Методика виконання роботи

ВСТУП

Завдання та методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів усіх спеціальностей з виконання розрахунково-графічної роботи розроблено згідно з типовою навчальною програмою нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності”, затвердженою 31.03.2011. Ця програма є єдиною для всіх спеціальностей.

Підготовка студентів у межах цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки, й забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів.

Дисципліна “Безпека життєдіяльності” узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняття і методологію, необхідні для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Метою запропонованих методичних вказівок є поглиблення вивчення дисципліни та набуття навичок і вмінь, самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни.

1 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Мета виконання РГР (розрахунково-графічної роботи): поглиблення вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” та набуття навичок і вмінь самостійних кваліфікованих розрахунків, прогнозування обстановки, яка може скластися під час аварій на вибухонебезпечному об’єкті, аналізу та висновків щодо забезпечення захисту інженерно-технічного комплексу та виробничого персоналу, об’єктів господарювання і підвищення стійкості функціонування його в умовах надзвичайних ситуацій.

Роботу студенти виконують за вихідними даними вказаного викладачем варіанта.

Робота повинна містити:

- вихідні дані;

- розрахунки;

- висновки (часткові та загальні);

- підсумкову таблицю результатів розрахунку;

- графічну частину (на аркуші формату А4 у вибраному масштабі).

Текст титульної сторінки повинен бути набраний шрифтом гарнітурою Times New Roman, розміром 14 пунктів (великими літерами) через півтора інтервала. Обсяг контрольної роботи повинен складати 10 – 12 сторінок. Перелік варіантів зазначений у додатку Д. Контрольна робота виконується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою навчального шифру студента (номера залікової книжки).

Зразок оформлення титульної сторінки наведено у додатку Ж.

2 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Умова:

У промисловій зоні на відстані L від нашого виробничого приміщення (цеху) розташований об'єкт, на якому знаходиться Q тонн вибухонебезпечної речовини (газу пропану). Під час можливої аварії з вибухом цех може опинитись в осередку ураження.

Завдання:

Оцінити можливі наслідки впливу на виробниче приміщення аварії на вибухонебезпечному об'єкті відповідно до вихідних даних заданого варіанта (додаток Д).

Визначити:

1. У яку зону руйнувань може потрапити цех?

2. Які очікуються руйнування елементів цеху?

3. Яка очікується пожежна обстановка в районі розташування цеху?

4. Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу?

5. Рекомендації, спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань?

Зразок звіту подано у додатку Е.

Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних належать не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібнодисперсному стані (вугільний пил, деревний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).

Наслідками таких вибухів є:

- руйнування будівель, споруд, обладнання;

- пожежі;

- ураження людей.

Оцінювання наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:

1. Визначити ступінь руйнування елементів цеху.

2. Визначити очікуваний характер пожеж.

3. Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу.

4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації.

3.1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху

Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху Ь.

Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.

Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус , м:

(1)

де – кількість вуглеводневого продукту.

У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:

Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R₂:

. (2)

Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:

(3)

де відстань від вибуху до вибраної точки в межах зони 2.

Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:

(4)

або визначений за допомогою графіків (рис.1)

Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А).

Дата добавления: 2014-12-07