Завдання 3

Завдання 2.

Завдання 1.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1.

Тема: РИЗИК ЯК ФАКТОР ОЦІНКИ НЕБЕЗПЕКИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Мета роботи:

· поглибити й закріпити теоретичні знання з оцінки ризику як фактору небезпеки життєдіяльності людини;

· виконати аналітичні розрахунки щодо визначення величини загального ризику;

· виконати аналітичні розрахунки щодо визначення величини групового ризику;

· розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;

· набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.

Завдання. Після вивчення теми студент повинен:

знати:

Ø види ризику:

Ø методи визначення ризику;

Ø прийнятний ризик

вміти:

1. оцінити величину загального ризику аналітичним методом за умовою завдання (варіанту);

2. виконати аналітичні розрахунки щодо визначення величини групового ризику за умовою завдання (варіанту);

3. визначати:

- коефіцієнт нещасних випадків Н_в,

- коефіцієнт частоти ризику К_ч,

- коефіцієнт травматизму К_т,

4. розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;

Розрахувати розміри (масштаби) загального ризику згідно даних варіанту та зробити висновок.

Варіанти ситуаційних задач

№ п.п	Всього осіб проживає	Загинуло у побуті	№ п.п	Всього осіб проживає	Загинуло у побуті
1.	48 100 000	62 271		48 100 000	62 291
2.	48 100 000	62 231		48 100 000	62 269
3.	48 100 000	62 252		48 100 000	62 281
4.	48 100 000	62 280		48 100 000	62 263
5.	48 100 000	62 269		48 100 000	62 267
6.	48 100 000	62 261		48 100 000	62 274
7.	48 100 000	62 273		48 100 000	62 282
8.	48 100 000	62 272		48 100 000	62 283
9.	48 100 000	62 275		48 100 000	62 293
10.	48 100 000	62 276		48 100 000	62 294
11.	48 100 000	62 277		48 100 000	62 296
12.	48 100 000	62 279		48 100 000	62 295
13.	48 100 000	62 270		48 100 000	62 297
14.	48 100 000	62 269		48 100 000	62 298
15.	48 100 000	62 278		48 100 000	62 253

Розрахувати розміри (масштаби) групового ризику згідно даних варіанту та зробити висновок. (щодо регіону, галузі)

Варіанти ситуаційних задач

№ п.п	Всього осіб проживає	Загинуло у побуті	№ п.п	Всього осіб проживає	Загинуло у побуті
1.	90117	471		90117	480
2.	90117	479		90117	487
3.	90117	478		90117	486
4.	90117	477		90117	485
5.	90117	476		90117	483
6.	90117	474		90117	484
7.	90117	475		90117	481
8.	90117	472		90117	482
9.	90117	473		90117	488
10.	90117	470		90117	489
11.	90117	466		90117	461
12.	90117	468		90117	462
13.	90117	469		90117	465
14.	90117	457		90117	464
15.	90117	459		90117	467

Зробити аналіз запропонованої ситуаційної задачі: "За рік у регіоні N (загальна кількість населення 3,5млн., у т.ч. працюючих 1,3 млн.)сталося понад 3,7тис. ДТП у яких поранено 3163 (2654 людино-дні непрацездатності) та загинуло 787 чоловік",

та визначати:

- коефіцієнт нещасних випадків Н_в, (формула 2)

- коефіцієнт частоти ризику К_ч, (формула 3)

- коефіцієнт травматизму К_т, (формула 4)

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

Нині існує значна невизначеність щодо поняття терміну "ризик". Широко вживається набір спеціалізованих термінів, із яких два використовуються значно частіше решти - " загроза " (hazard) і " ризик " (risk) [1]. Різні автори розглядають ці терміни як синоніми або надають їм певного взаємо неузгодженого змісту. Таке ставлення до цих термінів зустрічається і в інших виданнях. Ризик – це усвідомлена можливість (імовірність) небезпеки, яка визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за певний період часу. Р изик -цеiмовiрнiсть заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.

Ризик (R) можна визначити як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу (t):

(1)

Це дозволяє розрахувати розміри (масштаби) загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Конкретний період часу (t) при разових та безсистемних випадках приймається рівним одиниці, тобто t = 1.

Є відомим, що будь-яка система, яка надає деякий рівень особистих, соціальних, технологічних, наукових або промислових переваг, містить необхідний, навіть обов’язковий елемент ризику. Майже весь спектр різнобічної діяльності людини пов’язаний з вірогідністю виникнення ризику.

Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних.

Ризик як психологічна властивість людини - це дія у певних обставинах, коли очікуваний результат не завжди може бути пози­тивним і вимагає сміливості, відваги, сукупності знань, компетентності. У системі «людина-машина-довкілля» перша ланка є найслабшою, із-за своєї склад­ності, а, отже, саме тут можливе зростання вірогідності помилок, які сприяють проявленню ризику з негативними наслідками. Статистичні дані свідчать, 90% усіх травм є наслідком прямої вини потерпілих.

