Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методологічна свідомість. Методи та стиль мислення в сучасному управлінні




План

Основні філософські принципи і закони управлінської діяльності

Логіка та методологія управління.

1. Сутність і призначення логіки управління.

2. Філософські принципи, категорії, закони в управлінській діяльності.

3. Планування, проектування, програмування і прогнозування в управлінні.

Ключові терміни та поняття: метод, методологія, стиль мислення, методологічна свідомість, метафізика, діалектика, феноменологія, герменевтика, синергетика, закон, принцип, принцип об’єктивності, принцип руху, змін і розвитку, принцип каузальності, принцип системності, принцип зворотного зв’язку, догматизм, релятивізм, соціальні ризики, конфлікт, планування, проектування, програмування, прогнозування.

Метод – спосіб діяльності, сукупність прийомів, які використовуються дослідниками для отримання певних результатів. Тільки завдяки використанню науково обґрунтованих методів людська діяльність може бути ефективною. Ф.Бекон порівнював метод із світильником, що освітлює шлях у темряві подорожньому.

Стиль мислення (за змістом близьке до поняття «парадигма») – це історично-конкретний тип мислення, який будучи загальним для даної епохи, стійко виявляється у розвитку основних напрямків та обумовлює деякі стандартні уявлення в контекстах усіх фундаментальних теорій свого часу.

Наукове знання має різні форми:

· Науковий факт – це зафіксоване нашою свідомістю реальне явище як об’єктивно існуюче або те, що існувало.

· Гіпотеза – це науково обґрунтоване передбачення або система передбачень про причини фактів (про походження світу, людини тощо). Гіпотеза підштовхує до пошуку істини, але не є самим фактом. Це ймовірнісне знання про щось, яке здатне стати достовірним знанням.

· Ідея – це узагальнене знання, що пояснює сутність предметів, процесів та явищ (ідея розвитку).

· Теорія – це система узагальненого, достовірного та упорядкованого знання про предмети та явища. Теорія пояснює, передбачає розвиток і функціонування предмета.

· Наукова картина світу пояснює побудову, рух та розвиток світу, це синтез знань та ідеал, до якого прагне наукове пізнання.

Наука є найвищою формою пізнання, але це не означає, що вона є його єдино можливою формою. Поряд з наукою існує позанаукове знання, оскільки практичні дії людини духовно забезпечуються не лише наукою, момент знання наявний і в інших духовних формах.

Виділяють різні види знання позанаукового типу:

- повсякденне знання, яке існує як певний практичний орієнтир, певна життєва мудрість, яка невіддільна від практичної діяльності, безпосередньо вплетена в неї і для щоденної практики людини цілком достатня;

- знання трудове., яке виникає і функціонує безпосередньо у сфері виробничої діяльності і існує у вигляді звичок, прийомів, вміння користуватись знаряддями виробництва;

- зн ання ціннісне, яке є значимим для взаємин людини з іншими, для її естетичних уподобань, політичних орієнтацій, в той час як в науці він певною мірою «обезцінений», тобто значимий для людства як засіб вкорінення в зовнішній, в першу чергу природний, світ;

- філософське пізнання – це особлива форма духовного досвіду людини. За природою філософія прагне до синтезу всіх форм пізнання. Для неї є характерною специфічна мова, глибоко особистісне відношення до світу.

2.Основні принципи і закони управлінської діяльності. Необхідність і свобода в управлінні.

Уникнути управлінських невдач можливо за умов, коли управлінці вміють користуватися своїми повноваженнями, які ґрунтуються на таких наукових принципах, як принципи об’єктивності, руху, змін і розвитку, каузальності, системності, зворотного зв’язку, оптимальності в прийнятті рішень та відповідальності за них, несуперечності управлінських рішень, науковості, необхідної різноманітності тощо. Кожен з цих принципів визначає певні сторони управлінської діяльності і має своє значення в управлінні.

Принцип –це вихідна ідея, первоначало, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки або внутрішнє переконання людини, ті практичні засади,. якими вона користується у житті.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 646; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.