д, міського чи стихійного сміттєзвалища);

Також потрібно проаналізувати існуючу інженерну інфраструктуру та можливість прокладення інженерних комунікацій: централізованого водопостачання, газу, каналізації або підключення (чи будівництва) місцевих очисних споруд побутових стоків та способи вирішення утилізації господарсько-побутових і спеціальних відходів (враховується наявність та віддаль до існуючих об’єктів).

Окрім того, необхідно виявити існуючі культурно-громадські центри (об’єкти), сакральні об’єкти, школи тощо.

Результати досліджень подати у вигляді схем. При виконанні схеми аналізу містобудівних умов необхідно дотримуватися прийнятих у містобудівній документації умовних позначень – кольорів та символів (Рис. 2).

Підсумком є схема планувальних обмежень.

Рис. 2 Схема аналізу опорного плану з умовними позначеннями та експлікацією

V. Розрахунок кількості мешканців проектованого поселення згідно ДБН 360-92**

Вихідними даними є сумарна площа, визначена як придатна для забудови та обраний тип проектовано житла (однородинне, блоковане, рядова малоповерхова забудова, житлова забудова середньої поверховості).

В результаті аналізу природних та містобудівельних умов було визначено території, придатні для житлового будівництва. Згідно самостійно розробленої концепції поселення студент задає тип житлової забудови у відсотках. Наприклад, для садибної забудови відводиться 60 % площі сельбищної[2] території, під блоковану рядову забудову – 20 %, під забудову середньої поверховості – 20 %. Відповідно, розрахунок кількості мешканців ведеться на основі таблиці 3.1 ДБН 360-92**. Наприклад, якщо сумарна площа придатної до житлової забудови територія становить 40 га, то згідно вищезаданих типів забудови і їх відсотку у загальній структурі поселення становить: під садибну забудову відводиться 24 га, а це 1,2 тис. мешканців; під блоковану рядову забудову – 16 га, а це 1,6 тис. мешканців; під забудову середньої поверховості – 16 га, а це 2 тис. мешканців. Отже, сумарно на обраній території в 40 га проживатимуть 4,8 тис. мешканців. Таблиця 3.1ДБН 360-92**.

Середня поверховість забудови	Територія на 1000 люд/га
4-5
До 3-х без земельних ділянок
До 3-х із земельними ділянками
1-2 у сільських поселеннях

В подальшому, для розрахунку таких об’єктів як дошкільні заклади освіти, заклади творчого розвитку дітей, школа, спортивні та оздоровчі заклади необхідно здійснити розрахунок потенційної кількості дітей у запроектованому поселенні. Розрахунок ведеться на основі статистичних даних стосовно демографічної ситуації в Україні, а саме на основі даних що на одну середньостатистичну сім’ю припадає 1,5 дитини.

VІ. Визначення номенклатури та розрахунок площ об’єктів сервісної інфраструктури (згідно ДБН 360-92**, таблиця 6.1).

Витяг з таблиці 6.1 ДБН 360-92** У станови і підприємства обслуговування (в процесі роботи над курсовим проектом студент повинен працювати з оригіналом таблиці)

