РДГУ, 2012

«Прогнозування обстановки та планування заходів

7.02010201, 8.02010201 «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»

7.02010501, 8.02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність»

7.02030301, 8.02030301 «Українська мова та література»

7.02030302, 8.02030302 «Мова і література (із зазначенням іноземної мови)»

7.04010602, 8.04010602 «Екологія, охорона навколишнього середовища»

7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)»

Цивільний захист. Методична розробка до практичної роботи студентів по темі 4.2 дисципліни «Цивільний захист» «Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зоні хімічного зараження» - Рівне, РДГУ,2012. – 40с.

Рецензент: завідувач кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності Національного університету водного господарства та природокористування професор В.Л.Филипчук.

		Терміни та визначення…………………………………..
		Довгострокове (оперативне) прогнозування…………...
		Аварійне прогнозування…………………………………
	3.1.	Вихідні дані при аварійному прогнозуванні…………...
	3.2.	Параметри які визначаються при проведенні аварійного прогнозування……………………………….
		Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
		Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження………………………………………
		Висновки з оцінки хімічної обстановки ………………..
Додатки
Додаток 1
		Табл.1 Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, (км) (ємності не обваловані, швидкість вітру 1м/с, температура повітря 0°С) …………
		Таблиця2. Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру(Кв) ………………………
		Таблиця 3. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" залежно від висоти обвалування (Ксх)……………………
		Таблиця 4. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1км довжини закритої місцевості, (Кзм)……………………….
		Таблиця 5. Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП (W), км/год…………………
		Таблиця6. Час випаровування (термін дії джерела забруднення) (typ), год.(швидкість вітру 1м/с)………..
		Таблиця 7. Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХ…………………………………
		Таблиця 8. Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць (АТО) і (ХНО) (крім залізниць)
		Таблиця 9. Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР (К₁К₂)………………...
		Таблиця 10. Результати оцінки хімічної обстановки
		Стисла характеристика деяких НХР
		Хлор
		Аміак
		Сірчаний ангідрид
		Сірководень
		Соляна (хлористоводнева) кислота
Додаток 2
		Приклад порядку прогнозування та оцінки хімічної обстановки
Додаток 3
		Варіанти завдань ………………………………………
Додаток 4
		Мапи місцевості ……………………………………….
		Питання для самоконтролю
		Список використаних джерел
		Замітки

ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЇ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТАХ І НА ТРАНСПОРТІ

У діяльності органів управління сфери цивільного захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій важливою функцією є прогнозування і оцінка обстановки, що може скластися внаслідок аварій на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) і транспорті з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин (НХР) в навколишнє природне середовище.

Наказом МНС №73/82/64/122 від 27.03.2001 року затверджено Методику прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (зареєстровано в Мін'юсті України 10.04.2001 року за №326/5571.

З метою забезпечення зручності впровадження Методики в практику і навчальний процес студентам вищих навчальних закладів пропонується методична розробка, що відповідає офіційному документу, доступну для розуміння фізичних процесів і факторів, що впливають на стан хімічної обстановки, формування зон зараження (забруднення) при аваріях на ХНО з виливом (викидом) НХР та організації захисту працівників об’єкта від негативного впливу НХР.

Наведені терміни і визначення, що застосовуються в цій Методичній розробці.

Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об’єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров’ю людей.

Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Зона хімічного забруднення НХР (ЗXЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Оцінка хімічної обстановки - розв'язання завдань і формулювання висновків з аналізу наслідків і ступеня впливу хімічного забруднення на життєдіяльність людей регіону, об'єкти господарювання та визначення заходів щодо їхнього захисту.

Первинна хмара НХР - це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

Прогнозування хімічної обстановки - отримання ймовірної інформації про хімічну обстановку, що може скластися на території регіону, об'єктах господарювання на основі прогнозу (передбачення) наслідків хімічного зараження у відповідних умовах.

Інверсіявиникає при ясній погоді, малій (до 4 м/с) швидкості вітру, у вечірній час, приблизно за 1год до заходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсіюванню його по висоті й утворює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій забрудненого повітря.

Конвекція виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру, приблизно через 2год після сходу сонця і руйнується приблизно за 2—2,5год до заходу сонця. При конвекції нижні шари нагріваються сильніше, ніж верхні, і це сприяє швидкому розсіюванню забрудненої хімічною речовиною хмари і зменшенню її вражаючої дії.

Ізотерміяспостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20—30 м від земної поверхні. Ізотермія, так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів НХР.

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) - промисловий об’єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одне або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці).

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно - територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також інші населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

Хмара НХР - суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях). Розрізняють первинну і вторинну хмару забрудненого повітря.