Основи побудови Державного бюджету України. Бюджетний період

На даний час в Україні бюджет поділяється на дві частини: загальний і спеціальний фонди.

До загального фонду відносять кошти, що призначені для реалізації загальних функцій. Відповілно до статті 13 Бюджетного кодексу складовими частинами загального фонду бюджету є:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; 2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;
3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);
4) фінансування загального фонду бюджету.
Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:
1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);
3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);
4) фінансування спеціального фонду бюджету.
Правова характеристика бюджету пов’язана з розглядом його як фінансового плану, що являє собою розпис доходів і видатків основного централізованого фонду грошових коштів держави. Правове регламентування бюджету здійснюється у загальних рисах головним законом – Конституцією і деталізується у бюджетному законодавстві, яке охоплює три рівні:

Перший – це законодавчий акт, що здійснює загальне регламентування бюджету і бюджетних відносин. До 2001 року в Україні таку роль виконував Закон “Про бюджетну систему України”, а нині – Бюджетний кодекс України. Він визначає засади формування бюджету і принципи побудови бюджетної системи, її склад, розмежування доходів і видатків між бюджетами, регламентує бюджетний процес та міжбюджетні відносини.

Другий – ухвалення законів, що регламентують окремі статті доходів і видатків. Стосовно формування доходів основним єПодатковий кодекс України. Стосовно видатків таких прямих законів немає, але є закони, які визначають основи і пріоритети фінансування, наприклад ЗУ “Про освіту”.

Третій – це щорічне прийняття закону про Державний бюджет і відповідних рішень місцевих органів влади про місцеві бюджети. Прийняття цих актів являє собою законодавче затвердження бюджету як основного фінансового плану.

В Україні бюджет як фінансовий план певною мірою відрізняється від бюджету як економічної категорії, оскільки до складу Державного бюджету при затвердженні зараховувалися також фонди цільового призначення. Частина з них може безпосередньо зараховуватись до бюджету при його затвердженні, хоча і виконуються вони відособлено. Інші, наприклад Пенсійний фонд, складаються і виконуються окремо. Однак вони теж тісно взаємопов’язані із бюджетом, оскільки можуть мати як цільові надходження коштів з бюджету, так і перерахування до нього.

Бюджет як фінансовий план характерихується складом доходів і видатків, які відбивають фінансову діяльність держави. Визначальну роль при цьому відіграють видатки. Вони об`єднуються в такі групи:
- соціальний захист населення;

- фінансування соціально-культурних закладів, установ та заходів;

- фінансування науки;

- Народне господарство;
- національна оборона;
- управління державою та її зовнішньополітична діяльність;
- обслуговування державного боргу;
- інші видатки.
Доходи бюджету групуються за такими ознаками:
-податкові надходження:
- прямі податки;
- непрямі податки;
- платежі за ресурси та інші податкові надходження;
- неподаткові доходи;
- державні позики.

Бюджет складається на певний період. Тривалість цього періоду визначається можливостями фінансового планування, яке залежить від економічного становища в країні. Суть бюджетного періоду полягає в тому, що це період, протягом якого виконавча влада реалізовує, втілює в життя рішення ВРУ. Бюджетний період для всіх бюджетів, що становлять бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття ВРУ закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим.

Особливими обставинами вважаються:

1. введення воєнного стану;

2. оголошення надзвичайного стану в Україні;

У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період.

Дата добавления: 2014-12-07