І. Визначення розмірів зони хімічного зараження

Прогнозування робимо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 1). Спільна для всіх варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ). Під час аварії виникла хмара зараженого повітря. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення оцінюємо імовірну ситуацію.

Розв’язання

Визначення ступеню вертикальної стійкості повітря за «0» - варіантом

1. За графіком (Додаток 3) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆ t =-1°, швидкість вітру V = 2 м/с: - це буде ІНВЕРСІЯ.

2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (3Х3) (ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну Г_табл розповсюдження зараженого повітря з концентраціями які значно перевищують установлені норми, таким чином

Г_табл = 22,85 км

А оскільки швидкість вітру V =2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт, враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначаємо за формулою:

Г = Г_табл ∙ k_пер

тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.

3. Знайдемо ширину Ш 3Х3 за формулою: Ш = Г ∙ k_в.ст;

Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - k_в.ст., який приймається рівним: при інверсії -0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції - 0,8.

тоді: Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.

4. Визначимо площу зони хімічного зараження - S_3Х3, як площу трикутника за формулою: ,

тобто

Дата добавления: 2014-12-07