О.М. Обушенко 1 страница

_______________ 2013

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

для курсантів 1 курсу підготовки фахівців для підрозділів слідства

Дніпропетровськ – 2013

Робоча програма навчальної дисципліни «Історія України» для курсантів 1 курсу підготовки фахівців для підрозділів слідства, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. - 72 с.

РОЗРОБНИКИ:

Щелкунов А. О., старший викладач кафедри теорії та історії держави і права, кандидат історичних наук

Розглянуто на засіданні кафедри теорії та історії держави і права від 23.08.2013, протокол №1

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__.__.20__, протокол №__

Начальник кафедри теорії та історії держави і права

_______________________ (В. О. Боняк)

___ __________ 2013 року

© Щелкунов А. О., 2013 рік

© ДДУВС, 2013 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Галузь знань 0304 «Право»	Нормативна
Напрям підготовки 6.030402 «Правоохоронна діяльність»
Модулів – 2	Спеціальність:	Рік підготовки – 1
Змістових модулів – 2
Загальна кількість годин – 108	Семестр – 1
Лекції – 18 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної / індивідуальної роботи курсанта – 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Семінарські/практичні заняття – 36 год.
Самостійна робота – 27 год.
Індивідуальна робота – 27 год.
Форма підсумкового контролю: екзамен

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни: єформування знань про концептуальні підходи щодо розуміння й оцінювання історичних процесів і явищ, подолання попередніх хиб історичних інтерпретацій та усвідомлення необхідності історичної правди з усіма її суперечностями як у минулому, так і в сучасному історичному розвитку України.

Навчальна – формування навичок наукового аналізу історичних подій і фактів;

розвиваюча – розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей у вирішенні практичних завдань;

виховна – передбачає формування наукового світогляду, інтелекту, високого рівня культури, громадянської і національної самосвідомості майбутніх спеціалістів.

Завдання: формування історичного мислення і наукового світогляду курсантів та студентів;

· виявлення логіки й об’єктивних закономірностей історичного процесу як необхідна умова засвоєння навчальної дисципліни;

· оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

· розширення теоретичного мислення і наукової ерудиції.

У результаті вивчення навчальної дисципліни курсант повинен

знати:

1) на понятійному рівні: вільно володіти історико-географічними термінам: історичні назви різних регіонів України, стародавні назви сучасних міст. Вільно володіти науково-історичною термінологією.

2) на фундаментальному рівні: періодизацію історії України, найважливіші проблеми, що стоять перед сучасною історичною наукою. Основні прийоми історіографічного та джерелознавчого аналізу. Методологічне підґрунтя історичної науки.

3) на практично-творчому рівні: принципи та методи за допомогою яких можливо отримати вірогідні знання про минуле та використовувати це знання, у разі потреби, у повсякденному житті; шляхи постійного вдосконалення своєї освіченості.

Вміти:

1) на репродуктивному рівні: творчо осмислювати події української історії. У разі потреби, дати оцінку гострим проблемам історичного минулого.

2) на алгоритмічному рівні: самостійно шукати інформацію про події минулого, піддаючи всебічному критичному аналізу наукові дослідження (монографії, статті, довідники тощо), а також вміти приміняти прийому внутрішньої і зовнішньої критики історичних джерел задля отримання вірогідного знання про минуле.

3) на евристичному рівні: аналізувати зміст та структуру історичного знання, співставляти між собою причинно-наслідкові зв’язки історичних подій. Проявляти інтелектуальну активність та своєрідність мислення на рівні інтерпретацій історії України.

4) на творчому рівні: самостійно, спираючись на науково-історичні методи і принципи, давати оцінку історичним подіям, постатям та їх діяльності.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Вступ. Українські землі за найдавніших часів. Етногенез слов’ян.

Культурно-історичні процеси палеолітичної епохи на території України. Формування людини сучасного типу та первісних громад. Матріархат. Перші поховання людей, початкові релігійні уявлення. Палеолітичне мистецтво.

Мезоліт. Культурно-територіальні області на території України. Сезонні мисливські стійбища та тривалі поселення. Розвиток збиральництва і рибальства. Родо-племінна організація суспільства. Становлення патріархальних відносин у сім’ї. Формування поняття власної родової території.

