Опис предмета курсу

Всеобщая история государства и права т.1, т.2. О. А. Мельниченко, М., 2000

Всеобщая история права и государства. В. Г. Графский, М., 2007.

История государства и права зарубежных стран. Часть 1. Учебник для вузов. Под ред. проф. Крашенинниковой Н.А и проф. Жидкова О. А — М.: Издательская группа НОРМА— ИНФРА • М, 1998.

Історія держави і права зарубіжних країн. В. П. Глиняний, Х., 2009.

Історія держави і права зарубіжних країн: Конспект лекцій. Хома Н. М., Л., 2001.

Історія держави і права зарубіжних країн: Посібник для підготовки, до іспитів /В. І. Орленко, В. В. Орленко. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008.

Історія держави та права зарубіжних країн. За ред. В. Д. Гончаренка. Хрестоматія. -К.: ІнЮре, 2002.

5. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS: 5   Модулів: 3     Змістових модулів: 3     Загальна кількість годин: 180   Тижневих годин: 8	“Право”   6.030401 “Бакалавр”	Обов’язкова: Лекції: 50 Семінарські заняття: 50   Індивідуальна робота: 12   Самостійна робота: 68   Вид контролю: іспит

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Історії держави і права зарубіжних країн”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з історії держави і права зарубіжних країн при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн є систематичність, активність роботи та успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) якісна успішність на семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 10 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) від 0 до 2 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів. Кожен модуль оцінюється у 12 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (за необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

6. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Відповідно до вимог “Положення про організацію нав-чального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з історії держави і права зарубіжних країн може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з історії держави і права, студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі та за власними інтересами за попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріплюється кафедрою за студентською навчальної групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 14 балів, але не менше 9 балів.

7. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати знання з історії держави і права з сучасними соціальними і правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

8. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Сучасному суспільству потрібен спеціаліст, який спроможний оперативно приймати нестандартні рішення, діяти творчо і самостійно. Творчість починається тільки тоді, коли особа здійснює самостійні пошуки вирішення тієї чи іншої проблеми. Самостійність не є вродженою властивістю, а виникає і розвивається у особи лише в процесі життєдіяльності. Таким чином, самостійність вивчення окремих тем з курсу історії держави і права зарубіжних країн є професійно необхідною якістю майбутніх правознавців.

Самостійна робота студента включає такі види діяльності:

- пошук та вивчення додаткової літератури;

- конспектування, складання тез;

- складання схем та таблиць;

- написання рефератів;

- виступи з повідомленнями на семінарських заняттях;

- виконання письмових контрольних робіт.

Підсумкова оцінка виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано нижче.

Oцінка за шкалою ЕСТS	Визначення	Оцінка за націона­льною шкалою	Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
А	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок		90-100
В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками		80-89
C	Добре – у загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок	75-79
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків		70-74
Е	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	60-69
FХ	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти		35-59
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс	1-34

9. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

1. Предмет та метод історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація курсу.

2. Основні риси суспільного та державного ладу в країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

3. Двірцева система управління в країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

4. Кастовий устрій в країнах Стародавнього Сходу. Система варн в Стародавній Індії.

5. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі.

6. Право власності за Законами царя Хаммурапі та Законами Ману.

7. Шлюбно-сімейне право в країнах стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

8. Злочини і покарання в праві Стародавнього Сходу.

9. Особливості держави і права Античного світу. Утворення Афінської держави.

10. Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта та Перикла у Афінах.

11. Державний лад Афін у V-IV ст. до н.е. Система афінської демократії.

12. Особливості державного ладу Стародавньої Спарти.

13. Утворення держави в Римі. Реформи Сервія Тулія.

14. Державний лад Риму в період республіки.

15. Перехід в Римі від республіки до імперії. Диктатура Сулли. Перший та другий тріумвірати.

16. Державний лад Риму в період принципату.

17. Державний лад Риму в період домінанту.

18. Поділ Римської імперії на Західну та Східну. Її державно-правовий розвиток.

19. Право Стародавнього Риму (періодизація, джерела).

20. Загальна характеристика Законів ХІІ таблиць.

21. Право власності за Законами ХІІ таблиць. Сервітути.

22. Договір займу в Стародавньому світі (за Законами Хаммурапі, Законами Ману, Законами ХІІ таблиць).

23. Суд та процес в Стародавньому Римі (легісакційний, формулярний, екстраординарний).

24. Держава і право франків.

25. Злочини проти особи та власності за Салічною Правдою.

26. Феодальні держави Західної Європи. Основні етапи розвитку (ранньофеодальна станово-представницька та абсолютна монархії).

27. Особливості державно-правового розвитку феодальної Англії. Норманське завоювання 1066 р. та його наслідки.

28. Реформи Генріха ІІ. Державно-правовий розвиток Англії в ХІІ ст.

29. Велика Хартія вольностей 1215 р.

30. Особливості державно-правового розвитку феодальної Німеччини. Саксонське зерцало, Кароліна (загальна характеристика).

31. Особливості державно-правового розвитку феодальної Франції.

32. Сутність сюзеренітету-васалітету в країнах Європи. Феодальна земельна власність (алод, бенефіцій, феод).

33. Феодальний суд в країнах Західної Європи. Звинувачувально-змагальний та інквізиційний процес.

34. Буржуазна революція в Англії. Особливості, етапи та державно-правові наслідки буржуазної революції в Англії.

35. Державно-правові наслідки реставрації Стюартів та „Славної революції” 1688 р.

36. Habeas Corpus Act 1679 р. та Білль про права 1689 р.

37. Формування конституційної монархії в Англії. Акт про престолоуспадкування 1701 р.

