Тема 10. Економічне зростання і його чинники

1. Економічне зростання являє собою:

а) процес кількісного збільшення та якісного вдосконалення результатів і чинників виробництва на макрорівні;

б) перехід країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого;

в) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників;

г) розширене відтворення суспільного виробництва.

2. Економічними чинниками зростання суспільного виробництва є:

а) збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів;

б) підвищення якості використовуваних ресурсів;

в) піднесення культурно-духовного рівня населення;

г) поліпшення способів використання ресурсів.

3. Інтенсивний тип економічного зростання — це:

а) кількісне збільшення функціонуючих чинників виробництва;

б) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників та їх раціонального використання;

в) розширення виробництва за рахунок якісного поліпшення всіх його чинників та їх кількісного зростання;

г) зростання суспільного продукту прискореними темпами.

4. Який показник найповніше характеризує ефективність суспільного виробництва:

а) результати виробництва / сукупні витрати;

б) співвідношення сукупне пропонування — сукупний попит;

в) тип економічного зростання;

г) тривале підвищення обсягів суспільного виробництва?

5. Рушійними силами економічного прогресу є:

а) взаємодія розвитку виробництва зі споживанням;

б) економічні інтереси як спонукальні мотиви господарської діяльності людей;

в) форми власності на засоби виробництва;

г) обмеженість виробничих ресурсів;

д) нагромадження та його норма.

6. Показниками економічного зростання є:

а) зростання продуктивності суспільної праці;

б) відношення витрат використаних ресурсів (у грошовій формі) до вартості виготовленої продукції;

в) обсяги основного капіталу суспільства;

г) трудомісткість суспільної праці.

7. Послідовність фаз економічного циклу:

а) депресія, піднесення, пожвавлення, криза;

б) криза, депресія, пожвавлення, піднесення;

в) піднесення, пожвавлення, депресія, криза;

г) пожвавлення, піднесення, депресія, криза;

д) піднесення, депресія, криза, пожвавлення.

8. Норма нагромадження — це:

а) виражена у відсотках частка виробничого і невиробничого нагромадження в національному доході;

б) відношення валових інвестицій до національного доходу, виражене у відсотках;

в) відношення валових заощаджень до валового внутрішнього продукту, виражене у відсотках;

г) частка національного доходу, що направляється на нагромадження, виражена у відсотках до національного доходу.

9. У концентрованому вигляді роль інвестицій виявляється як:

а) збільшення реального ВВП чи національного доходу;

б) приріст ВВП чи НД на душу населення;

в) зміна форм власності на засоби виробництва;

г) підвищення темпів економічного зростання.

10. Економічне зростання в Україні відбувається за типом:

а) екстенсивним;

б) регресивним;

в) інтенсивним;

г) переважно екстенсивним;

д) переважно інтенсивним.

11. Зайнятість — це:

а) цілеспрямована діяльність людини;

б) форма організації, за якої певна кількість людей спільно бере участь у виробничому процесі;

в) населення працездатного віку, зайняте в економіці країни;

г) спільна праця людей;

д) діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі.

12. Повна зайнятість — це:

а) зайнятість усього працездатного населення працездатного віку;

б) зайнятість економічно активного населення віком від 15 до 70 років;

в) зайнятість усіх тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто усіх, хто бажає і здатен займатися діяльністю, яка дає дохід у тій чи іншій формі;

г) зайнятість людей, що займаються офіційно зареєстрованою діяльністю.

13. Ефективна зайнятість являє собою:

а) повну зайнятість працездатного населення країни;

б) повну і продуктивну зайнятість економічно активного населення країни;

в) повну і раціональну зайнятість, яка забезпечує оптимальний соціально-економічний результат у певний час і за конкретних умов;

г) повну зайнятість, що здійснюється на використанні сучасних досягнень науки і техніки.

14. Неповна зайнятість — це ситуація, коли:

а) певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи;

б) певна кількість робочої сили добровільно не працює;

в) певна кількість робочої сили самозайнята у неформальному секторі.

15. Повна зайнятість — це зайнятість:

а) усіх тих, хто бажає і здатен займатися діяльністю, яка дає дохід;

б) осіб, які відпрацювали протягом тижня не менше 4-х годин;

в) осіб, які в підсобному господарстві відпрацювали протягом тижня не менше 30-ти годин;

г) осіб, частково зайнятих;

д) усі відповіді правильні.

Дата добавления: 2014-12-07