Епоха неоліту. Неолітична революція – перехід первісного суспільства від привласнюючого до відтворюючого господарства: землеробства і скотарства. Племінна організація суспільства. Майнове розшарування та виділення родоплемінної верхівки (вождів). Енеолітичне землеробське населення України. Трипільська культура.

Кіммерійці. Скіфи. Антична цивілізація Північного Причорномор’я Протодержавні утворення готських племен. Праслов’янська спільнота. Процес етногенезу. Східні слов’яни.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: первісне суспільство, род, община, матріархат, патріархат, скіфи, сармати, давньогрецька колонізація Північного Причорномор’я.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 2. Східнослов’янська середньовічна держава Київська Русь. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

Державотворення східнослов’янського суспільства. Історична закономірність утворення держави у східних. Еволюція союзів слов’янських племен у протодержавні утворення. Зростання ролі Києва і перетворення його в значний міжплемінний політичний, економічний і культурний центр східних слов’ян. Походження та історичний зміст етноніма “русь”. Київська держава “Руська земля”. Зміна династії в Києві у 882 р. і об’єднання Олегом двох політичних центрів – Києва і Новгорода – під верховенством Києва. Державотворча діяльність перших київських князів.

Князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого – час розквіту й найбільшої могутності Київської Русі. Початок феодальної роздробленості Русі. Відновлення централізаторських тенденцій під час правління Володимира Мономаха. Закріплення відносин сюзеренітету-васалітету між великим князем і рештою князів.

Державний устрій Київської Русі. Змагання монархічної, аристократичної і демократичної тенденцій у політичному устрої держави. Соціально-економічний розвиток давньоруських князівств. Форми землеволодіння. Суспільний устрій.

Культура Київської Русі. Літописання. Усна народна творчість. Освіта і писемність. Архітектура. “Слово о полку Ігоревім”. Походження етноніму “Україна”. Формування українського етносу: територія, матеріальна і духовна культура, мова. Походження і семантика національної символіки українців. Місце і роль Київської Русі в світовій історії і в історичній долі українського народу. Традиції і спадщина.

Монголо-татарська навала, її причини, соціально-економічні та політичні наслідки.

Відокремлення Галицької землі від Києва. Політичне і економічне становище, соціальний устрій Галицького князівства. Утвердження династії Мономаховичів у Волинській землі. Заснування Волинського князівства онуком Володимира Мономаха Ізяславом Мстиславовичем. Об’єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької та Волинської земель та утворення Галицько-Волинського князівства з центром у Галичі. Князювання Романа Мстиславовича. Політичне й економічне зміцнення князівства.

Князювання Данила Романовича. Розгортання боротьби проти польських й угорських загарбників та Тевтонського ордену. Боротьба проти монголо-татарської навали. Зростання відцентрових тенденцій за наступників Данила Галицького. Правління Лева І Даниловича та Юрія І Львовича. Припинення існування єдиної держави після смерті Юрія ІІ. Державний та суспільний устрій Галицько-Волинського князівства. Господарство. Культура. Історична та політична спадщина.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: норманська та антинорманська теорії, Русь, слов’яни, варяги, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир, Ярослав Мудрий, християнство, феодальні відносини, “Руська правда”, ранньофеодальна монархія.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 3 Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Боротьба Польщі, Угорщини й Литви за Галичину і Волинь. Велике князівство Литовське – феодальна, поліетнічна держава з елементами федеративного устрою і автономією українських та білоруських князівств. Політика литовських князів Гедиміна і Ольгерда. Перемога над золотоординським військом у битві на Синіх Водах. Династичні унії між Литвою і Польщею. Кревська унія, її вплив на становище українських земель. Захоплення Польщею Галичини. Ліквідація удільних князівств. Адміністративний устрій українських земель.

Соціально-економічні відносини наприкінці ХІV – в І половині ХVІІ ст. Литовські статути. Магдебурзьке право в Україні. Цехове ремесло. Розвиток міст. Ярмарки. Розвиток суспільних станів.

