Положення рук на клавіатурі 1 страница

Після вибору клавіатури і правильної організації робочого місця приступимо до розгляду правильного розміщення рук на клавіатурі: При виборі ергономічної клавіатури положення кистей буде очевидним, при прямокутному варіанті - не зовсім. Якщо уважно придивитися до середнього ряду алфавітних клавіш, можна відмітити невеликі, але такі, що відчуваються тактильно позначки, розташовані на кнопках А і О російсько-української розкладки (F, J англійською). Така позначка зазвичай присутня і на клавіші 5 на додатковому блоці клавіатури. Ці позначки не є дефектами клавіатури, а спеціально були створені для допомоги в орієнтації на клавіатурі при «сліпому» методі набору. Від правильного розташування рук на клавіатурі багато в чому залежить успіх подальшого навчання.

Великі пальці обох рук виконують ідентичну функцію - натиснення клавіші Space (Пропуск).

Розкладка клавіатури влаштована таким чином, що найбільш часто використовувані букви розташовані в зонах дії найактивніших пальців: вказівного і середнього. Найменш використовувані клавіші, а також клавіші форматування (Shift, Ctrl) передані в управління мізинцям, на розвиток яких слід звернути особливу увагу.

Основний блок містить чотири клавішні ряди, нумерувати ряди будемо як у машинопису знизу вгору. Правильний розподіл обов'язків кожного пальця представлено в таблиці:

Палець	Ліва рука	Права рука
Клавішний ряд	Клавішний ряд
Вказівний	КЕ	АП	МИ	4 5	НГ	РО	ТЬ	6 7
Середній	У	В	С		Ш	Л	Б
Безіменний	Ц	Ы (І)	Ч		Щ	Д	Ю
Мізинець	Й Тab	Ф Caps Lock	Я Shift	1 Ё	ЗХЪ (Ї)	ЖЭ (Є) Enter	., Shift

Більшість користувачів-початківців друкують двома-чотирма пальцями, дивлячись на клавіатуру. Такий спосіб приводить до низької швидкості набору і великої кількості друкарських помилок, а навантаження на пальці збільшується у декілька разів і досягає 23 клавіш на один палець, що приводить до швидкого їх стомлення. Крім того, доводиться постійно переводити погляд з клавіатури на монітор комп'ютера, що створює додаткове навантаження на органи зору. Далеко не всі з часом звикають до клавіатури і друкують швидко і безпомилково. Освоєння методу десятипальцевого набору дозволить збільшити ефективність набору, понизити навантаження на очі і руки; зір можна буде задіювати на читання оригіналу або тексту на екрані.

У вихідному положенні руки повинні бути злегка підведеними над середнім рядом і займати положення «фыва» і «олдж» для лівої і правої руки відповідно. Пальці трохи зігнуті, фаланги пальців перпендикулярні площині середнього ряду. Така постановка рук забезпечує високу швидкість друку і низький відсоток друкарських помилок. З самого початку навчання необхідно стежити за тим, щоб кожен палець діяв виключно уздовж власної вертикальної зони. Для зручності запам'ятовування рекомендується скласти схематичний малюнок постановки лівої і правої руки і прикріпити його до нижнього краю оздоблення монітора. Знаючи вихідне положення пальців на клавіатурі, за допомогою малюнка можна знайти місцерозташування кожної букви, не переводячи погляд на клавіатуру і не відволікаючись від процесу набору. З часом потреба в такому малюнку зменшуватиметься і через деякий час він перестане бути необхідним.

На перших етапах досить велика спокуса звернути свій погляд на клавіатуру і подивитися положення тієї або іншої клавіші.

В цьому випадку втрачається напрацьований досвід автоматичного знаходження літер на клавіатурі і орієнтації щодо вихідної позиції. Тому техніку набору необхідно відпрацьовувати з перших хвилин навчання, інакше надалі доведеться перенавчатися, що займає досить багато часу.

Окрім положення пальців необхідно контролювати положення зап'ястя і кисті. Зап'ястя не повинні торкатися поверхні столу безпосередньо перед клавіатурою, щоб не спиратися на них або переносити частину своєї ваги. Клавіатури з регульованим нахилом, у вигляді підставок на днищі, ускладнюють положення рук, створюючи ще більше прогинання в зап'ясті. Для очей таке положення клавіатури створює деякі зручності, але, оволодівши «сліпим» друком, необхідно поклопотатися і про здоров'я суглобів і сухожиль і не користуватися підставками.