Назва установ і підприємств обслуговування	Одиниця вимірювання	Нормативне значення з розр. на 1000 чол.	Розміри земельних ділянок
1.	2.	3.	4.
1. Установи народної освіти
Дитячі дошкільні установи	К-ть місць залежно від демографічної структури населення і 85%		До 80 місць - 45 м^2на 1 місце; більше 80 - 40 м^2
Загальноосвітні школи	К-ть місць		На 22 класи – 2,0 га, на 33 класи – 2,5 га, на 22+33 класи – 3,2 га
Міжшкільні центри комп’ютерного і виробничого навчання	% від загальної кількості школярів		Не менше 2 га (при влаштуванні автополігону 3 га)
2. Установи охорони здоров’я, спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи
2.1. Установи охорони здоров’я
Поліклініка	Відвідувань за зміну		0,1 га на 100 відвідувачів за зміну, але не менше ніж 0,3 га
Аптека	Об’єкт	0,1	0,3 га
Станції швидкої медичної допомоги	Автомобіль	0,1	0,05 га на 1 автомобіль, але не менше 0,1 га на 1 об’єкт
2.2. Установи відпочинку й туризму
Позашкільні табори	К-ть місць		150-200 м^2 на 1 місце
Мотелі*	К-ть місць	За завданням на проектування	75-100 м^2 на 1 місце
Кемпінги*	К-ть місць	Те саме	135-150 м^2 на 1 місце
* Якщо територія проектованого житлового утворення розміщена при магістралі міжнародного або державного значення.
2.3. Фізкультурно – спортивні споруди
Територія фізкультурно-спортивних споруд	Га	0,7 – 0,9
3. Установи культури, мистецтва та культові споруди
Кінотеатри та відеосалони	К-ть місць	12-25	Згідно з завданням на проектування
Бібліотеки	К-ть. чит. місць	2-3	Те саме
Культові споруди			Те саме
4. Підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування
4.1. Підприємства торгівлі і громадського харчування
Магазини з товарами повсякденного попиту, у тому числі: -продовольча група товарів -непродовольча група товарів	м^2 торговельної площі		0,06 0,08
Комплекс спеціалізованих та універсальних підприємств, у тому числі: -продовольча група товарів -непродовольча група товарів	Те саме		0,07 0,1
Підприємства громадського харчування	К-ть місць		При к-ті місць, га на 100 місць: до 50 – 0,2-0,25; більше ніж 50 до 150 – 0,2-0,15
5. Організації та установи управління, кредитно-фінансові установи та підприємства зв’язку
Відділення зв’язку	Об’єкт	0,16	Для обслуговування населення: До 9 тис. чол. – 0,07-0,08 га; 9-18 тис. чол. – 0,09-0,1 га; 20-25 тис. чол. – 0,11-0,12 га
Відділення банків	Операційна каса	1 операційна каса на 10-30 тис. чол.	0,2 га на об’єкт при двох операційних касах
Юридичні консультації	Робоче місце	1 юрист-адвокат на 10 тис. чол.
Нотаріальна контора	Робоче місце	1 нотаріус на 30 тис. чол..
6. Установи житлово-комунального господарства
Житлово-експлуатаційні організації	Об’єкт	1 об’єкт на 20 тис. чол.	0,12 – 0,15 га на об’єкт
Пожежне депо при кількості населення: - більше 8 до 20 тис. чол.;   - більше 21 до 50 тис. чол.	1 пожежний автомобіль	1 на 4 тис. чол.; 1 на 5 тис.	0,6 – 1,0 га на об’єкт   0,8 – 1,2 га на об’єкт

В проекті студентом можуть бути запропоновані об’єкти сервісної інфраструктури, непередбачені ДБН (наприклад, гольф-клуб, тенісні корти чи ін), відповідно їх площі визначаються виходячи з резерву території.

VІІ. Розробка концепції функціонально-планувальної та просторової організації поселення.

Завдання: Сформулювати перелік процесів життєдіяльності, що можуть відбуватися на території поселення. Розробити концепцію (ідею) функціонально-планувальної структури поселення. Визначити необхідну площу земельної ділянки для визначених процесів та обґрунтувати їх розміщення в структурі поселення.

Що проектуємо? Відповідь на це запитання отримаємо, коли знатимемо які дії відбуватимуться в проектованому житловому середовищі.

Мешканці у своєму поселенні будуть:

Жити Спілкуватися з сусідами Відпочивати Гуляти з дітьми Займатися спортом Здійснювати покупки Користуватися послугами відділення банку, почти; послугами по ремонту та ін; Працювати (незначна частина) Навчатися · Отримувати первинне медичне обслуговування та ін.

Отже, виходячи з перелічених процесів потрібно запроектувати: житло, об’єкти сервісної інфраструктури, об’єкти дошкільного, шкільного навчання, технічні об’єкти, об’єкти прикладання праці, рекреацію.

Які вимоги до функціонального зонування та планувальної організації території?

На даному етапі уже відомо ЩО проектуємо (житло та об’єкти інженерної і сервісної інфраструктури) і скільки м.кв. їх повинно бути. Залишається питання «ЯК?» проектуємо.

Функціональне зонування території здійснюється на основі комплексної оцінки природних ресурсів, аналізу розташування існуючих та перспективних об’єктів з урахуванням їх спеціалізації, інженерно-будівельних умов, наявних зовнішніх транспортних зв'язків, рекреаційних ресурсів.

