Загальна характеристика страхового ринку

Обов'язкове і добровільне страхування

Добровільне страхування – це страхування, що здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, установлюваними страховиком самостійно відповідно до вимог Закону «Про страхування». Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно прийнятим страховиком правилам страхування, зареєстрованим Уповноваженим органом по нагляду за страховою діяльністю.

Обов'язкове страхування здійснюється шляхом укладення договору страхування особою, на яку покладено обов'язок такого страхування (страхувальником) зі страховиком. Об'єкти, що підлягають обов'язковому страхуванню, ризики, від яких вони повинні бути застраховані, максимальні розміри страхових тарифів та методика їх розрахунку і мінімальні розміри страхових сум визначаються чинним законодавством. Джерелом оплати страхових премій є власні кошти страхувальника, причому для страхувальника – юридичної особи вони включаються до складу валових витрат платника податку.

Перелік добровільних видів страхування, на які видаються ліцензії, а також обов'язкових видів страхування представлені в статтях 6 і 7 Закону «Про страхування».

Висновки. Основними ознаками класифікації страхування є економічний і юридичний. По економічній ознаці усі види страхування поділяються на страхування життя і загальні види страхування. Заслуговує увага класифікація по економічній ознаці по об'єктах страхування: особисте, майнове і страхування відповідальності. Юридична ознака розділяє страхування по формах проведення на обов'язкове і добровільне.

Лекція 3. Соціально-економічний зміст страхового ринку

1. Загальна характеристика страхового ринку.

2. Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку.

3. Державний контроль і регулювання страхового ринку.

4. Ліцензування страхової діяльності.

Ціль: розглянути характерні риси, внутрішню систему і зовнішнє оточення страхового ринку, формування ціни на страхову послугу, вивчити порядок одержання ліцензії і систему державного контролю за страховою діяльністю.

Страховий ринок – особлива соціально-економічна структура, визначена сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист.

Первинною ланкою страхового ринку є страхова компанія. Саме тут здійснюється процес формування і використання страхового фонду, формуються економічні відносини, переплітаються особисті, групові, колективні інтереси. Ринок забезпечує зв'язок між страховиком і страхувальником.

Економічними законами функціонування страхового ринку є закон вартості і закон попиту та пропозиції.

Структура страхового ринку може бути охарактеризована в двох аспектах:

· інституційний

· територіальний

В інституційному аспекті вона представлена відповідно до чинного законодавства акціонерними, повними, командітними товариствами або товариствами з додатковою відповідальністю, взаємними і державними страховими компаніями.

У територіальному аспекті можна виділити місцевий (регіональний) страховий ринок, національний (внутрішній), світовий (зовнішній).

По галузевій ознаці виділяють ринок особистого страхування і ринок майнового страхування. У свою чергу кожний з цих ринків можна розділити на відособлені сегменти, напр. ринок страхування від нещасливих випадків, ринок страхування домашнього майна.

Учасниками страхового ринку виступають страховики, страхувальники і посередники. Посередниками між продавцями і покупцями є страхові агенти і страхові брокери.

Специфічний товар, пропонований на страховому ринку, страхова послуга.

Ціна страхової послуги виражається в страховому тарифі. Вона складається на конкурентній основі в результаті попиту та пропозиції.

Нижня границя ціни визначається принципом рівності між надходженнями платежів страхувальника і виплатами страхового відшкодування і страхових сум.

Верхня границя визначається потребами страховика і для конкретного страховика залежить від:

· величини і структури страхового портфеля;

· якості інвестиційної діяльності;

· величини управлінських витрат;

· очікуваного прибутку.

Дата добавления: 2014-12-07