КН 3 2009

ЗБІЛЬШЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ

Праця - невід'ємна частина людського життя. В процесі еволюції були винайдені знаряддя праці і методи, що зменшують матеріальні, тимчасові, силові витрати на його виконання, проте людський організм - дуже складна освіта, яка схильна до впливу безлічі чинників. Ці чинники часто є причиною низької продуктивності праці. Всі інновації, що вводяться в сферу інформаційних технологій, направлені на полегшення життю користувача персонального комп'ютера і, зокрема, складача. Сучасні вирішення інтер'єру, вдосконалення апаратних і програмних засобів дозволило збільшити ефективність роботи у декілька разів, але перепрограмувати роботу людини не представляється можливим. Такі компоненти, як фізичні і розумові обмеження організму, погіршують показники в роботі, у зв'язку з цим слід робити дії із зниження ступеня їх дії.

Причини друкарських помилок

Причини появи друкарських помилок пов'язані з технікою набору тексту. Для того, щоб зрозуміти причину друкарських помилок, зупинимося на механізмі набору, який багато в чому нагадує механізм читання вголос або механізм переписування. Якщо людина виконує роботу, пов'язану з переписуванням оригіналу, то припущення про те, що він робить цей посимвольний, буде помилковим. Часто копіювання відбувається шляхом запам'ятовування окремих слів або фраз, їх перефразовування і переосмислення і власне набір на клавіатурі. Розглянемо ці стадії детальніше.

Кожне слово складається з букв, що мають певне зображення на папері. Очі в першу чергу уловлюють ті букви, профіль яких відрізняється піднесенням над останніми (б, е, й, р, у, ф), а також крайні (перша і остання буква слова). Мозок на підставі букв, що підносяться, може сформувати слово повністю, якщо воно є в словарному запасі складача, а не зустрічається вперше. Менше всього друкарських помилок відбувається в незнайомих словах, оскільки їм приділяється належна увага і вони копіюються побуквенно. Якщо робота не вимагає точного копиро-вания слів, а необхідна тільки передача думок, то складач залишає за собою право видозмінювати словесні конструкції і запам'ятовує текст декількома словами або фразами.

Подальше переосмислення прочитаного не повинно порушувати лексичного сенсу і загальної стилістики документа, найбільш вид переписування (набору) -механический, що часто практикується. Його особливістю є набір вмісту без глибокого осмислення прочитаного. В цьому випадку складач може не відмітити нісенітниці цілої фрази, тоді як при ретельному аналізі копійованого матеріалу подібні випадки виникають значно рідше. Окремі слова аналізуються легше і, зустрівши незрозуміле слово, складач обов'язково сконцентрує на нім увагу і не допустить передруку безглуздого матеріалу.

При механічному передруку робота зводиться до постійного перекладу очей від оригіналу на клавіатуру і монітор комп'ютера. У зв'язку з цим доводиться витрачати багато часу на повторний пошук необхідної ділянки тексту в початковому тексті. Позбавитися від зайвої роботи і навантаження на очі можна шляхом освоєння методу «сліпого» друку, оскільки увагу слід приділяти тільки передруковуваному матеріалу, окрім тих випадків, коли необхідно вставити в текст елементи оформлення, малюнок, формулу і так далі

Специфічні проблеми виникають при наборі рукописних документів: нечіткість почерку, специфічна тематика тексту, що набирає, доставляє масу незручностей при наборі. Часто помилки допускаються в закінченнях на «щий» і «вший», а також в зворотних дієсловах на «ця».

При переосмисленні фраз і нечіткому уявленні про викладений матеріал можливі заміни слів і словосполучень на аналогічних, але таких, що частіше вживаються в усній і письмовій мові. Крім того, відбувається заміна форми слова на граматично рівнозначну. Такий вид друкарських помилок називається семантичним і зазвичай не є таким характерним явищем, як орфографічна друкарська помилка.

