Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Автоматизовані системи контролю та управління технологічними процесами





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Додаткові вимоги до матеріалів газопроводів та арматури в складних інженерно-геологічних умовах

11.59 Для підземних сталевих газопроводів в районах з здимистими та просадними грунтами, в районах з сейсмічністю 7 та більше балів та на підроблюваних територіях не допускається застосовувати труби з кип'ячої сталі.

Для труб та з'єднувальних деталей поліетиленових газопроводів слід приймати коефіцієнти запасу міцності:

- у районах з сейсмічністю 7 балів та більше - не менше 3,15;

- у районах з просадними, здимистими, набухаючими і водонасиченими грунтами - не менше 2,8.

11.60 Для підземних газопроводів, що проектуються для районів з середньоздимистими та сильноздимистими грунтами, підроблюваних територій та районів з сейсмічністю 7 балів та більше, передбачається сталева арматура.

Для підземних газопроводів тиском до 0,6 МПа, що проектуються для районів з середньоздимистими грунтами, допускається застосовувати чавунну запірну арматуру, при цьому арматуру слід встановлювати з компенсуючим пристроєм, який допускає вертикальне переміщення газопроводу.

11.61 Для підземних сталевих газопроводів, що прокладаються на підроблюваних територіях та в районах із сейсмічністю 7 балів і більше, товщина стінок труб приймається: для труб діаметром до 80 mmвключно - не менше З mm, для труб діаметром 100 mm і більш - на 2-3 mm більше розрахункової товщини, прийнятої згідно з 11.5.

11.62 Для внутрішніх та надземних сталевих газопроводів, що прокладаються в районах із здимистими та просадними грунтами, в сейсмічних районах і на підроблюваних територіях, вимоги до труб та технічних виробів пред'являються такі ж, як для відповідних газопроводів, що споруджуються в звичайних умовах згідно з вимогами розділів 4 та 6.

 

12.1 Автоматизована система контролю та управління технологічними процесами (далі - АСКУ ТП) призначена для забезпечення оперативного дистанційного централізованого контролю та управління параметрами технологічного процесу газорозподілу та комерційного обліку споживання газу.



12.2 Автоматизовану систему контролю технологічними процесами (далі - ACKТП) міст, районів, необхідно передбачати при проектуванні системи газопостачання або при їх розширенні, реконструкції, технічному переоснащенні діючих систем з їх числом об'єктів, що підлягають контролю

більше 15 та загальним споживанням газу не менше 30000 м3 /год.

12.3 АСКУ ТП міст, районів, необхідно передбачати при проектуванні або при розширенні, реконструкції, технічному переоснащенні діючих систем з числом об'єктів, які підлягають контролю більш 50 та загальним споживанням газу не менше 150000 м3/год.

12.4 Проектні рішення повинні передбачати можливість подальшої модернізації та розвитку ACKТП та АСКУ ТП.

12.5 Впровадження ACKта АСКУ ТП допускається здійснювати по чергах. Виділення черг проводиться за кількістю контрольованих об'єктів до рівня задач, які вирішуються. Перша черга впровадження АСКУ ТП допускає її функціонування в режимі централізованого контролю при обмеженій кількості контрольованих об'єктів.

12.6 Структура, функції та технічні засоби ACK ТП, АСКУ ТП при проектуванні систем газопостачання слід здійснювати згідно з вимогами цього розділу, ПУЭ та інших нормативних документів з проектування автоматизованих систем.

 

12.6.1 Впровадження ACK ТП та АСКУ ТП повинно забезпечувати безперебійну та безпечну подачу та використання газу, поліпшення техніко- економічних показників в системах газопостачання, вироблення та реалізацію оптимальних (раціональних) управляючих впливів на систему розподілу газу в режимах нормального її функціонування.

12.6.2 ACK ТП та АСКУ ТП повинні мати централізовану структуру, основними елементами якої є контрольовані пункти (далі - КП) на зовнішніх мережах та спорудах системи розподілу газу та центральний диспетчерський пункт (далі - ЦДЛ) в апараті управління газового господарства.

При з'єднанні багаторівневої АСКУ ТП у відповідних підрозділах газового господарства повинні бути створені пункти управління (далі - ПУ). Робота ПУ координується ЦДЛ. Допускається поєднувати ЦДЛ з одним із ПУ.