38. Війна за незалежність у Північній Америці та утворення США. Декларація незалежності США 1776 р.

39. Статті конфедерації 1781 р. Причини переходу до федеративного устрою США.

40. Білль про права – перші 10 поправок до конституції США 1787 р.

41. Державний лад за Конституцією США 1787 р.

42. Державно-правові наслідки буржуазної революції у Франції 1789-1894 рр.

43. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. та Конституція Франції 1791 р. та закріплення в ній принципу розподілу влади.

44. Конституції Франції 1795 р. (Директорія) та 1799 р. (Консульство).

45. Перша імперія у Франції. Бонапартізм.

46. Кодифікація французького цивільного права. Загальна характеристика Цивільного кодексу Франції 1804 р.

47. Право приватної власності за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

48. Зобов’язальне право за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

49. Шлюбно-сімейне право за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

50. Кримінальний кодекс Франції 1810 р. Розвиток французького кримінального законодавства в ХІХ ст.

51. Конституційні хартії Франції 1814 р. та 1830 р.

52. Революція 1848 р. у Франції. Конституція 1848 р.

53. Особливості революції в Німеччині. Франкфуртська конституція 1849 р.

54. Друга імперія у Франції. Революція 1871 р. та її державно-правові наслідки.

55. Конституційні закони Франції 1875 р. Державний лад ІІІ республіки.

56. Об’єднання Німеччини та Конституція 1871 р. Закріплення панівної ролі Пруссії в Німецькій імперії.

57. Державний механізм конституційної монархії в Англії в XVIII-XIX ст.

58. Акти про народне представництво в Англії 1832 р., 1867 р.

59. Організація управління Британською колоніальною імперією в XVIII-XIX ст.

60. Місурійський компроміс 1820 р. Причини та передумови громадянської війни 1861-1865 рр. у США.

61. Законодавчі акти А. Лінкольна в період громадянської війни в США.

62. Загальне право Англії як основа формування англосаксонської системи буржуазного права.

63. Кримінальне уложення Германської імперії 1871 р.

64. Німецьке Цивільне уложення 1900 р. Його структура та особливості.

65. Суб’єкти цивільних правовідносин за Німецьким Цивільним уложенням 1900 р.

66. Розвиток цивільного права та його кодифікація в ХІХ ст.

67. Розвиток кримінального права та його кодифікація в ХІХ ст.

68. Колоніальні держави в XVIII-ХІХ ст.

69. Світ на початку ХХ ст. Зміни на політичній карті Єв­ропи після Першої світової війни.

70. Політичні партії США у ХХ ст. Особливості виборів в Конгрес та виборів Президента США.

71. Посилення президентської влади в США у ХХ ст.

72. Законодавство «Нового курсу» президента Ф. Рузвельта.

73. Зміни державного ладу Великобританії в ХХ ст. Еволюція її партійної системи.

74. Зростання ролі виконавчої влади у Великобританії в ХХ ст.

75. Листопадова революція 1918 р. у Німеччині та її наслід­ки. Веймарська Конституція 1919 р.

76. Партії політична боротьба в умовах Веймарської республіки в Німеччині.

77. Система органів влади та управління в період Веймарської республіки (1919 - 1933 рр.).

78. Партійно-політична система Франції після Першої світової війни.

79. Народний фронт у Франції (1934-1938 рр.), його законодавство. Франція у Другій світовій війні.

80. Сутність делегованого законодавства в Англії, Франції, США.

81. Встановлення фашистської диктатури в Італії. Зміни в державному ладі.

82. Прихід до влади в Німеччині націонал-соціалістів.

83. Механізм нацистської диктатури в Німеччині. Міжнародне засудження ідеології фашизму.

84. Особливості фашистського режиму в Італії.

85. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.

86. Економічні та політичні права французьких громадян за Конституцією 1946 р. Причини скасування Конституції 1946 р.

87. П’ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.

88. Державний лад Франції в період П’ятої республіки.

89. Криза колоніальної системи після Другої світової вій­ни.

90. Розпад Британської колоніальної імперії. Британська співдружність націй.

91. Зміни в структурі Французької колоні­альної імперії після прийняття Конституції Франції 1946 р. Французький союз.

92. Національно-визвольний рух в Індії після Першої світової війни. Конституціі 1919 р. та 1935 р.

93. Утворення республіки Індія та Конституція 1949 р.

94. Національно-визвольні революції та конституційне законодавство у країнах Арабсько­го Сходу.

95. Японія в період між двома світовими війнами. Міліта­ризація суспільства.

96. Розвиток японської держави після Другої світової війни. Конституція 1947 р.

97. Національні держави Центральної та Південно-Східної Європи в (1918-1945 рр.).

98. Особливості соціально-політичного розвитку європей­ських країн народної демократії. Революції 1989 - 1990 рр. та її державно-правові наслідки.

99. Утворення Федеративної республіки Німеччина.

100. Державний лад ФРН за Конституцією 1949 р.

101. Утворення єдиної Німецької держави (1990 р.).

102. Основні зміни у цивільному праві буржуазних країн в ХХ ст.

103. Розвиток кримінального права буржуазних країн ХХ ст.

104. Нові тенденції у розвитку правових систем в ХХ ст. Вплив міжнародних правових норм на внутрішнє право окре­мих держав.

105. Прогресивні нововведення в сімейному праві в ХХ ст. Еволюція правового становища жінки.

З м і с т

1. Вступ

2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських

занять, самостійної роботи

3. Програма навчальної дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”

4. Плани семінарських занять з історії держави і права зарубіжних країн

5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів

6. Індивідуальна робота студентів

7. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної
дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”

8. Самостійна робота студентів

9. Контрольні питання для підготовки до іспиту

Дата добавления: 2014-12-07