Якими властивостями володіє інформація?

Що можна робити з інформацією?

Одиниці виміру інформації

У цей час найбільш відомі наступні способи виміру інформації: об'ємний, ентропійний, алгоритмічний.

Об'ємний спосіб виміру інформації є простим і грубим способом виміру інформації. Відповідну кількісну оцінку інформації природно назвати обсягом інформації.

Обсяг інформації в повідомленні — це кількість символів у повідомленні. Оскільки, наприклад, те саме число може бути записано багатьма різними способами (з використанням різних алфавітів): «двадцять один»; 21; 11001; XXI, те цей спосіб чутливий до форми подання (запису) повідомлення.

В обчислювальній техніці оброблювана й збережена інформація поза залежністю від її природи (число, текст, відображення) представлена у двійковій формі (з використанням алфавіту, що складає всього із двох символів — О и 1). Така стандартизація дозволила ввести дві стандартні одиниці виміру: біт і байт. Байт — це вісім біт.

· 1 Кілобайт (Кбайт) = 1024 байт = 2¹⁰ байт,

· 1 Мегабайт (Мбайт) = 1024 Кбайт = 2²⁰ байт,

· 1 Гігабайт (Гбайт) = 1024 Мбайт = 2³⁰ байт.

Останнім часом у зв'язку зі збільшенням обсягів оброблюваної інформації входять у вживання такі похідні одиниці, як:

· 1 Терабайт (Тбайт) = 1024 Гбайт = 2⁴⁰ байт,

· 1 Петабайт (Пбайт) = 1024 Тбайт = 2⁵⁰ байт.

У теорії інформації й кодування прийнятий «энтропийный» підхід до виміру інформації. Цей спосіб виходить із наступної моделі. Одержувач інформації (повідомлення) має певні подання про можливі настання деяких подій. Ці подання в загальному випадку недостовірні й виражаються ймовірностями, з якими він очікує ту або іншу подію. Загальна міра невизначеності (ентропія) характеризується деякою математичною залежністю від сукупності цих ймовірностей. Кількість інформації в повідомленні визначається тим, наскільки зменшиться ця міра після одержання повідомлення.

В алгоритмічній теорії інформації (розділ теорії алгоритмів) пропонується алгоритмічний метод оцінки інформації в повідомленні. Цей метод полягає в тім, що будь-якому повідомленню можна приписати кількісну характеристику, що відбиває складність (розмір) програми, що дозволяє неї зробити.

Інформацію можна:

· створювати; · передавати; · сприймати; · иcпользовать; · запам'ятовувати; · приймати; · копіювати;

· формалізувати; · поширювати; · перетворювати; · комбінувати; · обробляти; · ділити на частині; · спрощувати;

· збирати; · зберігати; · шукати; · вимірювати; · руйнувати; · і ін. ·

Всі ці процеси, пов'язані з певними операціями над інформацією, називаються інформаційними процесами.

Властивості інформації:

· вірогідність; · повнота; · цінність; · своєчасність;

· зрозумілість; · доступність; · стислість; · і ін.

Інформація достовірна, якщо вона відбиває щире положення справ. Недостовірна інформація може привести до неправильного розуміння або прийняття неправильних рішень.

Достовірна інформація згодом може стати недостовірної, тому що вона має властивість застарівати, тобто перестає відбивати щире положення справ.

Інформація повна, якщо її досить для розуміння й прийняття рішень. Як неповна, так і надлишкова інформація стримує прийняття рішень або може спричинити помилки.

Точність інформації визначається ступенем її близькості до реального стану об'єкта, процесу, явища й т.п.

Дата добавления: 2014-12-07