Рис. 3 Схема функціональної організації (зонування) території

На схемі зонування території визначаються зони, що входять в межі нового проектованого поселення, а також зони, запроектованих об’єктів спільного із існуючим населеним пунктом користування:

- житлової забудови,

- громадської забудови,

- освітніх закладів,

- промислової (якщо така є) та комунального господарства,

- транспорту та вуличної мережі,

- об’єктів інженерного забезпечення,

- територій спеціального призначення,

- ландшафтно-рекреаційних територій,

- об’єктів природно-заповідного фонду.

В межах функціональних зон визначаються території з прописаними обмеженнями їх використання для забезпечення охорони природного середовища та з урахуванням вимог збереження історико-культурної спадщини.

Зона житлової забудови призначається для розташування житлових будинків, споруд зберігання автомобілів (для забудови середньої поверховості), окремих об’єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення, локальних рекреаційних та громадських просторів.

Зона громадської забудови призначається для розміщення об’єктів побутового обслуговування, освітніх, виховних та медичних закладів, спортивно-оздоровчих закладів, об’єктів відпочинку. Вищеперелічені об’єкти, виходячи з концепції планування, можуть формувати громадський центр так-званого неповного обслуговування.

Рекреаційна зона призначаються для відпочинку населення та з метою збереження цінного ландшафтно-природних територій.

Зони інженерної та транспортної інфраструктур визначають для розміщення і функціонування споруд і комунікацій транспорту (в т.ч. трубопровідного), зв'язку, інженерного обладнання.

Комунальні зони призначаються для підприємств комунального господарства. Проектуючи нове поселення потрібно врахувати потребу в його обслуговуванні, а саме:

- в щоденному організованому вивезенні сміття (чого нажаль не передбачено для сіл, результатом є тотальне засмічення прилеглих до села територій, в більшості випадків лісу чи засипання недіючого кар’єру);

- в розчищенні доріг від снігу зимою;

- в прибиранні громадського (не приватного) простру;

- в догляді за рослинністю благоустрою (поливанні, обрізанні гілок і т.д);

- охороні порядку приватними охоронними службами;

- обслуговуванні електромереж та приладів освітлення, мережі зв’язку, водопостачання та газопостачання.

Перелічені функції можуть забезпечуватися як приватним комунальним підприємством, розміщеним на території поселення так і у формі залучення приватних підприємств, що надаватимуть послуги згідно умов договору, але без їх фізичної локалізації на землях села.

Зонування території здійснюється з урахуванням сталих особливостей історичної забудови, наявної функціональної організації в межах існуючого села та з врахуванням генерального плану села та затвердженої схеми розвитку територій (у випадку проектування в приміській зоні Львова враховується «Схема розташування міста в системі розселення (з приміською і зеленими зонами), що входить до складу креслень Генерального плану Львова на період до 2025 року).

Планувальна організація території полягає у:

1) безконфліктному приєднанні нового поселення до історично сформованої структури села базуючись на принципах сталого розвитку поселень[3] (рис. 4);

2) раціональному взаємному розміщенні всіх елементів (із врахуванням природних умов) як нового поселення так і існуючого задля сприятливих умов життя, праці та відпочинку населення (рис.5);

3) розробленні концепції транспортно-пішохідного каркасу з організацією вузлів входу на територію структурних елементів поселення (рис.6).

Рис. 4 Приклад включення нового поселення у структуру села Мітата (Греція): А. Існуючий стан села, Б. Включення нового поселення у структуру села, В. Схема забудови нового поселення, Г. Формування простору нового поселення. Інтернет-ресурс: http://www.kythera-aphrodite-museum.com/architects/
А Б В Г

Рис. 5 Графоаналітичний пошук оптимального розміщення функцій на території поселення

Можна сформулювати правила ОПТИМАЛЬНОГО взаємного

розташування об’єктів та використання території:

1. Розміщувати об’єкти таким чином, щоб мінімізувати м.п. проектованих вулиць. Для цього потрібно визначити інтенсивність відвідування об’єктів. Після чого дати пропозиції які об’єкти повинні розташовуватися безпосередньо на комунікаційних шляхах і мати загальний доступ, а які можуть бути розміщенні у житловій зоні;

2. Врахувати сумісність сусідніх об’єктів. Наприклад, навчальні заклади можуть межувати з рекреацією – сквером, парком, і не рекомендується їх межування з торгово-розважальними об’єктами (згідно закону, об’єкти торгівлі алкоголем та тютюном не можуть бути розміщені ближче аніж 200 м до школи). Також шкільні та дошкільні навчальні заклади повинні бути розміщенні в радіусі пішохідної доступності (див. ДБН 360-92**) та не можна їх «відсікати» від сельбищної території магістралям.