Ще одним чинником, що впливає на кількість допущених помилок при наборі, є психологічний чинник, який залежить від психоемоційного стану людини, а також від навколишнього його оточення. Одним з чинників, що визначає психічну врівноваженість, є взаєморозташування робочого місця і дверей. Не рекомендується сидіти спиною до дверного отвору, оскільки на рівні інстинктів, при очікуванні загрози ззаду, відбувається відвернення уваги навіть на незначні подразники. Фронтальне взаєморозташування також чревато постійними перешкодами в центрі уваги і теж може приводити до появи друкарських помилок. У зв'язку з цим рекомендується розташовувати і облаштовувати своє робоче місце так, щоб сидіти до дверей боком.

Слід дати декілька практичних рад тим, кому доводиться не тільки набирати друкарські тексти, а і формулювати свої думки. Сучасні стандарти офіційних документів припускають комп'ютерне оформлення тексту або його електронну копію. У зв'язку з цим більшість користувачів, звиклих до рукописних варіантів викладу всіляких звітів,, рапортів і службових записок не можуть перебудуватися на нові вимоги і висловлювати думки без проміжного етапу. Попереднє складання паперового варіанту займає достатньо багато часу, причому редагування таких документів - досить проблематичне заняття. Одним з найбільш ефективних способів навчитися швидко і якісно висловлювати свої думки є онлайн-спілкування в одній з доступних користувачеві систем: ICQ, IRC, Jabber. Невимушеність розмови на довільні теми протягом деякого часу дозволить позбавитися від отриманих в процесі життєвого досвіду стереотипів і удосконалити професійні навики при роботі за комп'ютером. Адже безпосередня робота з клавіатурою значно економить час, що витрачається на написання рукописного тексту, а також тривалий його передрук.

Тренування уваги

Як було сказано раніше, більшість друкарських помилок відбуваються не унаслідок неправильної техніки набору, а унаслідок розсіяної уваги. Уміння зосередитися і сконцентрувати свою увагу на роботі - важливе завдання фахівця будь-якої галузі. Для операторів ПК - це економія часу на пошук і виправлення помилок, яких можна уникнути.

Тривалий час вважалося, що мозок людини не може повноцінно виконувати дві і більш за операцію одночасно. Сучасна наука намагається спростувати цей факт, посилаючись на можливість одночасного виконання двох видів робіт, що мають різний пріоритет. Шумове навантаження - один з постійних чинників дії на організм людини. Працюючий кондиціонер, музика з колонок, шелестіння паперових документів, що перекладаються, - все це заважає зосередитися на виконуваній роботі. На практиці доведено, що одночасне виконання двох видів роботи не збільшує сумарної ефективності, а в більшості випадків знижує продуктивність і якісність виконання.

Найбільш сприятливою обстановкою вважається звукове середовище з рівнем шуму 45-50 дБ, що характерний для неголосної розмови. Повна тиша (рівень шуму менше 20 дБ), всупереч поширеній думці, не така комфортна, оскільки в такій обстановці чоловік відволікається навіть на звук биття собственно-го серця. Зосередитися в такій обстановці достатньо складно. Програвання музики для створення неголосного фону - до-нольно часто використовуваний варіант, але він прийнятний тільки у разі використання навушників, щоб не заважати решті учасників робочого процесу. Гучна, насичена низькими частотами музика негативно впливає на роботу внутрішніх органів, серцево-судинної і нервової систем, рівень шуму понад 65 дБ може збільшувати пульс і впливати на серцевий ритм.

Уміння концентрувати свою увагу на наборі тексту, незважаючи на те, що відбувається навколо, досить складне завдання, і лише постійний психотренінг дозволить добитися успіху. Алгоритм роботи з текстом нагадує манеру написання шкільних диктантів:

1. Ознайомлення — читання невеликого фрагмента тексту, підмета введенню, і визначення проблемних моментів. В цьому випадку складач отримує інформацію про стиль, структуру і інші характерні особливості тексту, вивчення проблемних моментів дозволяє сконцентрувати увагу при наборі, коли процес матиме виключно механічний характер.

2. Аналіз речення - перед введенням кожної нової пропозиції рекомендується прочитати його двічі і лише після цього переходити до набору.

3. Набір тексту - безпосереднє копіювання символів, букв або словосполучень. Залежно від складності тексту, що набирає, запам'ятовування цілих словосполучень іноді потрібно замінити дослівним переписуванням щоб уникнути неправильної передачі смислового навантаження.

