Основне питання філософії

На протязі тисячоліть численні мислителі та філософські школи по-різному дивилися на головну проблему, якою повинна займатися філософія.

Наприклад, для Ф.Бекона – це оволодіння стихійними силами природи; для А.Камю – питання про те, чи варто жити.

Але найбільш сквозною проблемою, яка пронизує все вчення, є питання, класичне формування якого дав Ф.Енгельс:

„Велике основне питання всієї, в особливості новітньої філософії є питання про відношення мислення до буття”.

Основне питання філософії має дві сторони:

по-перше, що є первинним – дух чи природа, матерія чи свідомість;

по-друге, як відноситься знання про світ до самого світу, тобто, чи здатна наша свідомість вірно відображати світ?

Іншими словами, чи пізнається світ?

Розглянемо першу сторону основного питання.

В залежності від того, як філософи на нього відповідали, вони розділилися на два великі табори, або напрямки: матеріалізм та ідеалізм.

Матеріалісти стверджують, що первинним і визначальним є матерія, а вторинним – свідомість.

Ідеалісти – навпаки, вважають визначальним і первинним думку, свідомість, а матерію – вторинною.

Ідеалізм як філософський напрямок розпадається на дві основні течії.

Перша з них визнає первинною деяку ідею, думку, або свідомість, яка начебто існує вічно до виникнення матерії та людини.

Ця течія називається об’єктивним ідеалізмом. Його найбільш визначні представники: Лейбніц (1646-1716), Шеллінг (1775-1854), Гегель (1770-1831).

Друга течія, що називається суб’єктивним ідеалізмом, визнає лише існування індивідуальної людської свідомості, тобто свідомості даного суб’єкта.

Весь останній матеріальний світ оголошується просто неіснуючим, таким, що здається (уявним). [ Дж. Берклі (1685-1753), Д.Юм (1711-1776)].

В історії філософії зустрічалися також мислителі, які намагалися зайняти проміжну, компромісну позицію.

Вони визнавали начебто паралельність, незалежність і рівнозначність двох світових початків: матерії та свідомості.

Таких мислителів називають дуалістами (від лат. dualis – подвійний, двоїстий).

В повсякденному житті більшість людей є стихійними, несвідомими матеріалістами. Але і в існуванні ідеалізму немає нічого дивного. Його поява була обумовлена суспільно-історичними обставинами. Перші філософські вчення виникли в давнину, коли був дуже сильним вплив релігії.

Згідно тверджень більшості релігій, світ був створений богом або богами – нематеріальними, надприродними і всемогутніми істотами.

Ці погляди вплинули на ряд філософських вчень, які сприйняли релігійно-ідеалістичне пояснення світу і боролися з матеріалістичним та атеїстичним світоглядом.

Розглянемо другу сторону основного питання філософії: чи пізнається світ?

В залежності від того, як філософи відповідали на це питання, вони розділилися на два напрями.

До першого належать прихильники можливості пізнання світу (це всі матеріалісти та значна більшість об’єктивних ідеалістів).

До другого – ті, що заперечують можливість пізнання світу. (Суб’єктивні ідеалісти). Вони називаються агностиками (від грецьк. agnostos – такий, що не пізнається).

Агностицизм підриває не тільки основи науки, а й основи наукового світогляду.

А щоб бути впевненим в правильності своєї життєвої позиції, ми повинні твердо знати, що світ пізнається, що наш світогляд дає вірний погляд на світ, правильну оцінку подій, що відбуваються.

Тому питання про те, чи пізнається світ, має дуже важливе значення.

Дата добавления: 2014-12-07