Самостійне вивчення. Тема: Строки та терміни в цивільному праві

План

Лекція

Позовна давність

Тема: Строки та терміни в цивільному праві.

Питання для самоперевірки

1. Поняття та види правочину. Умови чинності право чину?

2. Фіктивні та удавані право чину?

3. Нікчемні та заперечувані право чину?

Література

1. Ойгензихт В.А. Воля и волеизьявление. — Душанбе, 1983.

2. Рабинович Н.В. Недействительность сделки и ее последс-твия. - Л., 1960.

3. Хатнюк Н.С. Заперечні угоди та їх правові наслідки: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — К., 2003.

4. Хатнюк Н.С. Умови дійсності угод // Держава і право. — 2001. - Вип.П. - С.283- 289.

5. Шахматов В.П. Сделки, совершеннньїе с целью противной интересам государства и общества. — Томск, 1966.

1. Поняття та юридичне значення строків і термінів у цивільному праві.

2. Види строків у цивільному праві.

3. Поняття і значення позовної давності. Види позовної давності.

4. Правила обчислення позовної давності.

1. Правила обчислення позовної давності.

2. Початок перебігу позовної давності.

3. Зупинення і переривання перебігу позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.

1. Строки та терміни здійснення іі захисту цивільних прав і виконання цивільних обов'язків

Для належного здійснення і захисту суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків важливе значення має фактор ча­су. Проте юридичне значення мас не сам час, а певні його від­різки чи моменти, з якими пов'язують виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. ЦК України оперує по­няттями "строк" і "термін".

Термін — ще певний момент у часі, з настанням якого по­в'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Термін може визначатись календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Такою подією може бути момент смерті особи, закінчення перебігу певного строку тощо.

Строк — ще певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка мас юридичне значення. Строк обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Іноді обчислення строку в цивільному праві визначається також хвилинами і секундами, наприклад договір телефонного зв'язку.

Строк і термін мажуть визначатись актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Для правильного обчислення строку важливе значення має його початок та закінчення. За загальним правилом, строк обчислюється з наступного дня після календарної дати або з на­станням події, якими визначено його початок. Закінчення строку залежить від одиниці виміру часу, що застосовується для обчислення цього строку.

1. Строк, що обчислюється роками, спливає у відповідні

місяць і число останнього року строку.

2. Строк, що визначений півроком або кварталами року, спливає у відповідне число останнього місяця строку. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.

3. Строк, що обчислюється місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, то строк спливає в останній день іншого місяця.

4. Строк, що визначається у півмісяця, розглядається як строк, який обчислюється днями, і вважається таким, що дорівнює 15 дням.

5. Строк, що обчислюється тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

1. Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Значення позовної давності полягає у на­данні потерпілому строго визначеного, проте цілком достат­нього строку для захисту його права. Після збігу строку позов­ної давності потерпілий позбавляється можливості примусово­го (судового) захисту свого права, але саме порушене право зберігається.

Строки позовної давності поділяють на загальний та спе­ціальні.

Загальний строк позовної давності встановлюється в три роки та поширюється на всі правовідносини, окрім тих, щодо яких встановлюється спеціальний строк.

Спеціальні строки позовної давності встановлюють:

• один рік:

— на вимогу про стягнення неустойки (штрафу, пені);

— на вимогу про спростування розмішених у засобах масової інформації відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію, який обчислюється від дня розміщення цих відо­мостей у засобах масової інформації або від дня. коли особа довідалася чи повинна була довідатися про ці відомості;

— про переведення на співвласника прав та обов'язків покуп­ця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦК);

— на вимоги, що виникають у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК);

— на вимогу про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК);

— на вимоги, що виникають у зв'язку з перевезенням вантажу (ст. 925 ЦК);

— на вимоги про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦЮ;

• п'ять років — на вимогу про визнання недійсним правочину, який було вчинено під впливом насильства, погрози, обману;

• десять років — на вимогу про застосування наслідків не­дійсності нікчемного правочину.

2. Велике значення для обрахування строків позовної давності має початок перебігу строку позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи по­винна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Наприклад, за зобов'язаннями з ви­значеним строком виконання перебіг позовної давності почи­нається зі спливом строку виконання, а з невизначеним стро­ком — з моменту, коли у кредитора виникає право поставити вимогу про виконання зобов'язання.

Строк позовної давності переважно перебігає безперервно. Проте законодавець встановлює низку випадків, коли, залежно від обставин, можливо зупинити та перервати строк позовної давності.

3. Сутність зупинення строку позовної давності полягає в то­му, що час, упродовж якого діс обставина, яка перешкоджає захисту порушеного цивільного права, не зараховується у встановлений законом строк позовної давності. Перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за цих умов подія (непереборна сила) на весь час існування цих обставин;

2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, установлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншою нормативно-право­вого акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведено на воєнний стан.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зу­пинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупи­нення.

Переривання строку позовної давності означає, що час, який збіг до настання обставини, що стала підставою пере­ривання, в цей період не зараховується і він починає бігти з початку.

Перебіг позовної давності переривається у випадках:

1) вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2) пред'явлення особою позову до одного із кількох боржни­ків, а також якщо предметом позову є лише частина вимо­ги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної дав­ності, до нового строку не зараховується., Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові. При цьому сплив строку позовної давності за основ­ною вимогою автоматично вважається спливом строку позов­ної давності за додатковими вимогами. Проте особа, яка вико­нала зобов'язання після закінчення позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, хоча б у момент вико­нання вона не знала про її закінчення.

Позовна давність не поширюється на вимоги:

1) що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом;

2) вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

3) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

4) власника або іншої особи про визнання незаконним право­вого акта органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;

5) страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Цей перелік не є вичерпним, і законом може бути передба­чено й інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Дата добавления: 2014-11-29