Очевидно, що набирати тексти дружньої тематики значно простіше через знайому термінологію і особову зацікавленість в підвищенні кваліфікації по певних питаннях. Такі тексти набираються швидше, стомлення наступає повільніше і, що важливо, інформація добре сприймається. Найбільш популярні терміни, які доводиться набирати часто, з часом набираються досить швидко навіть без освоєння «сліпого» друку, без видимої участі свідомості.

Розкладка клавіатури і взаємне розташування клавіш було вибрано не довільним чином і не в алфавітному порядку, як це реалізовано в мобільних телефонах, не оснащених QWERTY-клавиатурой.

Розкладка клавіатури побудована таким чином, що найбільш часто використовувані клавіші поміщені ближче до центру алфа-витно-буквенного блоку клавіатури, останні розташовані по краях у міру зниження «популярності». На перших етапах освоєння десятипальцевого методу необхідно вивчити порядок проходження всіх букв кирилиці на клавіатурі. Досягається цей ефект різними шляхами: можна завчити порядок проходження букв для кожного ряду окремо, можна використовувати мнемотехніку (створення штучних асоціацій). Залежно від особливостей пам'яті, слід вибрати найбільш прийнятний варіант. Багато хто віддає перевагу механічному запам'ятовуванню, оскільки мнемонічні вірші і приказки можуть бути дуже складними для сприйняття і подальшого використання.

Вивчивши особливості пам'яті, з упевненістю можна сказати, що осмислені букводрукувальні запам'ятовуються і набираються значно швидше, ніж випадкові, проте робота з неврегульованим набором букв і знаків добре тренує увагу і виключає шаблонність мислення, що дуже важливе на перших етапах навчання. Техніка правильного набору не дає стільки переваг, як техніка запам'ятовування і правильна організація інформації.

У психології термін «увагу» означає зосередженість діяльності суб'єкта в даний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події, образі, міркуванні і тому подібне З іншого боку, увага - це динамічна сторона свідомості, що характеризує ступінь його спрямованості на об'єкт і зосередження на нім з метою забезпечення його адекватного віддзеркалення протягом часу, необхідного для виконання певного акту діяльності або спілкування.

Розглянемо основні характеристики уваги:

■ вибірковість - можливість успішної настройки - за наявності перешкод - на сприйняття інформації, що відноситься до свідомої мети;

■ об'єм - визначається кількістю одночасно сприйманих предметів. Даний показник багато в чому залежить від характеру сприйманих об'єктів і зазвичай складає 5-7 предметів;

■ розподіл — можливість одночасного успішного виконання декількох різних видів діяльності. Досліджується в умовах одночасного виконання два і більш за дії, що не допускають можливості швидкого перемикання уваги;

■ концентрація - ступінь зосередження на об'єкті уваги;

■ стійкість - тривалість концентрації уваги;

■ та, що перемикається - динамічна характеристика уваги, визначальна його здатність швидко переходити від одного об'єкту уваги до іншого.

Ще одним видом тренування уваги є набір інформації на слух, тобто під диктування. В цьому випадку набирати доводиться досить швидко, розділові знаки розставляти досить складно. Такий тип набору практикується у операторів пейджинговой зв'язки, яким доводиться набирати повідомлення на слух за дуже короткий час, а також у секретарів, асистентів і ін.

Особливу увагу слід приділити правильній релаксації. Постійні стресові стани, неуспіхи на роботі і удома не дозволяють повністю відновитися, тим самим накопичуючи втому. Загальна завантаженість мозку при цьому збільшується, неврегульовані думки постійно відволікають від процесу роботи. Прийом заспокійливих медикаментів позбавляє тільки наслідків, не ліквідовуючи першопричини. При цьому значно погіршується координація рухів і число мимовільних натиснень на клавіші, що приводить до збільшення кількості друкарських помилок. Організувати свій відпочинок найкращим чином дозволить відновна гімнастика для органів зору, рук і шиї, описана в подальших пунктах цього розділу, адже за версією фізіологів найбільш ефективним відпочинком є зміна змін видів діяльності (розумова - фізична - розумова).