Господарство. Формування великого феодального землеволодіння (князівського і боярського). Великий князь – верховний власник усієї землі. Формування пануючої верхівки – магнатів і шляхти. Фільваркове господарство. Натуральна та грошова рента. Кріпосне право – юридично оформлений позаекономічний примус підвладного залежного селянства.

Польська експансія на українських землях. Загарбання Київщини, Волині, Брацлавщини. Люблінська унія. Посилення кріпосництва і національного гніту в кінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Берестейська унія. І боротьба проти неї українського народу. Релігійна полеміка і політична боротьба.

Культура України в ХV – першій половині ХVІІ ст.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: унія, Литва, Польща, шляхта, магнати, міщани, селяни, козаки, духовенство, уніатська церква, братства, Криштоф Косинський, Северин Наливайко, Марко Жмайло, Тарас Трясило, Павло Бут, Дмитро Гуня, Яків Остряниця, Ординація 1638 року.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 4. Виникнення, становлення та розвиток українського козацтва.

Причини виникнення та джерела формування українського козацтва. Національний склад, побут, звичаї, заняття, традиції. Українське козацтво як суспільно-історичне явище. Запорозька Січ: заснування, територія, адміністративно-політичний устрій і побут. Боротьба запорозького козацтва проти польської і турецько-татарської агресії. Роль у визвольній боротьбі українського народу.

Формування реєстрового козацтва. Піднесення національно – визвольного руху. Селянсько-козацькі повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Павла Бута, Якова Острянина (Остряниці) та Дмитра Гуні.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: етнічна, аристократична та уходницька теорії, козак, Дике поле, зимовники, промисли, військові походи, торгівля, Дмитро Вишневецький, кіш, паланка, курень, сотня, козацька старшина.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 5. Українська національна революція 1648-1676 рр.

Причини, характер, початок Визвольної війни українського народу. Богдан Хмельницький – видатний полководець, політичний діяч, фундатор Української держави. Воєнні дії 1648-1653 рр. Зовнішня політика Б.Хмельницького. Союз з Кримським ханом. Молдавські походи. Союз з Туреччиною.

Українська козацько-гетьманська держава: територія, державний устрій, адміністрація, військо, суд і судочинство, фінансова система, господарство, суспільні верстви, зовнішня політика. Українсько-російські відносини 1648-1653 років. Переяславська Рада та “Березневі статті” (“Статті Богдана Хмельницького”) 1654 р. – прагнення зберегти державну самостійність, республіканський устрій і демократичні традиції в Україні. Відновлення війни України і Росії з Польщею. Розвиток воєнних подій 1654-1657 рр. Історичне значення та соціально-політичні наслідки Визвольної війни 1648-1657 років.

Боротьба українського народу за політичну єдність і національну державність після смерті Б.Хмельницького. Систематичне порушення царатом Переяславської угоди і “Березневих статей”, ускладнення внутріполітичної ситуації в Україні. Гадяцький трактат – політична спроба створення федерації України, Польщі й Литви: його зміст та історичне значення.

Ю.Хмельницький. “Переяславські статті” 1659 р. – обмеження автономії України Московською державою. Доба “Руїни”. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір, “Трактат про вічний мир” – остаточне закріплення поділу України між Росією і Річчю Посполитою.

Соціально-політичне становище Правобережної України у другій половині ХVІІ ст. Гетьманування П.Тетері. Діяльність гетьмана П.Дорошенка по об,єднанню двох гетьманатів. Прийняття протекторату Туреччини. Бучацька угода 1672 р. і захоплення Поділля Туреччиною. Економічний занепад Правобережжя. Капітуляція П.Дорошенка і кінець Української революції.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: Революція, Богдан Хмельницький, Жовтоводська битва, Корсунська битва, Пилявецька битва, Берестейська битва, Зборівський договір, Білоцерковський договір, Переяславська рада, Березневі статті, Гадяцький трактат, Андрусівське перемир’я, «Руїна».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 6. Українські землі наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.

Польський наступ на права козацтва на Правобережжі, сеймова ухвала 1699 р. про скасування козацтва. Занепад козацького військово-територіального устрою на початку ХVІІІ ст.

Соціально-політичне становище Лівобережної України у другій половині ХVІІ – на початку ХУІІІ ст. Обмеження української автономії Російською державою. Ліквідація російською владою Київської православної митрополії і підпорядкування її Московському патріарху.

