КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Етапи формування валютно-економічного союзу в ЄС
(Маастріхтський договір, лютий 1992 р. — підписаний; листопад 1993 р. — ратифікований і набрав чинності.) Перший етап (1 липня 1990 р. — 31 грудня 1993 р.) — становлення економічного й валютного союзу ЄС (ЄВС). Другий етап (1 січня 1994 р. — 31 грудня 1998 р.) — підготовка країн-членів до введення ЄВРО. Третій етап переходу до нової валюти (1999—2002 рр.) — ЄВРО стає загальною грошовою одиницею, національна валюта зберігається як паралельна грошова одиниця. Сценарій переходу до ЄВРО: · З 1 січня 1999 р. — тверда фіксація курсів валют країн зони ЄВРО до ЄВРО для перерахунків. · З 1 січня 2002 р. — випуск в обіг банкнот та монет ЄВРО, паралельний обіг з національними валютами країн-членів, обмін останніх на ЄВРО. · З 1 липня 2002 р. — вилучення з обігу національних валют та повний перехід господарського обороту країн-членів на ЄВРО. Основні інструменти політики ЄЦБ (Європейського центрального банку): ¨ таргетування (від англ. target – мета, спосіб реалізації господарської політики держави або окремого підприємства. Полягає у виборі якоїсь економічної "мішені", на яку треба впливати, щоб досягти певних результатів, поставленої мети. Інфляційне таргетування — комплекс заходів, які приймаються державними органами влади для контролю за рівнем інфляції у країні. Інфляційне таргетування має декілька стадій: встановлення планового показника інфляції на деякий період (як правило, рік); вибір монетарного інструментарію для контролю над рівнем інфляції; застосування монетарного інструментарію; порівняння рівня інфляції на кінець звітного періоду із запланованим і аналіз ефективності монетарної політики); ¨ установлення меж коливань основних процентних ставок, зокрема для їхнього зближення по всій зоні ЄВРО; ¨ операції на відкритому ринку; ¨ установлення мінімальних резервних умов для банків. Зміни правил державного регулювання фінансових операцій в умовах сучасного ринку ЄС (ЄВРО) · Страхові компанії та пенсійні фонди отримають рівні права на інвестування й у своїх країнах, і в зоні ЄВРО. · Втратять обмежену національну характеристику первинні дилери з розміщення державних цінних паперів. · Буде вільним і транскордонним розміщення в зоні ЄВРО кредитів під заставу нерухомості (зараз для цього деяким країнам потрібні спеціальні дозволи). · Зниження контролю урядами на своїх територіях діяльності центральних банків країн-партнерів. · Прискорення інтеграції податкових систем країн ЄС. Література 1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. —К.: Знання: КОО, 2005. 2. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: Підручник. — К.: Знання - Прес, 2006. — 311с. 3. Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб. пособие / Под ред. И. Н. Платоновой. — М.: БЕК, 2006. 4. Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые финансы: Пер с англ. — М.: ООО Изд.-консалт. комп. «ДеКА», 2002. 5. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. 6. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова. — М.: Юристь, 2000. 7. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеблій. — К.: Основи, 1999. 8. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / Науч. ред. д-р экон. наук, проф. В. В. Круглов. — М.: ИНФРА-М, 2000. 9. Оспіщев В.І., Близнюк О.П., Кривошей В.В. Міжнародні фінанси: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 335с. 10. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с франц. / Общ. ред. Н. С. Бабинцевой. — М.: Прогресс: Универс, 2004. 11. Петрашко Л. П.Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с. 12. Шемет Т. С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А. А. Мазаракі. — К.: Київський нац. торгово-екон. ун-т, 2000. 13. Шило В.П., Боровська С.С., Ільїна С.Б., Іванова Н.С. Міжнародні фінанси: Теоретично-практичний посібник. – К.: Кондор, 2010. – 346с.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 557; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |