Тема 8. Система видатків бюджетів

Склад доходів що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів визначений у статтях 64,66,69 Бюджетного кодексу.

План

1. Соціально-економічний зміст видатків бюджетів.

2. Склад видатків та кредитування Державного бюджету України.

3. Склад видатків місцевих бюджетів.

1. Соціально-економічний зміст видатків бюджетів

Державні видатки – це грошові відносини, які складаються між державою і фізичними та юридичними особами в процесі розподілу і споживання частини вартості сукупного суспільного продукту, використання фондів фінансових ресурсів.

Держава здійснює ряд функцій: політичні, економічні, соціальні. Для цього необхідні фінансові ресурси. Тому, держава акумулює, а далі перерозподіляє (витрачає) значну частину вартості сукупного суспільного продукту.

Видатки, які здійснює держава, повинні задовольнити найбільш важливі суспільні потреби:

- в розвитку економіки;

- в соціальній сфері, які визначають матеріальний і культурний рівень життя народу.

Різноманітність конкретних видів видатків обумовлена цілим рядом факторів:

- природою і функціями держави;

- рівнем соціально-економічного розвитку держави;

- розгалуженням зв’язків бюджету з народним господарством, адміністративно-територіальною побудовою держави;

- формами надання коштів і т.д.

Поєднання цих факторів породжує систему видатків державного бюджету України. Однак соціально-економічний розвиток України останніми роками кардинально змінив як систему, так і структуру та класифікацію видатків. Командно-адміністративні методи господарювання засвідчили, що бюджет був дуже перевантажений видатками, які пов’язані з економічною функцією держави. Левова частка бюджетних коштів (майже 65-70 відсотків) спрямовувалась у галузі матеріального виробництва. Соціальна функція бюджету, що поширена в розвинених країнах, і яка зорієнтована безпосередньо на забезпечення благ людини, не має свого фінансового забезпечення. Тому з реформою системи господарювання в Україні акценти в розподілі бюджетних коштів повинні зміститись, насамперед, у бік посилення соціальної функції держави і зміни напрямку та змісту економічної функції.

У зв’язку з переходом економіки України на ринкові умови господарювання у бюджеті держави з’явились нові напрямки спрямування бюджетних коштів, яких не було за умов командно-адміністративної системи. Так, низку видатків перекладено на позабюджетні, соціальні та економічні фонди у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах. Знайшли також відображення нові напрямки витрачання бюджетних коштів, а саме – соціальний захист населення, надання бюджетних позик, зовнішньополітична і зовнішньоекономічна діяльність, національна оборона, обслуговування державного зовнішнього боргу, національна космічна програма, тощо.

Широке коло державних завдань зумовлює різноманітність напрямів витрачання коштів, які зосереджені в централізованому фонді грошових коштів держави.

Згідно з Бюджетним кодексом України виділяють:

- видатки бюджету;

- витрати бюджету.

Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету – видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Щоб з’ясувати значення і роль видатків, їх класифікують за певними ознаками:

а) за економічними ознаками (за роллю у відтворенні виробництва);

б) за суспільним призначенням;

в) за галузями економіки і соціальної сфери;

г) за цільовим призначенням;

д) за рівнями бюджетної системи;

е) за формами бюджетного фінансування.

За економічними ознаками з точки зору впливу державних видатків на рух сукупного продукту і процес розширеного відтворення вони поділяються на:

- поточні видатки;

- капітальні видатки.

Поточні видатки пов’язані з наданням державних коштів юридичним і фізичним особам на їх утримання і покриття поточних потреб.

Ці витрати включають видатки на фінансування мережі підприємств, установ та організацій, купівлю товарів та надання послуг цивільного і військового характеру, поточні видатки, фінансування заходів соціального захисту населення.

Капітальні видатки – це видатки на створення нових та розширення діяльності діючих підприємств, установ, організацій.

Відповідно до такого розподілу видатків може формуватися поточний бюджет і бюджет розвитку місцевих бюджетів. Поточний складається з бюджету для виконання делегованих повноважень. Бюджет розвитку спрямовується на фінансування інвестиційної та іншої діяльності для розширеного відтворення.

За суспільним призначенням видатки відображають функції держави:

- економічну – видатки на економічну діяльність держави і науку;

- соціальну – видатки на соціальний захист і соціально-культурну сферу;

- оборонну – видатки на оборону;

- управлінську – видатки на утримання органів державної влади і управління, правоохоронні органи, судову владу і прокуратуру, митну і податкову служби, зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність.

У видатках бюджету також виокремлені видатки на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

За галузями економіки і соціальної сфери видатки бюджету розподіляються відповідно до різних галузей: промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство, освіта, охорона здоров’я та ін.

За цільовим призначенням виокремлюють видатки на: капітальне будівництво, капітальний ремонт, оплату праці, комунальних послуг та інші витрати.

За рівнем бюджетної системи розрізняють видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

За формами бюджетного фінансування існують такі видатки:

проектне фінансування – фінансування з бюджету інвестиційних проектів;

бюджетні кредити - надання фінансової допомоги з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на поворотній основі;

кошторисне фінансування – виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису;

бюджетні трансферти – державні субсидії, субвенції, дотації.

Дата добавления: 2014-12-07