3. Бажано передбачити просторовий розподіл транспортно-пішохідних потоків. Розмістити об’єкти потрібно таким чином, щоб якнайменше перетиналося потоків транспорту і пішоходів.

Рис. 6 Схема функціонально-планувальної організації території

Щодня мешканці, вийшовши з дому, відвідуватимуть запроектовані об’єкти обслуговування, просто гулятимуть, але особливо інтенсивним буде рух пішоходів і транспорту ранком і ввечері на виїзді (в’їздах) поселення в поїздках на роботу (місцем праці більшості мешканців є значне місто). Отже, розмістити основні функціональні зони поселення необхідно таким чином, щоб території та об’єкти, поміж котрими здійснюється найбільш інтенсивний пішохідний чи транспортний зв'язок були поряд чи навіть межували, а об’єкти поміж якими є лише епізодичні зв’язки можуть знаходитися на значній віддалі. Шляхом ескізування потрібно визначити оптимальне розташування об’єктів на заданій території та їх об’ємно-просторове вирішення. Наступне питання – який вигляд матиме забудова в плані? Це можуть бути замкнута забудова, напівзамкнута, лінійна, з перетіканням просторів (чергування житлових будинків та озеленення), розташування будинків «ланцюгом», дисперсне розміщення будинків без будь-яких композиційних закономірностей та інш. (таб. 1) Таблиця 1. Схеми планувальної організації території житлової забудови Ознайомившись з варіантами розташування забудови та схемами їх транспортного обслуговування, як прийняти рішення щодо планувальної організації у своєму проекті? Схему планування диктують: природний каркас, планувальна структура існуючого поселення (села), концепція просторової організації нового поселення з закладеною системою просторових орієнтирів (маркерів). Просторова організація поселення створюється на основі загальних принципів архітектурної композиції і відповідає закономірностям розвитку від загального до приватного, від основних елементів до тих, що їм підпорядковуються.
Спрощено простір сельбищної території можна поділити на три типи: замкнена квартальна забудова, лінійна забудова і дисперсна (таб. 2). Комбінація цих типів формує численні різновиди простору. Таблиця 2. Основні планувально-просторові типи житлового середовища.

Фоомуваня середовища лінійною блокованою забудовою зі зміщенням окремих житлових блоків, що забезпечує нормативну інсоляцію житла та порушує монотонність середовища	Формування середовища засобом повтору структурної одиниці - кварталу	Формування житлового середовища з імітацією «стихійної» забудови шляхом поєднання різних типів житла дисперсного розташування

Головним елементом нового поселення може бути комплекс будівель та споруд, що формуватимуть громадський центр.
Побудова об'ємно-просторової організації спрямована на виявлення цього головного елементу (чи групи елементів) засобами архітектурної композиції. Оскільки більшість забудови поселення планується як малоповерхова садибна, то громадський центр, задля уникнення монотонності середовища, повинен формуватися з вертикальними елементами та цільними масами напротивагу «дрібній» формі житла. Встановлення простих чергувань двох планувальних або об'ємних елементів створює метричний лад - закономірну послідовність повторення фрагментів загальної композиції. За таким принципом проводиться елементарна розстановка житлових будинків, що формує однакові житлові квартали. Введення додаткових елементів планування та забудови призводить до більш складних ритмічних побудов об'ємно-просторової композиції. Здійсненню такого принципу сприяє змішана забудова житловими будинками різних типів, поверховості, протяжності, конфігурації, пластичності, архітектурного вирішення фасадів.

Форма та розташування об’єктів в плані є результатом аналізу існуючої планувальної структури села, на землях якого ведеться проектування нового поселення, врахування основних планувальних осей та організації входу на території структурних частин поселення (рис.7,8).

Рішення щодо лінії забудови, композиції розташування об’ємів архітектури базується на висновках аналізу існуючої планувальної структури села, на землях якого ведеться проектування нового поселення (рис.).

