Підвищення технічного рівня виробництва

Планування росту продуктивності праці

Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого рахунку та пофакторним методом.

Метод прямого рахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності праці (Пп.пл) шляхом ділення заплано­ваного обсягу випуску продукції у вартісному виразі або в натуральних одиницях (Qпл або N пл) на планову чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпл):

Пп. Пл = або

Пофакторний метод передбачає розрахунок приросту продуктивності праці через економію чисельності праців­ників під впливом різних факторів.

Розрахунок планового рівня продуктивності праці здій­снюється в декілька етапів.

І. Обчислення економії робочої сили під впливом техніко-економічних факторів. Ці фактори згруповані так:

Економія робочої сили під впливом цього фактору (Етехн.р.) обчислюється:

Етехн.р. = , чол.

де t₁,t₂ — трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно до і після впровадження технічного заходу, н-год.;

Nпл — плановий обсяг випуску продукції, натур, один;

Фд — дійсний річний фонд робочого часу одного робітника в плановому році, год.;

Квн — коефіцієнт виконання норм;

Кч — коефіцієнт часу, який визначається шляхом ділення кількості місяців дії заходу в плановому році на 12.

2) Структурні зрушення у виробництві.

Зміна чисельності робітників за рахунок структурних зру­шень у виробничій програмі (Естр.зр) знаходиться за форму­лою:

Естр. Зр. =

де Тб, Тпл— відповідно трудомісткість 1 млн. грн. продукції в базовому і плановому періодах, н-год.;

Qпл — обсяг випуску продукції по плану, млн. грн.

Зменшення чисельності робітників за рахунок збільшення питомої ваги кооперованих поставок (Ексоп.п) розраховується за формулою:

Екооп.п. = , чол.

де Пб, Ппл — питома вага кооперованих поставок відпо­відно в базовому і плановому періодах, %;

Чб — базова чисельність робітників, чол.

3) Вдосконалення управління, організації виробництва і праці.

Економія чисельності працюючих за рахунок вдоскона­лення управління виробництвом (Евдоскон-упр) визначається:

Евдоскон-упр ⁼ ∑ ЧСб - ∑ ЧСнорм, чол.;

де ∑ ЧСб — сумарна чисельність керівників, спеціалістів і службовців в базовому періоді, чол;

∑ ЧСнорм — те ж саме по прогресивних нормах, прийнятих в плановому періоді, чол.

Економію чисельності робітників в результаті покращення використання робочого часу (Ероб.ч) можна обчислити:

Ероб ч. = , чол.

де Дб, Дпл — число робочих днів, відпрацьованих в серед­ньому одним робітником відповідно в базовому і плановому періодах:

Ч'пвп — вихідна чисельність ПВП, скоректована з враху­ванням впливу структурних зрушень у виробництві, чол;

Проб. — питома вага робітників в базовій чисельності ПВП, %.

4) Зміна обсягу виробництва.

Відносне зменшення чисельності працівників при збіль­шенні обсягу виробництва (Еобсяг.вир) визначається за форму­лою:

Еобсяг. Вир. = Чб ум. – пост. (∆Q - ∆Чум.пост.)/100, чол.

де Чб.ум-пост — базова чисельність умовно-постійного пер­соналу (ПВП мінус основні робітники), чол;

∆Q — приріст обсягу виробництва, %;

∆Чум-пост — приріст чисельності умовно-постійного пер­соналу, %.

5) Галузеві фактори.

Відносна економія робочої сили по даній групі факторів (Егал.ф) може визначатись за формулою:

Егал.ф. = , чол.

де t б, tпл — трудомісткість видобутку або виробництва одиниці продукції в базових і планових умовах виробництва, н-год.;

Nпл — плановий обсяг виробництва, натур, один;

Фпл — плановий фонд робочого часу одного робітника, год.

6) Введення в дію і освоєння нових підприємств (об'єктів ). Зміна чисельності робітників визначається як різниця між чисельністю, що планується для нових підприємств (вона встановлюється на основі технічних проектів) і тією чи­сельністю, яка була б необхідна для випуску продукції на нових підприємствах при базовій продуктивності праці по міністерству в цілому.

Загальна економія чисельності працівників (Езаг) знахо­диться як сума економії чисельності по кожному з перерахо­ваних факторів.

II. Визначення вихідної чисельності промислово-виробничого персоналу в плановому періоді (Чвих):

Чвих = , чол.

Де Ко – темпи росту обсягу виробництва в плановому періоді.

III. Визначення планової чисельності працюючих шляхом віднімання від вихідної їх чисельності в плановому періоді (Чвих) загальної величини їх зменшення (Езаг)

IV. Розрахунок приросту продуктивності праці (∆Пп.пл) в плановому періоді.

∆Пп пл. = ,%

Якщо по підприємству є відомою зміна трудомісткості виробничої програми в цілому, то можливу зміну продуктивності праці по підприємству в плановому році можна обчислити за формулою

∆Пп = , %

де ∆Пп – можливий приріст або зниження продуктивності праці в плановому році, %

∆Тпрогр. – процент зменшення або збільшення трудомісткості виробничої програми в плановлму році,

∆Тпрогр. = х 100, %

де Е роб часу – економія (зростання) затрат робочого часу на виконання виробничої програми в плановому році н-год

Тпрогр.б - трудомісткість виробничої програми в базовому році, н-год.

Важливим елементом економічного аналізу є розрахунок можливого приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці. Цей розрахунок можна здійснити, користуючись залежністю:

∆Qпп = 100 - , %

де ∆Qпп – приріст обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці, %

∆Ч – приріст чисельності, %

∆Q – приріст обсягу виробництва, %

Дата добавления: 2014-12-07