Паралельна робота трансформаторів
Втрати енергії в 1 трансформаторі
∆Wт1=∆Рм.н (S/Sн)2+∆Рст 8760, (2.13)
де (S/Sн)= kn – коефіцієнт завантаження трансформатора.
Для n паралельно працюючих трансформаторів протягом року
∆Wт1=(∆Рм.н/n) (S/Sн)2+ n∆Рст8760, (2.14)
де S і Sн потужність ТП і номінальна потужність одного трансформатора.
Для мінімізації втрат вибирається оптимальний режим роботи трансформаторів.
Для n трансформаторів однакової потужності
(2.15)
Для переходу з одного трансформатора на два
при kн1= Sк1/Sн (2.16)
Для переходу з 2-х на 3 трансформатори
при kн2= Sк2/2Sн (2.17)
Формула (2.15) не враховує додаткових втрат енергії в ЛЕП за рахунок збільшення втрат від збільшення реактивної складової струму:
∆Рх = ∆Рст + kи.п Qх , (2.18)
∆Рк =∆Рм.н + kи.п Qк , (2.19)
де ∆Qх =.Iх Sн/100 - реактивна потужність х.х. трансформатора, квар;
Iх - струм х.х. трансформатора, %;
∆Qк – приріст реактивної потужності трансформатора.
При номінальному навантаженні (kн1)
∆Qк.н =uк Sн/100, (2.20)
де uк – напруга к.з., %.
Повна реактивна потужність трансформаторів
Q = Qх +kн2 ∆Qк.н (2.21)
Тоді формула (2.15) приймає вигляд
(2.22)