Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Завдання 1

Читайте также:
  1. IV. Тестові завдання.
  2. Аналітичні завдання
  3. БАЗОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
  4. Бланк завдання для написання реферату
  5. Бойове чергування у військах ППО Сухопутних військ. Склад і завдання чергових сил.
  6. Валютна політика і її завдання.
  7. Варіанти завдання до контрольної роботи
  8. Введення даних про завдання проекту
  9. Виконання завдання.
  10. Виконання практичного завдання.
  11. Виконати практичні завдання
  12. Вихідні дані для виконання розрахунково-аналітичного завдання № 7



Визначити рівень патогенності погоди та її подраз­нювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

Роботу необхідно виконувати у такій послідовності

 

2.1. Записати у табл. 2.1 дані про погодно-метеорологічні фактори, які зачитує викладач.

 

Таблиця 2.1

Погодно-метеорологічні фактори

 

Найменування фактора Значення фактора Міждобова різниця
За попередній день _________________ (дата) Середньодобове На день експерименту _________________ (дата) Середньодобове
Виміри Виміри
Температура, °С                  
Швидкість вітру, м/с                
Вологість повітря, %                
Атмосферний тиск, мм.рт.ст.                  

 

2.2. Розрахувати значення середньої добової температури, волого­сті, швидкості вітру, атмосферного тиску.

2.3. Розрахувати значення міждобової зміни атмосферного тиску і температури.

2.4. Розрахувати за формулами (2.2 – 2.7) складові індекси патоген­ності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного тиску і зміни температури.

 

при t≤18°, (2.2)

при t≥18°. (2.3)

 

. (2.4)

 

. (2.5)

 

. (2.7)

 

2.5. Розрахувати на підставі складових індексів патогенності загальний індекс патогенності погоди.

2.6. Виконати на підставі значень загального індексу патогенності оцінку патогенної дії погоди на організм людини за шкалою (табл. 2.1).

2.7. Визначити за формулою (2.8) ступінь подразнювальної дії погоди.

 

. (2.8)

 

2.8. Розрахувати за формулою (2.9) коефіцієнт жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

 

. (2.9)

 

2.9. Результати занести до табл. 2.3.

 

Складові індекси патогенності Загальний індекс патогенності погоди, J Ступінь подразнювальної дії погоди, R Рівень патогенності погоди (оптимальна подразнювальна або гостра) Коефіцієнт жорсткості погоди, S
Температури повітря, іl Вологості повітря, ih Швидкості вітру, iv Зміни температури повітря, iΔt Зміни атмосферного тиску , iΔp
                 

 



Висновок:_____________________________, погода виявляє__ ______________________дію

(рівень патогенності)

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

 

Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-метеорологічних факторів

 

Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та

методика оцінки рівня патогенної дії

Погода – це фізичний стан атмосфери, що виникає під впливом сонячної радіації і циркуляційних процесів в атмосфері, а також під­стеляючої поверхні. Погода – цілісне утворення природи, комплекс­на взаємодія погодно-метеорологічних факторів.

До погодно-метеорологічних факторів належать температура по­вітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, опади, вітер, а також електричний стан атмосфери. Особливе місце займають змі­ни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі.

Крім того, важливу роль у формуванні погоди відіграють процеси циркуляції в атмосфері, що виникають у зв’язку з різницею темпера­тур земної поверхні на різних широтах, а також між континентами й океанами. На погоді відбивається і має значення різниця темпера­тур у високих і низьких шарах тропосфери, а також обертання Землі, яке відхиляє повітряні потоки.

Повітряні потоки, пересуваючись, взаємодіють між собою. Межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів, називаються фронтами. Розрізняють арктичний, полярний і тропічний фронти. Виділяють також фронти холодні, теплі і фронт оклюзії. Фронт оклюзії – це комплексний фронт, який утворюється шляхом змикання холодного і теплого фронтів.

Із фронтальною діяльністю пов’язана різка між добова неперіодична мінливість температур, переважають хмарні та дощові дні. При цьому змінюються електричні властивості атмосфери. Зону фронту з пониженим тиском називають циклоном. Зону з підвищеним тиском антициклоном. Усі ці погодні явища можуть викликати різкі зміни в організмі людини.

Характер впливу на людину погоди класифікують за реакціями на погодно-метеорологічні фактори, що виникають у організмі. За­лежно від сприятливої або несприятливої дії на організм людини, розрізняють погоду від нульового балу (абсолютно комфортна погода) до п'ятибальної (надзвичайно дискомфортна).

