Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука

Модуль № 1.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Класичну політичну економію розробляли:

а) А. Монкретьєн, Д. Рікардо, К. Маркс, М. Фрідмен;

б) М. Фрідмен, А. Сміт, К. Менгер, Дж. Кларк;

в) В. Петті, Ф. Кене, А. Сміт, Д. Рікардо;

г) Ф. Кене, К. Менгер, Є. Бем-Баверк;

д) А. Маршалл, Дж. Кларк, Дж. Гелбрейт.

2. Економічна категорія — це

а) конкретний прийом пізнання дійсності;

б) форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне;

в) наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища;

г) спосіб, шлях дослідження предмета політичної економії;

д) очищення уявлень про процеси від випадкового, минулого, одиничного і виокремлення в них сталого, стійкого і типового.

3. Спеціальні (конкретні) методи пізнання — це:

а) наукова абстракція;

б) теоретичний;

в) індуктивний;

г) моделювання процесів;

д) діалектичний;

е) усі відповіді правильні.

4. Політична економія виконує функції:

а) пізнавальну;

б) збирання та узагальнення фактів;

в) практичну;

г) методологічну;

д) ідеологічну;

е) політичну.

5. Політична економія розвивалась у такій послідовності:

а) меркантилізм, класична політекономія, маржиналізм, пролетарська політекономія, інституціоналізм;

б) меркантилізм, кейнсіанство, неокласичний синтез, монетаристська школа, маржиналізм;

в) фізіократи, класична політекономія, меркантилізм, монетаризм, неокласична політекономія;

г) меркантилізм, фізіократи, класична політична економія, пролетарська політекономія, маржиналізм, неокласична політекономія, інституціо­налізм, кейнсіанство, неокласичний синтез, монетаристська школа;

д) усі відповіді правильні.

6. Індукція являє собою:

а) форму умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне;

б) припущення про ймовірність зміни явища;

в) спосіб пізнання, одне з можливих розв’язань економічної проблеми;

г) використання статистичних даних спостереження;

д) форму спостережень, що піддаються перевірці через відомі факти або певні явища.

7. Об’єкт політичної економії як науки — це:

а) пошуки ефективного використання рідкісних ресурсів для виробництва суспільного продукту;

б) економічні закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ у різних формаціях, усім економічним розвитком;

в) економічне життя суспільства, тобто його економіка (суспільне виробництво);

г) економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами.

8. Які з названих нижче понять є категоріями політичної економії:

а) власність;

б) товар;

в) техніка;

г) наймана праця;

д) фабрика;

е) прибуток.

9. Що таке економічний закон:

а) наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища;

б) суттєві, стійки і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного економічного процесу;

в) категорія, що має об’єктивний характер, оскільки відбиває об’єк­тивну дійсність;

г) вищий критерій істинності, правильності результатів пізнання, узагальнень і висновків.

10. На відміну від економікс політична економія досліджує:

а) явища багатогранної економічної дійсності не в локальному розрізі (макроекономіка чи мікроекономіка), а в системній цілісності;

б) тільки функціональні зв’язки;

в) функціональні й соціальні зв’язки і відносини;

г) найбільш суттєве, найбільш глибинне в явищах і процесах економічного життя.

Дата добавления: 2014-12-07