Розробка техніко-економічного обґрунтування та бізнес-плану нового підприємства

При створенні підприємства, пов’язаного з виробничою діяльністю, доцільно розробляти техніко-економічне обґрунтування (ТЕО). До складу ТЕО рекомендується включати наступні розділи:

1. Аналіз попиту на продукцію, товари або послуги, що плануються до виробництва.

2. Виробничі показники:

2.1. Наявність конструкторської, технологічної та іншої необхідної документації.

2.2. Виробнича програма.

2.3. Перелік необхідних для виконання програми машин, обладнання, інструментів, інших елементів основних виробничих фондів, а також сировини та матеріалів.

2.4. Наявність виробничих потужностей або проект їх створення.

2.5. Перелік обладнання та інших елементів основних виробничих фондів, що є в наявності.

2.6. Рентабельність окремих видів продукції та послуг.

2.7. Розмір амортизаційних відрахувань.

3. Фінансові показники:

3.1. Виручка від реалізації продукції або послуг, що очікується.

3.2. Розмір матеріальних та інших витрат.

3.3. Передбачаємі відрахування до бюджету.

3.4. Чистий прибуток.

3.5. Фонд оплати праці.

3.6. Розмір інших фондів, що створюються на підприємстві.

4. Соціальні показники.

4.1. Передбачаєма чисельність працівників.

4.2. Очікуваний розмір оплати праці.

4.3. Можливість використання праці інвалідів та пенсіонерів.

Важливим документом, що передує початку діяльності підприємства, є підприємницький бізнес-план. Структура та зміст бізнес-плану строго не регламентовані.

В загальному вигляді бізнес-план створення нового підприємства містить, як правило, 7 розділів.

Рис. 4.1. Орієнтовна структура бізнес-плану створення нового

підприємства

Міжнародна практика обґрунтування проектів використовує декілька узагальнюючих показників для підготовки рішення щодо доцільності вкладання коштів. В їх складі:

- чиста поточна вартість;

- рентабельність;

- внутрішній коефіцієнт ефективності;

- період повернення капіталовкладень;

- максимальний грошовий відтік;

- норма беззбитковості.

Показник чистої поточної вартості, що дуже часто у вітчизняній літературі зветься «інтегральним економічним ефектом», являє собою різницю між сукупним доходом від реалізації продукції, розрахованим за період реалізації проекту, та всіх видів витрат за той же період з врахуванням фактору часу, тобто з дисконтуванням різночасових доходів і витрат.

Рентабельність розраховується як відношення прибутку до капітальних вкладень або як відношення прибутку до акціонерного капіталу. Розраховується для кожного року реалізації підприємницького проекту та як середньорічна величина. При цьому враховується й оподаткування.

Внутрішній коефіцієнт ефективності визначається як порогове значення рентабельності, яке забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інвестицій. Проект вважається рентабельним, якщо внутрішній коефіцієнт ефективності не нижчий вихідного порогового значення.

Період повернення капітальних вкладень. Цей показник широко використовується у вітчизняній практиці як термін окупності капітальних вкладень. Він являє собою кількість років, протягом яких дохід від реалізації продукції, послуг, робіт за вирахуванням витрат покриває зроблені капіталовкладення. Залишається дискусійним питання про те, повинен чи ні період повернення розрахуватися з дисконтуванням.

Максимальний грошовий відтік - це найбільше негативне значення чистої поточної вартості, розрахованої зростаючим підсумком. Цей показник відображає необхідні розміри фінансування проекту і повинен бути пов’язаним з джерелами покриття усіх затрат.

Норма беззбитковості - мінімальний розмір партії виробляємої продукції, при якому забезпечується «нульовий прибуток», тобто коли дохід від продажу дорівнюється витратам виробництва.

Дата добавления: 2014-12-07