Комфортний тип погоди складає від 4 до 36%, а несприятливий — від 32 до 48% кількості днів на рік.

Нині доведено зв’язок між коливаннями погодних умов і появою несприятливих реакцій організму аж до тяжких захворювань та смерті, впливом погоди на розумову та фізичну працездатність.

Несприятливу дію погоди на організм людини оцінюють на під­ставі таких показників.

Рівень патогенної дії погоди, тобто такої дії, що викликає пору­шення нормального стану людини встановлюють на підставі загаль­ного індексу патогенності погоди. Він визначається як сума складо­вих індексів патогенності за окремими показниками:

 

, (2.1)

 

де J – загальний індекс патогенності; іl– індекс патогенності температури повітря; іh – індекс патогенності вологості; іv – індекс патогенності швидкості вітру; іΔp – індекс патогенності зміни атмосферного тиску; іΔt– індекс патогенності зміни температури повітря.

Складові індекси патогенності розраховують за такими фор­мулами.

Індекс патогенності температури повітря:

 

при t≤18°, (2.2)

при t≥18°, (2.3)

 

де t – середня добова температура повітря в °С.

 

Індекс патогенності вологості:

 

, (2.4)

 

де h – середня добова відносна вологість повітря у %.

 

Індекс патогенності швидкості вітру:

 

, (2.5)

 

де v – середня добова швидкість вітру в м/с.

 

Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:

 

, (2.6)

 

де Δp – міждобова зміна середнього добового атмосферного тиску в мм.рт.ст./доб.

 

Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:

 

, (2.7)

 

де Δt – міждобова зміна середньодобової температури повітря в °С/доб.

 

Класифікують патогенну дію погоди за шкалою (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Шкала патогенності погоди

 

Значення J Оцінка патогенності погоди
0 – 9 Оптимальна
10 – 24 Подразнювальна
25 і більше Гостра

 

Ступінь подразнювальної дії погоди встановлюють із співвідно­шення:

 

, (2.8)

 

де R – ступінь подразнювальної дії погоди; J – загальний індекс патогенності.

Для оцінки комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини використовують коефіцієнт жорсткості погоди (S). Коефіцієнт жорсткості погоди розраховують за формулою:

 

(2.9)

 

де S – жорсткість погоди за добу, бали; t – середня добова температура повітря, °С; Кв– коефіцієнт відносної вологості, який дорівнює 0,9 для вологості меншої ніж 60%; 0,95 для 61–70%; 1,0 – для 71–80%, 1,05 – для 81–90% і 1,1 – для вологості біль­шої ніж 90%; Ка– коефіцієнт, що враховує роль добової мінливості температури повітря; він дорівнює: у разі мінливості до 4°С – 0,85, від 4,1° до 6° – 0,90, від 6,1° до 8° – 0,95, від 8,1° до 10° – 1,00, від 10,1° до 12° – 1,05, від 12,1° до 14° – 1,1, від 14,1° до 16° – 1,15, від 16,1° до 18° – 1,20, більше ніж 18°С – 1,25, v – середня добова швидкість вітру, м/с.

Чим вищі значення коефіцієнта жорсткості погоди S, тим значні­ші порушення фізіологічних систем організму, тим сильніший вплив погодно-метеорологічних факторів.

 

Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини

 

Сучасне уявлення про вплив погоди на організм людини ґрунту­ється на принципах єдності організму і середовища. Реакції людини на дію погодно-метеорологічних факторів розглядають як частину загальної проблеми взаємодії зовнішнього середовища й організму. Вони відбивають природні періодичні процеси. Іншими словами, вони є проявами узгодженості біологічних ритмів людини зі змінами природних факторів. При цьому погодні умови викликають зовніш­ньо зумовлені – екзогенні реакції організму. їх називають екзоген­ними біоритмами, тобто такими, що залежать від зовнішнього сере­довища, на противагу біоритмам, які генеруються самим організмом. Це ендогенні біоритми. Вони виникають як результат процесів само­регуляції біологічних систем.

В основі дії на людину погодно-метеорологічних факторів поляга­ють рефлекторні реакції на термічні, механічні й осмотичні подраз­ники. Ступінь реагування на зміни погоди залежить від характеру та сили подразника, стану центральної нервової системи і передусім активності правої півкулі головного мозку. Головними «мішенями» впливу погодно-метеорологічних факторів на організм є: шкіра і слизові оболонки, що межують із зовнішнім середовищем; верхні дихальні шляхи і легені; система аналізаторів.

У разі значної інтенсивності впливу може відбуватися подразнен­ня м'язів і внутрішніх органів.