Гімнастика для очей

Очі людини влаштовані так, щоб дивитися на предмети, що знаходяться на видаленні. Історично цей тип зору був необхідний для орієнтації в просторі і пошуку їжі. Крім того, наші очі постійно знаходяться в русі - весь час міняється акомодація, тобто перенастроювання зору з ближньої відстані на дальню. Така специфіка роботи органів зору дозволяла забезпечити нормальне функціонування очей тривалий час. В даний час проблеми із зором мають не тільки люди похилого віку, але і та категорія населення, чий вік ледве перевищує шкільний. Переважно сидячий спосіб життя, читання при поганій освітленості негативно позначаються на здоров'ї зорової системи.

Після того, як комп'ютер став загальнодоступним і практично необхідним інструментом в повсякденному житті людини, ситуація тільки посилилася. Типова проблема, возникающая при роботі за комп'ютером, - втома очей. Відчуття «піску» в очах, пересихання зовнішніх оболонок і втрата гостроти зору - результат такої пильної уваги до прогресуючих інформаційних технологій. Розглянемо основні симптоми і причини їх появи:

■ відчуття «піску» в очах — таке явище отримала друга назва - «синдром сухих очей». Викликано подібне явище недостатнім змочуванням рогівки і кон'юнктиви ока. У звичайних умовах людське око моргає приблизно в 5-10 разів частіше, ніж при роботі з комп'ютером (із-за високої швидкості оновлення зображення на моніторі в діапазоні 60-100 Гц). При морганні змочується зовнішня поверхня очного яблука, тим самим захищаючи його від різних подразників. Суха і легковажна погода тільки сприяє посиленню синдрому. Загальна рекомендація для всіх користувачів персональних комп'ютерів, а також тих, кому доводиться довгий час напружувати зір: примусово моргати кожні 3-5 секунд. Це дозволить забезпечити рогівку ока від пересихання і впливу агресивного зовнішнього середовища в запорошених і накурених приміщеннях. Використання кондиціонерів, провітрювання і вологе прибирання дозволить створити сприятливу атмосферу і зберегти очі від негативних дій;

■ почервоніння - постійні стрибкоподібні рухи очей з монітора на документ, що набирає, або клавіатуру комп'ютера збільшують навантаження на очі. Крім того, процес сприйняття зорової інформації відбувається не тільки за допомогою очей, але і за допомогою мозку. Зображення, отримане на екрані комп'ютера, - двомірне, тоді як нас оточують тривимірні об'єкти. Постійна перебудова органів зору і посилена робота мозку приводить до підвищення тиску в судинах ока, а може привести і до їх розриву. Якщо зменшення навантаження не виключає поява почервонінь очей, необхідно звернутися за консультацією до офтальмолога і невропатолога, оскільки причиною почервоніння може бути не тільки некоректна робота органів зору, але і головного мозку (наприклад при вегето-судинній дистонії, якою схильна велика частина користувачів ПК). Почервоніння очей, викликаних розширенням кровоносних судин сітківки, є передумовою до розвитку катаракти і глаукоми, остання приводить до пошкодження очного нерва і повної втрати зору;

■ сльозоточивість - явище, багатьом схоже з синдромом сухого ока і таке, що має аналогічні причини появи. На відміну від відчуття «піску» в очах, яке виявляється безпосередньо під час роботи за комп'ютером, сльозоточивість починається після завершення роботи;

■ розвиток далекозорості/короткозорості - найбільш поширене захворювання око, до якого схильні практично всі жителі наший планети. Вікові зміни порушують фокусування променів безпосередньо на сітківці ока. Такі зміни порівняно легко підлягають корекції за допомогою окулярів або контактних лінз, своєчасне лікування може дозволити відновити зір. При роботі за комп'ютером неправильне фокусування зору і геометричні спотворення зображення сприяють розвитку захворювання;

■ астигматизм - захворювання очей, найчастіше обумовлене неправильністю кривизни рогівки. В більшості випадків визначається природженими дефектами, але іноді може бути наслідком травм і операцій. Зображення предметів при астигматизмі розмите, нечітке, геометричне уявлення не відповідає дійсності. Часто астигматизм супроводжується далекозорістю або короткозорістю, але на відміну від них практично не піддається лікуванню. Тривалі сеанси перед монітором комп'ютера тільки підсилюють негативний ефект.

