Екосистеми

Ц І К А В О

Можна навести багато прикладів таких форм взаємовідносин. Рак-самітник та актинія, де рак використовує щупальця актинії для захисту, а актинія хар­чується залишками їжі рака. Це типовий приклад мутуалізму. Особливо поширені фор­ми симбіозу між деякими морськими тваринами та одноклітинними водоростями. На­приклад найкрупніший молюск тридакна, що досягає розміру 1,5 м і ваги 200-300 кг на­дає притулок великій кількості одноклітинних водоростей і без яких не може існувати. В цьому випадку тварини постачають водоростям вуглекислий газ та азотисті сполуки (продукти метаболізму), а отримують від рослин кисень і частково органічні речовини. Часто можна спостерігати зграйки рибок, що ховаються поміж щупалець медуз, що є прикладом однобічного симбіозу.

Надзвичайно різноманітний також паразитизм, коли організми використовують інших тва­рин як середовище існування та джерело їжі. Особливо він поширений серед од­ноклітинних тварин, а також серед безхребетних. При паразитизмі між тваринами вста­новлюються взаємовідносини паразит-хазяїн.

Коменсалізм, або нахлібництво - харчування залишками їжі інших тварин - також по­ширене серед тварин. Наприклад у мурашниках живуть кілька видів жуків, що жив­ляться за рахунок запасів працелюбних мурашок. Також коменсалами можна вважати рибок-лоцманів, рибок-прилипал, що постійно супроводжують акул і харчуючись за­лишками їх їжі.

Вільна конкуренція - взаємовідносини, що виникають між організмами одного або різних видів в однакових умовах середовища. Наприклад гризуни, саранові, копитні, що спожи­вають трави. Такі ж відносини складаються і серед хижаків - між хижими птахами та лисицями, які живляться гризунами.

В сучасній екології, як зазначено вище, до екологічних факторів середовища відносять не лише абіотичні та біотичні фактори, а й антропогенні. Ці фактори обумовлені господарською діяльністю людини і їх вплив на функціонування екосистем має здебільшого негативний характер. Тому ми розглянемо їх у розділі 6, спільно з тими екологічними проблемами, які вони спричинюють.

Термін “екосистема” запропонував у 1935 р. англійський ботанік А.Тенслі. В це поняття входить не лише сукупність живих організмів, а й комплекс факторів навколишнього природного середовища.

Екосистема — це комплекс організмів і водночас середовище їхнього існування з усіма взаємозв'язками і взаємодією між ними.
В межах біоценозу формується середовище життя організмів – біотоп. У 1975 році Р. Дажо запропонував формулу: Біоценоз + Біотоп → Екосистема.

У 1942 р. російський вчений В. Сукачов ввів поняття біогеоценозу.

Біогеоценоз – сукупність на визначеній частині суші земної поверхні однорідних природних явищ (склад атмосфери, гірських порід, рослинності, тваринного світу та світу мікроорганізмів), які мають свою специфіку взаємодій компонентів і визначений тип обміну речовин та енергії, знаходяться в постійному русі і розвитку.

Отже, можна вважати, що біогеоценоз – це окремий випадок екосистеми, яка має більш чітку територіальну прив’язаність. Але, слід розуміти, що в межах природніх об'єднань суші термін «екосистема» і «біогеоценоз» тотожні, якщо ж в межах такого природного об'єднання наявні водні системи (озеро, річка, море, океан), то його можна вважати екосистемою, але не біогеоценозом. Тобто, термін екосистема є більш ємним.

Для всіх без винятку екосистем характерний кругообіг речовин та потік енергії. Речовини, які необхідні для побудови живих організмів, безперервно здійснюють кругообіг, надходячи в живі організми і повертаючись в грунт після їх смерті. Крім того, екосистеми повинні безперервно постачатися енергією.

Початковим джерелом енергії в екосистемах є сонячне світло. Ця енергія надходить через зелені рослини. В процесі фотосинтезу з вуглекислого газу та води утворюються складні органічні речовини. В них нагромаджена частина сонячної енергії у вигляді хімічних зв`язків. Як побічний продукт, виділяється кисень. Для синтезу органічних речовин також необхідні мінеральні речовини, розчинені у воді. Тому фотосинтезуючі організми, переважно зелені рослини, що виробляють органічні речовини з неорганічних, називають продуцентами (автотрофами). Рослини називають також і фототрофами.

Дата добавления: 2014-12-07