Теорія ризику має важливе значення, оскільки вона здатна віддзеркалювати взаємовідносини та протиріччя між суспільством, новітніми технологіями і довкіллям, тобто взаємовідносини в системі “людина – машина - середовище”. Суспільство, техніка і навколишнє середовище разом або, кожна складова системи окремо, можуть бути джерелом загрози природного, соціального чи антропогенного походження.

Недопустимий ризик. це ризик, якого сучасний рiвень розвитку науки, технiки й технологiї дозволяє уникнути

Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:

ü коефіцієнт нещасних випадків Н_в

ü коефіцієнт частоти ризику К_ч,

ü коефіцієнт травматизму, К_т

ü коефіцієнт технічної безпеки К_тб

ü критерій безпечної роботи Р,

За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Н_в) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:

(2)

де: А – кількість нещасних випадків, У – кількість відпрацьованих людино-годин у році всіма співробітниками.

Ступінь ризику має дуже багато форм, видів і різновидів. Можна визначати ризик як коефіцієнт його частоти. В залежності від характеру нещасних випадків та їх тяжкості, коефіцієнти частоти поділяють на коефіцієнт частоти важкого травматизму, інвалідного травматизму та коефіцієнт частоти смертельного травматизму.

Важливим є питомий показник частоти ризику, (К_ч), який визначається відношенням кількості нещасних випадків (n) до загального числа працюючих (Р)

(3)

Цей коефіцієнт дозволяє порівняти небезпеку різноманітних видів робіт у межах організації, об’єднання чи галузі.

Рівень травматизму визначається коефіцієнтом травматизму (К_т), який дорівнює відношенню числа людино-днів непрацездатності (Т) до загального числа нещасних випадків (Н):

(4)

Важливим є коефіцієнт технічної безпеки (К_тб), який визначаємо – відношенням кількості безпечних операцій (К_Б) до загального числа всіх операцій (К_о):

(5)

Для запобігання небезпечних ситуацій важливі комплексні критерії оцінки умов праці - параметри: освітлення, загазованості, запиленості, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Їх вплив визначаємо за формулою коефіцієнту безпеки:

(6)

де: С_Ф та С_с відповідно, значення, яке вимірюється (фактичне) і стандартне (гранично допустиме). Щоб запобігати травматизму бажано його передбачати і знати основні методи прогнозування. Одним із показників безпечної діяльності є критерій безпечної роботи (Р), або вірогідність безпечної роботи, яку можна визначити за формулою:

(7)

де: Т - проміжок часу, для якого обчислюють значення Р;

N - число бригад, ділянок, ланок;

n - число зафіксованих нещасних випадків, захворювань, травм за весь термін (період) обліку.

Отже, ризик як першооснову надзвичайної ситуації можна передбачити і запобігти. Для цього необхідно своєчасно ідентифікувати та знати причину ризику і тільки професіональні дії персоналу сприятимуть запобіганню факту його виникнення.

Щоб менше було помилок у людини вона повинна поступово формувати обережність, яка є набутою, вихованою психічною властивістю, наслідком свідомого й дисциплінованого ставлення її до праці при виконанні обов'язків. Протилежністю цьому є необережність. Це дії, що виходять за рамки вимог безпеки, правил та інструкцій, режиму праці й відпочинку, через недисциплінованість чи незнання технологічних процесів і пов'язаних із ними потенційних небезпек. Часто - це наслідок низького рівня навчання, не компетентності, анатомо-фізіологічних і психічних вад людини або наслідок звикання до небезпеки, менталітет. Надмірна обережність також робить людину незахищеною в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути в інших ланках. Для зменшення ризику як негативного явища важливою є така комплексна риса як компетентність та вихований менталітет людини. Це наявність певних знань, умінь, навичок, досвіду і повноважень, необхідних для вирішення справи. Компетентність - запорука успіху у досягненні хорошого кінцевого результату. Її протилежністю є некомпетентність, яка часто і стає причиною виникнення ризику. Цьому сприяють як зовнішні так і внутрішні фактори. Ними можуть бути біологічні ритмічні процеси, на які впливають зовнішні фактори - зміни дня та ночі, сонячна активність.

Контрольні питання

1. Ризик, дати визначення.

2. Недопустимий ризик?

3. Концепція прийнятного ризику.

4. Як визначити коефіцієнт нещасних випадків К_в.

5. Як визначається коефіцієнт частоти ризику К_ч.

6. Як визначити коефіцієнт травматизму, К_т.

7. Як визначити коефіцієнт технічної безпеки К_тб.

8. Як визначити критерій безпечної роботи, Р.

Дата добавления: 2014-12-07