По техніці безпеки доросла людина не повинна сидіти перед монітором більше двох годин підряд. Для дітей, а також для тих, хто має проблеми із зором, ця цифра ще нижче і складає 45 хвилин. Періодичні перерви на 10-15 хвилин дозволять організму «опам'ятатися», а очам - відпочити від постійного навантаження. Під час перерв не рекомендується виконувати роботу, пов'язану з розумовими і зоровими навантаженнями, краще чергувати з фізичними вправами для всіх груп м'язів і гімнастикою для очей, поліпшуючими кровообіг (мал. 2.1). Протягом робочого дня бажано міняти характер роботи, при появі перших хворобливих відчуттів необхідно припинити виконання роботи і хоч би небагато передихнути.

Примітка: вправи виконуються шляхом здійснення очима рухів в напрямах, вказаних на малюнку. Шия і положення голови залишається незмінною впродовж всього тренування. Кожна вправа виконується 5-8 разів.

Особливо сильна дія на організм людини і зір, зокрема, надає використання телевізора як монітор, оскільки випромінювання від його електронно-променевої трубки в 100 разів вище за аналогічний показник ЕЛТ-МОНІТОРА, не кажучи про сучасні TFT-дисплеях.

При роботі з текстом рекомендується використовувати світлий фон і темний колір шрифту (найбільш відповідний варіант - чорний текст на білому фоні), проте якщо таке поєднання квітів «ріже» очі, необхідно зменшити яскравість дисплея до зникнення хворобливих відчуттів. Якщо шрифт тексту, що набирає, дуже дрібний, слід збільшити масштаб документа, щоб не напрягати зір. Крім того, потрібно підтримувати в повній чистоті поверхню монітора і окулярів при їх використанні. Плями і пил на моніторі розсіюють світлові промені, тим самим ускладнюючи фокусування.

Якщо обмежити тривалість роботи неможливо, необхідно періодично переводити погляд на видалені предмети за вікном або (що менш ефективно) на дальній кут приміщення. Крім того, сонячне світло за вікном сприятливо впливає за органи зору і знімає втому. Крім активної розминки очей, потрібно організувати і правильний відпочинок. Однією з найбільш ефективних вправ для зняття втоми з очних яблук є спокійний відпочинок із закритими очима, прикритими, у свою чергу, долонями з схрещеними на лобі пальцями від проникнення світла. Цю вправу отримала назва «пальминг» і є ефективнішим, ніж сон. Таким чином досягається стан спокою психіки, що теж грає важливу роль.

Гімнастика для рук і шиї

Крім гіподинамії, пов'язаної з низькою фізичною активністю операторів ПК і людей інших переважно сидячих професій, а також захворювань органів зору унаслідок перевтоми, можна отримати достатньо широкий «асортимент» різних проблем із здоров'ям. Кожна професія має свою специфіку, яка негативно позначається на стані окремих органів і стану людського організму в цілому. Для представників комп'ютерних професій найбільш поширеною є професійна хвороба друкарок - карпальный тунельний синдром (тунельний синдром зап'ястя). У комп'ютерній пресі можна зустріти достатньо велику різноманітність назв цього захворювання, наприклад, синдром зап'ястного каналу, але по суті вони всі означають одне і те ж - поразка серединного нерва, розтягування і передавлювання сухожиль і кровоносних судин зап'ястя.

Ще одним з видів порушення нормального функціонування рук є синдром RSI (Repetitive Strain Injury), який має на увазі розтягування сухожиль і зв'язок в кисті і зап'ясті. Таким порушенням, крім комп'ютерників, також схильні гітаристи і навіть кухарі, яким доводиться по декілька годин на добу працювати з ножем. Для запобігання розвитку хвороби були розроблені спеціальні клавіатури з маркіровкою «ANTI-RSI» з скошеними клавішами, які дозволяють тримати руки під кутом одна до іншої, подібно до ергономічної клавіатури.

