Особливості ліквідації наслідків повені

За багаторічними спостереженнями в Україні найбільшу небезпеку становлять катастрофічні паводки в гірських і передгірських районах Карпат, насамперед, Закарпаття і Прикарпаття. За кількістю постраждалих і сумою збитків паводки посідають одне з перших місць серед надзвичайних ситуацій природного характеру.

Головним уражуючим фактором паводку є потік води, проте можливе виникнення вторинних факторів: пожеж; руйнування будівель і споруд; захворювання людей і сільгосптварин тощо.

Основними особливостями обстановки, яка виникає під час катастрофічного паводку, є: руйнівний характер надзвичайної ситуації, швидке зростання параметрів уражуючих факторів, обмежений час виживання постраждалих, які зазнали їхнього впливу, складність доступу до постраждалих, необхідність застосування для цього плавзасобів, а також складні погодні умови.

Головною метою аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах катастрофічного паводку або затоплення є: пошук, надання допомоги і рятування людей, які опинилися в зоні затоплення, у можливо короткий час, що забезпечує їх виживання в умовах обстановки, яка склалася.

Рятувальні роботи в умовах катастрофічного паводку або затоплення включають:

- пошук постраждалих;

- забезпечення доступу рятувальників до постраждалих та їх рятування;

- надання постраждалим першої медичної допомоги;

- евакуацію постраждалих з небезпечної зони.

Невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків катастрофічного паводку або затоплення включають:

- укріплення (спорудження) огороджуючих дамб і валів;

- спорудження водовідвідних каналів;

- ліквідацію заторів;

- обладнання причалів для рятувальних засобів;

- заходи щодо захисту і відновлення дорожніх споруд;

- відновлення енергопостачання;

- локалізацію джерел вторинних чинників.

Основними способами захисту людей від уражуючих факторів паводку (затоплення) є евакуація населення з районів, які затоплюються, розміщення людей на не затоплюваних елементах споруд і ділянок місцевості.

Доцільність застосування того чи іншого способу захисту залежить від оперативної обстановки і конкретних умов проведення захисних заходів.

Найбільш ефективним способом захисту є своєчасна евакуація людей з небезпечної зони. Застосування цього способу захисту має мінімальні наслідки для життя і здоров’я людей, пов’язані в основному з їх психічним перенапруженням.

Залежно від місця розташування населеного пункту, часу до початку його затоплення, стану транспортних комунікацій та інших чинників, евакуація може проводитись негайно до одержання сигналу про можливе затоплення даної території або лише у разі безпосередньої загрози затоплення, пішки або з використанням транспортних засобів.

Крім евакуації населення може проводитись організоване вивезення сільськогосподарських тварин, матеріальних і культурних цінностей. Населення, евакуйоване із зон затоплення, розміщується, як правило, в населених пунктах або тимчасових містечках поблизу місця проживання на не затоплюваній території. В місцях тимчасового розміщення людей і, у разі необхідності, в населених пунктах запроваджуються заходи щодо забезпечення життєдіяльності евакуйованого (врятованого) населення.

Ефективність евакуації як способу захисту населення у разі повені, паводку, катастрофічного затоплення залежить головним чином від своєчасного оповіщення про небезпеку, ступеню підготовленості населення і маршрутів.

З цією метою в зонах можливого затоплення створюється система оповіщення населення, завчасно доводиться інформація про місце розташування населених пунктів відносно можливої небезпечної зони і маршрути евакуації, з населенням та евакоорганами проводяться спеціальні тренування.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи у разі повені, паводку і катастрофічного затоплення мають вестися безперервно, цілодобово, у будь-яку погоду і забезпечувати рятування постраждалих в термін, який не перевищує настання небезпечних для життя фізіологічних змін в організмі людини у разі перебування у воді в даних умовах.

Для виконання аварійно-рятувальних робіт призначаються підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підсилені десантними засобами, інші пошуково-рятувальні сили МНС і регіону, територія якого потерпає від лиха. Для виконання інших невідкладних робіт, з урахуванням їхнього характеру, призначаються інженерні, інженерно-технічні, дорожні підрозділи і формування міністерств і відомств.

Під час пошуку і рятування постраждалих мають широко використовуватись авіаційні технології з використанням літаків і вертольотів.

Особливі вимоги під час паводків і затоплень ставляться до безпечного ведення рятувальних робіт. Для цього мають бути створені всі умови, організовано постійний контроль за виконанням рятувальниками належних заходів з безпеки, забезпечено своєчасне надання допомоги постраждалим рятувальникам. В постійній готовності має перебувати резервна пошуково-рятувальна група для надання допомоги діючим групам у разі виникнення екстремальних ситуацій.

Оперативність управління силами під час ліквідації наслідків паводків і повені досягається завчасною підготовкою органів управління до вирішення завдань у цих умовах, постійним знанням обстановки і швидким реагуванням на її зміни, прийняттям обґрунтованих рішень та їх виконанням, організацією і підтриманням надійного зв’язку та інформації.

Заходи щодо запобігання паводків і ліквідації їх наслідків передбачаються в планах дій з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які розробляються на всіх рівнях, а також в державних та регіональних цільових програмах.

Дата добавления: 2014-12-07