Гетьман І.Мазепа. Коломацькі статті. Україна в Північній війні. Союз І.Мазепи зі Швецією. Полтавська битва: її історичне значення та політичні наслідки. Гетьман у вигнанні Пилип Орлик. “Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького” (Бендерська конституція) 5 квітня 1710 р. та її місце в контексті світової історії. Великодержавна політика Петра І щодо України. Гетьманування І.Скоропадського. Решетилівські статті. Зруйнування царськими військами Запорозької Січі в 1709 р. Обмеження автономії України і гетьманських прав. Наказний гетьман П.Полуботок. Перша Малоросійська колегія. Гетьман Д.Апостол. “Рішительні пункти”. Новий наступ самодержавства на права України, створення Правління гетьманського уряду. Гетьманування К.Розумовського, зміни в соціально-економічному устрої України. “Права, за якими судиться малоросійський народ” – збірник українських законів. Проведення судової реформи.

Політика Катерини ІІ щодо України. Остаточна ліквідація гетьманату. Друга Малоросійська колегія. Скасування полково-сотенного поділу Слобожанщини і створення Слобідсько-Української губернії. Ліквідація Запорозької Січі в 1775 р. Колонізаційна політика російського уряду. Заселення Південної України. Юридичне оформлення кріпосного права указом Катерини ІІ в Лівобережній Україні. Поділи Польщі і розподіл території України між Росією та Австрією: приєднання Галичини, Буковини до Австрії і Правобережної України до Росії. Ліквідація намісництв в Україні і введення адміністративного поділу на загальноімперські губернії указом Павла І.

Соціально-економічні відносини, аграрний розвиток в Правобережній Україні в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Полонізація. Посилення визиску селян. Народні рухи в Україні. Гайдамаччина. Коліївщина. Рух опришків. Олекса Довбуш.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: боротьба козацько-старшинських угрупувань, І. Виговський, Ю.Хмельницький, Я.Сомко, П.Тетеря, П.Дорошенко, І.Брюховецький, Д.Многогрішний, І.Самойлович, І.Мазепа, Лівобережна та Правобережна Україна, Андрусівський мир, Гадяцький договір, Бахчисарайський мир, Вічний мир, Малоросійські колегії, екстенсивний розвиток господарства, спеціалізація, криза феодально-кріпосницького господарства.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 7. Початок формування української модерної нації (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.)

Українські землі в першій половині ХІХ ст. у складі Російської імперії, їх адміністративний устрій.. Перетворення українських земель на провінції Російської імперії. Становий поділ українського суспільства (дворянство, духовенство, міщани, селяни). Посилення національного гноблення царатом щодо українського населення. Закріпачення селян півдня України. Сільське господарство, розвиток аграрних відноси в Україні у першій половині ХІХ ст. Інвентарна реформа на Правобережжі (1847-1848) та її соціально-політичні наслідки. Становище поміщицьких та державних селян, військових поселенців. Криза феодально-кріпосницької системи. Селянські антикріпосницькі рухи першої половини ХІХ ст. Народні виступи під проводом У.Кармалюка. “Київська козаччина” 1855 р. “Похід у Таврію за волею” 1856 р. Формування національної буржуазії, поширення використання вільнонайманої праці робітників у мануфактурно-фабричному виробництві. Торгівля. Виступи робітників.

Кримська війна (1853-1856) і загострення соціально-економічної та політичної кризи в Російській імперії.

Територія, населення і адміністративний устрій західноукраїнських земель – Північної Буковини, Східної Галичини, Закарпаття. Соціально-економічні відносини в українських землях у складі Австро-Угорської імперії. Суспільно-політичний рух. “Руська трійця” – М.Шашкевич, Я.Головацький, І.Вагилевич. “Русалка Дністрова”. “Весна народів” у Європі та її вплив на розвиток національного руху в Україні. Скасування кріпацтва. “Головна Руська Рада”. “Руський собор”. Революційні події в Закарпатті та Північній Буковині.

