Своп та арбітражні операції

Своп-операція — валютна операція, що поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими валютами. Не створюють відкритої позиції та тимчасово забезпечують валютою без ризику, пов’язаного зі зміною курсу.

Строки: від 1 дня до 6 місяців, рідко зі строком виконання до 5 років.

Здійснюються між: комерційними банками; комерційними й центральними банками; центральними банками країн.

Способи застосування:

· Як інструмент для придбання іноземної валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми «своп» — спот проти форварду).

· Для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних та вихідних валютних потоках скороченням чи подовженням строків своп-контрактів, які вже було укладено (на основі схеми «своп» — спот форвард проти форварду)

Нині отримали поширення комбінації з процентною ставкою, опціоном, золотом, цінними паперами, кредитами, депозитами.

Типи свопів:

¨ процентні;

¨ валютні;

¨ валютно-процентні;

¨ диференційні.

Валютні свопи — операції з обміну валюти з фіксованим валютним курсом на валюту з плаваючим валютним курсом.

Процентні свопи — операціїї з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі.

Валютно-процентні свопи — комбінації згаданих свопів.

Диференційні свопи — свопи з нетто-платежем однієї сторони на користь іншої під час укладання угоди.

Класичні свопи, залежно від послідовності виконання операцій «спот» та «форвард», поділяються на репорт та депорт. Репорт — це продаж валюти на умовах «спот» і одночасно купівля на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард».

Класифікація свопів:

· звичайні (операції репорту та депорту);

· тижневі — своп s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах «спот», а друга — на умовах тижневого споту;

· одноденні — своп t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а зворотна — на умовах «спот»;

· форвардні (форвард—форвард).

Для класичних своп-угод (репорт і депорт) використовуються два валютні курси — спот і аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна мар­жа (премія або дисконт).

Структура контракту на укладення своп-угод:

¨ предмет контракту;

¨ умови анулювання свопу;

¨ умови кредитування;

¨ відповідальність сторін;

¨ інші умови.

Валютний арбітраж — операції з валютами для отримання прибутку через використання у визначений час існуючих на фінансових ринках розривів між курсами та процентними ставками з касових і строкових операцій (розрив має бути більший за величину операційних витрат).

Основний принцип — купити фінансовий актив дешевше й продати його дорожче.

Види:

· часовий валютний арбітраж (валютна операція для отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі);

· просторовий (часовий) валютний арбітраж (передбачає отримання прибутку за рахунок різниці курсу валют на двох різних територіально віддалених ринках);

· простий арбітраж (виконується з двома валютами);

· складний арбітраж (крос-курсовий) — виконується з трьома й більше валютами.

Література

1. Бункина М. К., Семенов А. М. Основы валютных отношений: Учеб. пособие. — М.: Юрайт, 1998. — С. 37—65.

2. Валютный рынок и валютное регулирование. Учеб. пособие / Под ред. И. Н. Платоновой. — М.: БЕК, 1996. — С. 103—170.

3. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Л. Н. Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 2000. — С. 333—375.

4. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посіб. / О. І. Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 156—382.

5. Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 3—127.

6. Рязанова Н. С. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 39—66.

7. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч­ник. —К.: Знання: КОО, 2005.

8. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: Підруч­ник. — К.: Знання - Прес, 2006. — 311с.

9. Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб. пособие / Под ред. И. Н. Платоновой. — М.: БЕК, 2006.

10. Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые финансы: Пер с англ. — М.: ООО Изд.-консалт. комп. «ДеКА», 2002.

11. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000.

12. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова. — М.: Юристь, 2000.

13. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеблій. — К.: Основи, 1999.

14. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / Науч. ред. д-р экон. наук, проф. В. В. Круглов. — М.: ИНФРА-М, 2000.

15. Оспіщев В.І., Близнюк О.П., Кривошей В.В. Міжнародні фінанси: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 335с.

16. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с франц. / Общ. ред. Н. С. Бабинцевой. — М.: Прогресс: Универс, 2004.

17. Петрашко Л. П.Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.

18. Шемет Т. С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А. А. Мазаракі. — К.: Київський нац. торгово-екон. ун-т, 2000.

19. Шило В.П., Боровська С.С., Ільїна С.Б., Іванова Н.С. Міжнародні фінанси: Теоретично-практичний посібник. – К.: Кондор, 2010. – 346с.

Дата добавления: 2014-12-07