Злочини у сфері службової діяльності

Для розкриття та висвітлення проблем злочинів у сфері службової діяльності (далі – службові злочини) кафедрою пропонується проаналізувати наступні склади злочинів: зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ), перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 ККУ), службове підроблення (ст. 366 ККУ), службова недбалість (ст. 367 ККУ), а також проблему хабарництва (ст.ст. 368, 369, 370 ККУ) в кримінальному законодавстві України.

До службових злочинів відносяться такі злочини, які порушують нормальну роботу державного апарату і апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Іншими словами, визначені вище суспільні відносини виступають родовим об’єктом цієї групи злочинів.

Починаючи роботу над проблемами за цією тематикою та характеристикою об’єктивних ознак запропонованих складів злочинів в-першу чергу необхідно розкрити та розтлумачити родовий об’єкт злочинів у сфері службової діяльності.

По-друге, визначити безпосередній об'єкт складу злочину, а саме ті суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного і громадського апарату, а також апарату управління окремих підприємств, установ чи організацій.

По-третє, характеризуючи безпосередній об'єкт цієї категорії злочинів необхідно враховувати той факт, що окремі з них, а саме: зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення (кваліфікований склад — ч. 2 ст. 366) і службова недбалість можуть посягати і на охоронювані законом блага особи (трудові, політичні та інші права і свободи людини і громадянина, власність тощо), які є факультативним додатковим об’єктом цих злочинів.

Якщо ж службова особа посягнула одночасно на суспільні відносини, які визначають правильну роботу державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, окремої організації, установи, підприємства (незалежно від форми власності) і, наприклад, господарську діяльність, власність, довкілля, то її дії треба кваліфікувати за наявності відповідних ознак як злочин у сфері службової діяльності і той чи інший злочин у сфері господарської діяльності або злочин проти власності чи довкілля (крім випадків, коли діяння, яке описане у статтях про злочини у сфері службової діяльності, є способом вчинення іншого злочину). Всі ці аспекти в обов’язковому порядку повинні бути відображені в курсовій роботі.

В окремих випадках, виходячи з диспозиції відповідної статті Кримінального кодексу України, крім описання об’єкта складу злочину, необхідно описати предмет, якщо такий є складовим елементом конкретного складу злочину. Особливо це стосується проблем характеристики службового підроблення (ст. 366 ККУ) та хабарництва (ст.ст. 368, 369, 370 ККУ).

Наступний елемент складу злочину, що вміщує в собі об’єктивні ознаки це його об’єктивна сторона. Розкриваючи зміст об’єктивної сторони того чи іншого службового злочину необхідно чітко усвідомлювати наявність обов’язкових ознак, а саме: суспільно небезпечного діяння, суспільно небезпечних наслідків та причинного зв'язку між злочинним діянням і наслідками, що настали. У злочинах з матеріальним складом для наявності службового злочину необхідно, щоб: а) мало місце порушення службовою особою обумовлених її службовим становищем обов'язків; б) в результаті таких дій службової особи була заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб; в) мав місце причинний зв'язок між злочинним діянням службової особи та наслідками, що настали. Викладене вище, в повній мірі стосується ст.ст. 364, 365, 367 ККУ. Особливу увагу необхідно звернути на характеристику форм суспільно небезпечних діянь цих злочинів. Справа полягає в тому, що правильне тлумачення цих ознак дає можливість розмежовувати одне злочинне діяння від іншого. При цьому необхідно використовувати положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень» (№ 15 від 26 грудня 2003 р.). Крім того описуючи об’єктивну сторону цих складів злочинів необхідно в обов’язковому порядку проаналізувати наслідки злочинного діяння, а саме – істотну шкоду.

Злочини з формальним складом злочину (ст.ст. 366, 368, 369, 370 ККУ) характеризуються з об’єктивної сторони декілька інше, а саме вона вичерпується лише вчиненням суспільно небезпечного діяння. Розглядаючи проблему хабарництва необхідно обов’язково використовувати положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про хабарництво» (№ 5 від 26 квітня 2002 р.).

Надалі необхідно перейти до описання суб’єктивних ознак. Аналізуючи суб’єктивну сторону, слід пам’ятати, що службові злочини можуть бути вчинені як умисно, такі через необережність.

Суб’єктом розглядуваних злочинів (крім передбаченого ст. 369) може бути лише службова особа. Поняття службової особи визначено п. 1 примітки до ст. 364 ККУ. Аналізуючи службову особу, в обов’язковому порядку необхідно з’ясувати розуміння особи, як представника влади; особи, яка обіймає на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форми власності, службові посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків; особи, яка виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки за спеціальним повноваженням.

Виконуючи курсову роботу, курсант повинен не тільки розкрити та описати елементи складу злочину, але й ті кваліфікуючи ознаки, що містяться в структурі відповідної кримінально-правової норми, що аналізується.

Крім того, розкриваючи проблему хабарництва необхідно проаналізувати спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за пропозицію або давання хабара.

Завершити роботу над курсовою слід написанням висновків.

Працюючи над курсовою роботою, обов’язково необхідно враховувати зміни до кримінального законодавства, які були внесені Законом України “Про внесення змін до деяких актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення” від 11 червня 2009 року.

Дата добавления: 2014-12-07