Головними метеопричинами, що сприяють розвитку негативних реакцій організму, є:

Ø швидка та контрастна зміна погодно-метеорологічних факторів;

Ø проходження фронтів, утворення циклона або антициклона;

Ø зміни геліофізичних факторів (збурення на Сонці, зміни атмо­сферної електрики та ін.)

На зміну погодних умов люди реагують по-різному. Здоровий ор­ганізм за рахунок запасу резервних можливостей своєчасно перебу­довує свої внутрішні процеси відповідно до інших умов зовнішнього середовища. Активізуються усі гомеостатичні системи: підсилюється імунний захист, покращуються обмінні процеси; відповідно перебудовуються нервові реакції й ендокринна система; зберігається або навіть підвищується працездатність. Суб’єктивно всі ці явища сприймаються здоровою людиною як покращення самопочуття, під­вищення настрою. При цьому може виникнути деяка ейфорія, благо­душність, переоцінка власних можливостей.

Зовсім інша реакція на зміни погодних факторів у людей виснажених, зі зменшеними адаптивними резервами. У цю групу входять перевтомлені, ослаблені і хворі люди. В дні, що характеризуються змінами одного чи кількох із вказаних факторів, у них погіршуються стан енергетики, імунного захисту, серцево-судинної, травної, вивід­ної систем, органів дихання, уповільнюються реакції центральної нервової системи, знижується працездатність. Організм починає втрачати здатність швидко пристосувати свої внутрішні реакції до нових умов навколишнього середовища, що проявляється у погір­шенні самопочуття, головному болю, задишці, гіпертонічних кризах ти інших негативних реакціях.

За результатами психофізіологічних досліджень у період гравіта­ційних збурень було виявлено, що критичні ситуації призводять до появи психоемоційної напруги у 89,4%. перевтомлених та таких, що мають різні відхилення у стані здоров’я людей. У цих людей швид­кість реакції на зміну ситуації зменшується від норми на 6–7%. У здорових людей у критичні дні швидкість реакції на інші обстави­ни підвищується на 3–8%, але при цьому підвищується на 5–9% кількість помилок. Суб’єктивно здорові люди в критичні дні часто зазнають покращення настрою, переоцінюють свої можливості.

Вивчення розумової працездатності здорових людей при різних типах погоди засвідчило про вплив погодно-метеорологічних факто­рів на процеси мислення, короткочасної пам’яті, латентний період зорово-моторних реакцій, психоемоційний стан. Показники ефек­тивності розумової діяльності корелюють зі змінами погодно-метео­рологічних факторів і змінюються відповідно до особливостей вищої нервової діяльності особистості.

В осіб із високим рівнем нейротизму при несприятливій погоді покращуються процеси мислення і короткочасної зорової пам’яті, спостерігається переважання стурбованих та депресивних станів, знижується увага. Кількість помилкових реакцій у осіб з низьким нейротизмом не залежить від погодно-метеорологічних умов.

У перевтомлених людей у дні кризових погодних ситуацій відбу­ваються зрушення в бік негативних емоцій: приходить відчуття три­воги, різко погіршується настрій, виникає безсоння, стан дискомфор­ту, психічна напруга, невдоволеність, підвищена дратівливість, яка призводить до безпричинних конфліктних ситуацій. Може з’явитися страх перед уявними небезпеками. Люди починають перебільшувати труднощі, виявляють схильність до афектних та істероїдних реак­цій, підвищену агресивність або, навпаки, намагаються, уникнути соціальних контактів.

 

Контрольні питання

 

1. Що таке погода?

2. Що розуміється під поняттям «погодно-метеорологічні фактори»?

3. За рахунок чого відбуваються зміни погоди?

4. Які бувають типи погоди?

5. Які показники використовують для кількісної оцінки неспри­ятливої дії погоди на організм людини?

6. У чому проявляються реакції організму людини на зміни погоди?

7. Як впливає погода на розумову та фізичну працездатність?

8. Що таке метеочутдивість?

9. Чим метеочутливість відрізняється від метеопатичних реакцій?

10. У чому полягає метод визначення метеочутливості людини?

11. Які основні напрямки профілактики метеотропних реакцій?


 

Вихідні дані

 

Варіант Найменування фактора Значення фактора
Виміри
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с 0,5
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С -10 -3 -7
Швидкість вітру, м/с
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с 0,1 0,4 0,2
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с 1,4 1,5
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с
Вологість повітря, %
Атмосферний тиск, %

 





Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 81; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.158.21.160
Генерация страницы за: 0.016 сек.