Рис. 7. Визначення основних планувальних осей Рис.8. Ескіз забудови

та організації входу на території структурних частин поселення

Параметри забудови. Важливим моментом у вирішенні композиції поселення є пошук оптимальної масштабності при виборі розмірів площі, ширини вулиць, бульварів і т. д. оскільки середовище поселення орієнтовно на 1000 мешканців, на відміну від міського, можна вважати камерним. Масштабність визначається відношенням висоти будівель і прилеглої території (рис. 9). Рис. 9. Пошук оптимальних параметрів співвідношення ширини житлової вулиці проектованого поселення та висоти і характеру забудови (виходячи з особливостей сприйняття людиною фронтально замкнутого простору вулиці). Також автор роботи має ознайомитися із сучасними напрямами архітектури, зокрема з досвідом будівництва нових екологічно орієнтованих поселень. Планування таких житлових утворень скеровано на мінімізацію як споживання ресурсів (енергії, території, води) так і продукування відходів. Рис. 10. Приклади планувальних вирішень екологічно орієнтованих поселень, в основі яких ієрархічна організація озеленених просторів з поділом на приватні, доступні мешканцям групи будинків та загальнодоступні громадські Економне використання землі під забудову можливе при блокованій забудові (рис. 11). Рис.11.Приклади блокування забудови з організацією приватного та громадського простру. Вар. 1. Формування персонального замкнутого внутрішнього простору для групи будинків; Вар.2. Організація спільного громадського простору для кількох вулиць з житловою забудовою; Вар.3. Організація лінійного громадського простору для кількох планувальних типів блокованої малоповерхової забудови. Вар.4. Блокування хрестоподібних форм створює перетікаючий простір Нормативні вимоги до формування прибудинкового простору У житловому поселенні потрібно забезпечити різні види відпочинку та занять всіх груп населення, в тому числі майданчики для: - ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку розміром не менше 0,7 м2/люд. на відстані не менше 12 м від вікон житлових і громадських будівель та на відстані не менше 20 м від місць розміщення сміттєзбірників та короткочасних стоянок автотранспорту; - занять фізкультурою та спортом розміром не менше 2 м2/люд.на відстані від житла - 10-40 м; - відпочинку дорослого населення розміром не менше 0,1 м2/люд. на відстані 10 м від житлових та громадських будівель; - господарського призначення (сушіння білизни, чистка речей, розміщення сміттєзбірників) з розрахунку не менше 0,3 м2/люд. На відстані не менше 20 м від житлових будівель та майданчиків для гри та відпочинку, для вигулу собак - на відстані 40м; - спеціального призначення (відкриті майданчики для короткочасних та гостьових стоянок автомобілів) з розрахунку 0,8 м2/люд. на відстані 10-50 м в залежності від місткості. Майданчики повинні бути ізольовані від об'єктів обслуговування, господарських дворів, магістральних вулиць, не повинні бути прохідними для пішоходів та транзитного руху транспорту. Нормативна тригодинна інсоляція повинна бути забезпечена на територіях спортивних майданчиків, дошкільних закладів, шкіл, спортивної зони та зони відпочинку.

На випадок екстремальної ситуації повинна бути передбачена можливість проїзду пожежної та машини швидкої допомоги.

Для обслуговування території комплексу, прибирання громадської території та доріг, вивезення побутового сміття, доглядом за зеленими насадженнями, розчищання снігу, обслуговуванням інженерних комунікацій і приміщень загального користування відводиться території для служби експлуатації.

У випадку розпланування поселення на землях села потрібно передбачити резервні території для розширення кладовища, будівництво очисних споруд.