На спорудах, не оснащених повністю засобами автоматики і потребуючих для обслуговування постійного чергового персоналу, допускається влаштування оперативних пунктів (далі - ОП), підпорядкованих службам ПУ або ЦДЛ.

12.6.3 ACKТП, АСКУ ТП на ПУ або ЦДЛ реалізуються у вигляді одного або декількох автоматизованих робочих місць (далі - АРМ), пов'язаних між собою локальною обчислювальною мережею (далі - ЛОМ).

Розподіл автоматизованих функцій по АРМ здійснюється згідно з посадовими інструкціями персоналу.

Основними критеріями при виборі об'єкту розміщення КП повинні бути вимоги техніки безпеки, перспектива розвитку системи газопостачання, його вплив на функціонування системи в цілому.

12.6.4 ACKТП, АСКУ ТП повинні включати такі газорегулюючі споруди (далі - ГС):

- ГРС, що зв'язують магістральний газопровід з міською (регіональною) системою газорозподілу, при відповідному погодженні з організацією, що експлуатує магістральні газопроводи (допускається установлювати вузол виміру витрат газу поза територією ГРС для населеного пункту, який газифікується);

- ГРП, що забезпечує редукування тиску газу в мережах високого та середнього тисків;

- ГРП, що живлять тупикові мережі низького тиску з середньогодинним

споживанням газу понад 1000 м3 /год;

- ГРП споживачів із розрахунковою витратою газу понад 1000 м3 /год, що мають особливі режими газопостачання або резервне паливне господарство;

- ГРП, що живлять закільцьовані мережі низького тиску, а також ГРП або замірні пункти споживачів, вибір яких провадиться в залежності від особливостей схеми газорозподілу.

Кількість споживачів, включених в АСКУ ТП, повинна забезпечувати контроль не менше 80 % об'єму газу, споживаного містом (регіоном) з урахуванням сезонних коливань споживання.

12.6.5 Проектована ACKТП на газорозподільчих мережах та спорудах повинна містити функціональні підсистеми інформаційного характеру, що реалізують комплекс задач, наведений в таблиці 39.



12.6.6 Проектована система АСКУ ТП, що містить більше 50 об'єктів та обслуговує місто (регіон), повинна бути оснащена, крім функціональних підсистем інформаційного характеру (таблиця 39), іншими функціональними підсистемами, що реалізують комплекси задач (далі - КЗ), наведені в таблиці 40.

Таблиця 39

Примітка. У випадку обгрунтованого рішення для особливо важливих об'єктів можливо ___ передбачати передачу параметрів з ініціативи КП (спорадична передача)

Таблиця 40


Продовження таблиці 40


Продовження таблиці 40


Закінчення таблиці 40

*) - при наявності електронної карти (схеми) міста (регіону); **) - комплекс задач по п. 5 в АСКУ ТП є рекомендованим.

12.6.7 Для реалізації функціональних підсистем ACKТП, АСКУ ТП, наведених в таблицях, комплекс засобів автоматизації (далі - КЗА) рівня газорегулюючих споруд повинен забезпечити виконання таких функцій:

а) вимір фізичних значень таких параметрів функціонування ГС:

- тиску газу на кожному вході ГС (вимірюється, якщо замірний вузол витрат газу встановлений після вузла редукування тиску газу);

- тиску газу перед кожним замірним вузлом витрат газу;

- перепаду тиску газу на кожному звужуючому пристрої замірного вузла, витрат газу або фізичний об'єм газу по кожному замірному вузлу витрат газу (при застосуванні лічильників витрат газу);

- температури газу по кожному замірному вузлу;

- тиску газу на кожному виході ГС;

б) порівняння обмірюваних значень параметрів функціонування ГС із заданими мінімальними та максимальними їхніми значеннями, фіксація та запам'ятовування значень відхилень;

в) контроль таких параметрів стану технологічного устаткування ГС:

- засміченість фільтру (норма/вище норми/аварія);

- стан ЗЗК (закритий/відкритий);

- загазованість приміщення ГС (норма/вище норми/);

- температура повітря в приміщенні ГС (норма/вище норми/нижче норми);

 