При роботі за комп'ютером, крім верхніх кінцівок, також втомлюється шия. Специфіка роботи має на увазі злегка вытянугую вперед голову, тим самим порушується кровопостачання головного мозку. При неправильній робочій позі або невідрегульованому моніторі навантаження на м'язи і шийний відділ хребта є значним, що загрожує неприємними наслідками в майбутньому: головні болі, запаморочення, погіршення пам'яті, зору і слуху. Для запобігання вищеописаним явищам, крім правильного положення голови, необхідно регулярно виконувати комплекс вправ, нормалізуючий роботу кровоносної підсистеми мозку.

Проте якою б ергономічною не була клавіатура, полно-стью зняти напругу при роботі вона не може, і певний ризик дістати RSI або тунельний синдром присутній. Тому, щоб уникнути неприємних наслідків, які можуть закінчитися навіть хірургічним втручанням, рекомендується виконувати комплекс вправ, що дозволяє розминати м'язи, сухожилля і зв'язки рук. В ході досліджень вдалося з'ясувати, що тунельний синдром розвивається не тільки від невдалого взаєморозташування рук і робочої поверхні столу, але і від їх тривалого перебування в одному положенні. Фізичні вправи дозволяють відстрочити прояви захворювання на досить довгий термін за умови їх періодичного виконання (кілька разів протягом робочого дня). Для тих, хто не бажає проявляти фантазію у винаході власних вправ приводиться зразковий комплекс вправ, який займе 15-20 хвилин часу:

I.Сжимание-разжимание кулака (можна з еспандером). Головною особливістю у виконанні даної вправи є імпульсна і максимально можливе розведення пальців в сторони.

2.круговые руху зімкнутими в кулак гронами рук. Ця вправа дозволяє забезпечити нормальну притоку крові і відновити структуру м'язів зап'ястя.

3.Обертальні рухи зімкнутими «в замок» гронами рук.

4.Струшування кистями рук.

5.Сгибание-разгибание рук в ліктьових суглобах.

6.Кругові рухи руками вперед і назад в плечових суглобах.

7.Нахили голови вперед-назад, управо-вліво в повільному темпі.

8.Кругові рухи головою по вартовий і проти годинникової стрілки.

9.Повороти голови управо-вліво.

10.Витягування шиї вперед-назад із створенням штучного опору за допомогою рук. Повороти голови, аналогічні вправі № 9, але з додатковим навантаженням.

Цей набір фізичних вправ слід виконувати кожні 2-3 години безперервної роботи перед монітором або роботи з документами. Виконання бажано проводити на свіжому повітрі для збагачення крові киснем і обов'язково в положенні стоячи. Для збільшення корисного ефекту бажано сумістити виконання даного комплексу з ходьбою в повільному темпі.

Збільшення швидкості набору

Історія розвитку машинопису

Ідея створення друкуючого пристрою належить машиністові водонапірної башти в Лондоні - Генрі Міллю. Отримавши дозвіл короля на розробку такого механізму, утілити свою ідею в життя Генрі так і не зміг, а сама ідея не розвивалася ще приблизно сто років. За підрахунками істориків, машинка, що пише, винаходилася більше 50 разів, мінялися принципи її роботи, матеріал, зовнішній вигляд, і лише в 1808 році італієць Пеллегріно Туррі зібрав апарат, який можна вважати першою повноцінною машинкою, що пише. Він використовував як чорнило «вугільний папір», який зараз називають копіркою. Копіювальний папір застосовувався ще майже два сторіччя для створення більш ніж одного екземпляра документа, поки її не змінили принтери.

Розробляючи пристрій для нумерації сторінок в книгах, Крістофер Шолс разом з двома колегами спорудили машинку, що писала, з QWERTY-клавиатурой, ідеї якої утілилися в серійній моделі Ремінгтон. На такій машинці, що пише, в 1876 році була надрукована книга Марка Твена «Пригода Тома Сойера».

Верхній ряд клавіатури влаштований так, щоб розмістити всі явні букви латиниці, виключення складає тільки клавіша з буквою А. У цьому ж ряду розташовані всі букви, необхідні для набору слова «typewriter», що в перекладі на російський означає машинка, що «пише». Перші розкладки клавіатури мали цілком з'ясовний порядок проходження букв - за абеткою, проте подальші дослідження показали, що така розкладка не є оптимальною для роботи, хоча на прикладі середнього ряду можна прослідкувати історичний зв'язок сучасної клавіатури з попередніми поколіннями.

Дата добавления: 2014-12-07