ОЗЕЛЕНЕННЯ. Внутрішньоміські зелені насадження поділяються за функціональною ознакою на насадження загального користування (парки, сади, сквери, набережні), обмеженого користування (на житлових територіях, ділянках шкіл, дитячих закладів, громадських будівель, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств), спеціального призначення (на вулицях, у санітарно-захисних та охоронних зонах, кладовищах і крематоріях, розсадниках, квіткових господарствах). Площа озеленених територій загального користування для міст - 7-10 м2/люд, в сільських поселеннях - 12 м2/люд. Санітарно-захисні зони об’єктів та комунікацій. Санітарно-захисна зона - територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів. Санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій житлової забудови. У санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення:- житлових будинків, гуртожитків, готелів, - дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ, - спортивних споруд, У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім продовольчих), учбові заклади, поліклініки. Житлову забудову необхідно відокремлювати від залізничних ліній санітарно-захисною зоною шириною 100 м від осі крайньої залізничної колії. Відстань від бровки земляного полотна автомобільної дороги загальної мережі I, II і III категорій приймати не менше 100 м до житлової забудови і для доріг IV категорії - 50 м. Відстань від автозаправних станцій (з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива) до меж ділянок дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних закладів, до стін житлових споруд, і місць відпочинку населення слід приймати не менше 50 м. З метою захисту від дії електромагнітних випромінювань повітряних ліній електропередач (ПЛЕ) встановлюються санітарно-захисні зони, території яких розташовуються вздовж трас ПЛЕ по обидва їх боки. Для ПЛЕ напругою 330 кВ встановлюється межа санітарно-захисної зони в одну сторону 20 м, для 500 кВ - 30 м, для 750 кВ - 40 м, для 1150 кВ - 55 м. В межах санітарно-захисних зон ПЛЕ забороняється розміщувати житлові і громадські будівлі, дачні ділянки та інші місця перебування людей, майданчики для стоянки та зупинки всіх видів транспорту, підприємства по обслуговуванню автомобілів, а також сховища нафти і нафтопродуктів. Основні санітарно-захисні зони50 м 1. Друкарні 2. столярно-теслярні виробництва та виробництва легкої промисловості 3. Кондитерські, тютюнові, ковбасні фабрики, молокозаводи 100 м 1. Підприємства по обслуговуванню автомобілів 2. Млини, підприємства по переробці овочів 300 м 1. Кладовища 2. Недіючі породні відвали вугільних шахт 500 м 1. Виробництво штучних і синтетичних хімічних волокон (капрон, лавсан, хлорин)2. Скотобаза, бойні, м'ясокомбінати 3. Cміттєпереробні заводи та полігони твердих побутових відходів 1000 м 1. Виробництво асфальтобетону, портландцементу Громадські об’єкти у структурі житлового поселення. При проектуванні громадських об’єктів компактно, у вигляді громадського центру, доцільним є його розміщення на межі сельбищної території проектованого поселення та території існуючого села. Рис. 12. Приклад дисперсного розміщення громадських об’єктів у структурі поселення (дипломна робота, вик. ст. О.Крайниковець)

Рис. 13. Приклади планувальної організації території громадських об’єктів з місцями паркування (згідно розрахунку)

VІІІ. Проектування транспортної структури поселення (системи ієрархії вулиць і доріг)

Мережу вулиць і доріг населених пунктів треба проектувати у вигляді системи з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного і велосипедного руху, архітектурно-планувальної організації території.

Категорії вулиць (ДБН 360-92**, розділ7).

Магістральні вулиці і дороги

-загальноміського значення безперервного руху;

-загальноміського значення регульованого руху;

- районного значення

Вулиці і дороги місцевого значення

- житлові вулиці;

- дороги у промислових і комунально-складських зонах;

- проїзди;

- пішохідні вулиці;

- велосипедні доріжки

Територія вулиць і доріг всіх категорій, відокремлюються від інших функціональних територій поселень фіксованими границями - червоними лініями.

Ширина магістральних вулиць у червоних лініях приймається 50-80 м, вулиць і доріг місцевого значення - 15-25 м. Для більш детального розрахунку параметрів вулиць і доріг необхідно користуватися таблицею 7.1. ДБН 360-92**.

У випадку коли обмеженням території нового поселення є магістральна дорога можливим є проектування об’єктів обслуговування транспорту, які гіпотетично можуть бути місцем праці частини мешканців.

Таблиця 3. Розрахункові площі земельних ділянок для споруд технічного обслуговування транспортних засобів

Станції технічного обслуговування	Площа ділянки, га
При автозаправній станції (з постами мийки і змащування)	0,4
на 10 постів	1,0
на 15 постів	1,5

Площа території мотелів і кемпінгів визначається виходячи з норм 75-100 кв.м і 135-150 кв.м на одне місце.

Принципи побудови системи вулично-дорожньої мережі проектованого поселення.

Систему вулично-дорожньої мережі необхідно розробляти на основі логістики ієрархії зв’язків та виходячи з особливостей природного каркасу.

.

Дата добавления: 2014-12-07