- стан дверей в технологічному та приладовому приміщеннях (відкри­ ті/закриті);

- ознака санкціонування, доступу в приміщення (свій/чужий);

- контроль за роботою засобів електрохімзахисту (напруга, струм);

г) контроль відхилень параметрів стану технологічного устаткування від установлених значень, фіксація та запам'ятовування відхилень;

д) обчислення миттєвих та інтегральних значень витрат газу через кожний замірний вузол (далі - 3В) ГС, приведених до нормальних умов, згідно з:

-РД 50-213;

- нормативними документами на вимір витрат газу, застосовуваними лічильниками витрат газу;

е) розрахунок комерційних обсягів газу по кожному замірному вузлі за такий період підсумовування:

- година;

- доба;

- місяць;

ж) введення та зберігання таких нормативно-довідкових даних:

- код (номер) замірного вузла, назва та код автоматизованого ГС;

- пароль доступу до технічних або програмних засобів;

- поточний час;

- дата (рік, місяць, число);

- щільність газу в нормальних умовах;

- щільність газу на поточну добу;

- діаметр вимірювального трубопроводу;

- діаметр отвору діафрагми;

- тип пристрою відбору тиску;

- тип лічильника витрат газу;

- барометричний тиск;

- діапазони виміру датчиків тиску;

- діапазони виміру датчиків температури;

- діапазони виміру датчиків перепаду тиску (при застосуванні звужуючих пристроїв) або фізичного обсягу газу (при застосуванні лічильників);

- величини найменшого перепаду тисків, при яких припиняється обчислення витрат газу (при застосуванні звужуючих пристроїв);

- розміри максимального перепаду тиску, при яких відбувається переключення діапазонів датчиків перепаду тиску (при застосуванні звужуючих пристроїв);

к) автоматичне фіксування в часі та запам'ятовування технологічних параметрів функціонування ГС при таких позаштатних ситуаціях:

- зміна введених в функціональний блок даних, що впливають на результати обчислення витрат газу;

- почергове переключення датчиків перепаду тиску, тиску та температури на режим калібрування;

- переключення датчиків перепаду тиску, тиску та температури в робочий режим;

- заміна поточних показників датчиків перепаду тиску, тиску та температури константою;

- відхилення перепаду тиску за межі робочого діапазону датчиків перепаду тиску (для звужуючого пристрою);

- відхилення тиску та температури газу за межі встановлених значень;

- зміна стану датчиків контролю технологічного устаткування;

- відмова датчиків перепаду тиску або лічильників витрат газу, датчиків тиску та температури газу;

- несправність датчиків контролю стану технологічного устаткування;

- відхилення напруги електроживлення за допустимі значення;

- відсутність мережного електроживлення;

л) комплекс засобів автоматизації ГС повинен запам'ятовувати та передавати по кожному 3В ГС інформацію, необхідну для упорядкування на верхньому рівні системи таких видів звітів: місячний, добовий, періодичний, оперативний.

Кожний вид звіту повинен містити:

- назва (код) КП;

- код (номер) 3В КП;

- дата та час складання звіту;

- значення усіх введених оператором констант та час їхнього введення.

В місячному звіті повинні подаватися значення параметрів потоку газу за кожну добу за останній контрактний місяць. Звіт повинен містити такі дані:

- дата (число, місяць, рік);

- об'єм газу при нормальних умовах за кожну добу, м3;

- сумарний об'єм газу при нормальних умовах за звітний період, м3;

- середньодобова витрата, м3/год;

- середнє добове значення перепаду тиску, кг/см2 (для діафрагм);

- середнє добове значення тиску на вході 3В, кг/см2;

- середнє добове значення температури газу, 0C ;

- зміна даних, що можуть вплинути на результати розрахунку, та час їхнього введення;

- позаштатні ситуації та час їхнього виникнення.