Зародження і формування громадського руху за національне, культурне, державне відродження. Традиції козацтва як чинник національно-державного відродження. Зростання суспільного інтересу до національної історії. Історичні твори Д.Бантиша-Каменського, М.Цертелєва, М.Максимовича. Харківський університет – культурний центр Слобожанщини. Творча й громадська діяльність В.Н.Каразіна, П.П.Гулака-Артемовського, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, М.І.Костомарова, І.І.Срезневського. Заснування перших в Україні періодичних видань.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: «Харківські романтики», Енеїда І. Котляревського, Харківський та Київський університет, «Київська козаччина», «Похід у Таврію за волею», «Руська трійця», Русалка дністрова», «Головна Руська Рада». «Руський собор»

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 8. Завершення формування української модерної нації. Українські землі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Кирило-Мефодіївське товариство (1846-1847). Його програмні документи, діяльність, видатні діячі: М.Костомаров, М.Гулак, В.Білозерський, Т.Шевченко, О.Маркович, П.Куліш, І.Посяда, О.Навроцький, Г.Андрузький, М.Савич, Д.Пильчиков, О.Тулуб. Життя і творчість Т.Г.Шевченка.

Реформи 1860-1870-х рр. в Росії, їх значення і наслідки в Україні. Скасування кріпосного права, земська, фінансова і судова реформи, міська реформа, шкільна реформа, військова реформа, реформа поліції(1862): їх вплив на соціально-економічний розвиток українських земель. Земський рух. Контрреформи царату 1880-х – початку 1890-х років.

Лібералізація суспільного життя в середині ХІХ ст. Створення першої української Громади. Київська Громада, поширення громадівського руху. Перший український часопис “Основа” і його значення. В.Антонович, П.Чубинський. Південно-західний відділ Російського географічного товариства. М.Драгоманов. Журнал “Громада” – перший безцензурний друкований орган. Гурток “Свідомі українці”. Загальна українська організація. Журнал “Киевская старина”.

Реакційна політика російського царизму в галузі культури й освіти в Україні. Ідеологічне забезпечення русифікації. Циркуляр П.Валуєва та “Емський акт”. Народництво в Україні. Виникнення політичних партій ліберально-демократичного й радикально-демократичного напрямів.Робітничий рух в Україні. Поширення соціалістичних ідей, перші соціал-демократичні гуртки і групи.

Суспільно-політичний рух після 1848 р. в Західній Україні. Народовці. Культурно-просвітницькі та політичні організації. Економічні та спортивні товариства. “Просвіта”. Наукове товариство імені Т.Г.Шевченка. М.Грушевський, І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький – провідні діячі суспільно-політичного руху. Русько-українська радикальна партія. Національно-демократична партія. Українська соціал-демократична партія.

Соцально-економічний розвиток України наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Економічна криза 1900-1903 рр. Україна в економічній системі Російської та Австро-Угорської імперій.Національно-визвольний рух. Боротьба за відновлення української держави. Роль і місце національного питання в розгортанні політичної боротьби в Україні. Утворення політичних партій: Революційна українська партія, Українська народна партія, Українська соціалістична партія, Українська соціал-демократична спілка, Українська демократична партія, Українська радикальна партія. Їх програми та політична діяльність. М.І.Міхновський, Є.Х.Чикаленко, С.О.Єфремов. Діяльність загальноросійських партій в Україні та їх ставлення до національного й аграрного питань.

Революційні події в Україні в 1905-1907 рр. “Українське питання” в діяльності Державних Дум. Українська думська громада, її діяльність, вплив.Створення і розгортання діяльності культурно-освітніх організацій – “Просвіт”. Аграрна політика П.А.Столипіна та її запровадження в Україні: економічні, соціально-політичні здобутки і наслідки.

Західноукраїнські землі під владою Австро-Угорської імперії в 1900-1917 рр. Боротьба за загальне виборче право до австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів. Ідея перетворення Галичини у “П’ємонт” – центр об’єднання всіх українських земель.

Передвоєнна політична криза. Вшанування 100-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Україна – арена воєнних дій Першої світової війни.. Захоплення російською армією Галичини і Буковини. Репресії щодо українських освітніх і культурних установ. Участь українських січових стрільців у війні.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Дата добавления: 2014-12-07