У добовому звіті повинні бути подані параметри потоку газу за кожну годину минулої доби. Звіт повинен містити такі дані:

- дата (число, місяць, рік);

- час (години, хвилини);

- об'єм газу при нормальних умовах за кожну годину, м3;

- сумарний об'єм газу при нормальних умовах за добу, м3;

- середнє годинне значення перепаду тиску, кг/см2 (для діафрагм); середнє

годинне значення тиску на вході 3В, кг/см2 ; середнє годинне значення температури газу, 0C;

- зміна даних, що можуть вплинути на результати розрахунку та час їх введення;

- позаштатні ситуації та час їх виникнення. Періодичний звіт повинен містити:

- час (початок години);

- середня витрата газу за годину, м3/год;

- середній перепад тиску за годину (для звужуючих пристроїв);

- середній статистичний тиск на 3В за годину;

- середню температуру газу за годину;

- записи щодо втручання оператора та позаштатних ситуацій.

Блок оперативної інформації повинен містити отримані в результаті останнього розрахунку, попередній сигналу запиту (опитування) такі дані:

- поточний час (час опитування);

- тиск газу на кожному 3В, кг/см2 ;

- температура газу на кожному 3В, 0C;

- миттєва витрата газу на кожному 3В, м3/год;

- інтегральна витрата газу на кожному ЗУ, м3 /год;

- записи щодо позаштатних ситуацій та втручання оператора.

Блок миттєвої інформації повинен містити такі дані, отримані в результаті останнього розрахунку, попередні сигналу запиту (опитування):

- поточний час (час опитування);

- тиск газу на кожному вході ГС, кг/см2 ;

- тиск газу на кожному виході ГС (для мережних ГРС, ГРП), кг/см2 ;

- дані щодо стану технологічного устаткування;

- перепад тиску на фільтрі.

12.6.8 Інформація щодо витрат газу об'єктами газоспоживання, контрольованими ACKТП, АСКУ ТП, та інформація щодо об'єму газу, що надходить в систему газорозподілу міста (регіону) через ГРС магістральних газопроводів, повинна бути придатна для комерційних розрахунків за поставлений газ за чинними нормативними документами.

12.6.9 Регулювання параметрів технологічного процесу газорозподілу в АСКУ ТП повинно провадитися за командними сигналами із ЦДП шляхом впливу на управляючі та виконавчі пристрої (вимикаючі пристрої, регулятори тиску), установлені на газових об'єктах системи газорозподілу.

Як вимикаючі пристрої повинні застосовуватися дистанційно керовані засувки або запобіжні клапани, а для управління настроюванням регуляторів тиску газу - регулятори керування, що переключаються або плавно настроюються, при цьому на ГРП низького тиску настроювання повинно здійснюватися з установкою не менше трьох рівнів вихідного тиску.

12.6.10 Проектування та будівництво АСКУ ТП рекомендується виконувати по чергах.

Перша черга впровадження АСКУ ТП повинна передбачати функціонування системи в інформаційному режимі централізованого контролю при обмеженому числі контрольованих об'єктів.

12.6.11 КЗ А, який установлюється на ГС, повинні мати ступінь захисту від впливу навколишнього середовища - ІР54.

12.6.12 КЗА, що установлюються на ГС, повинні бути розраховані на експлуатацію у вибухонебезпечних зонах приміщень класів B-Ia, B-Iг, де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей категорій 11 A, 11Bгруп T1- Т3.

12.6.13 За стійкістю від впливу кліматичних чинників КЗА, що установлюються на ЦЦП, повинен відповідати другій групі, а КЗА, що установлюються на ГС, третій групі для засобів обчислювальної техніки.

12.6.14 ЦЦП слід розміщати в приміщеннях, які забезпечують оптимальні умови експлуатації апаратури та комфортні умови роботи диспетчерського персоналу.

При проектуванні будівельної частини ЦДЛ (ПУ) слід керуватися вимогами СНІП 2.04.09, CH 512.

12.6.15 КП, що обладнуються на ГРС, ГРП (ГРУ) та замірних пунктах систем газорозподілу, повинні мати:

- контур заземлення згідно з ПУЕ;

- опалювальну систему, що підтримує температуру в приміщеннях не нижче 5 0C;

- телефонний ввід в апаратне приміщення (при наявності радіотелефону необов'язково).

Для розміщення апаратури АСКУ ТП на КП допускається улаштування окремого (апаратного) приміщення, яке, крім зазначених вище вимог до упорякування КП, повинно:

- примикати до технологічного приміщення КП;

- мати окремий вхід;

- мати площу не менше 4 м2.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 961; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.044 сек.