КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Організація фінансового забезпечення соціальної сфери
Метою діяльності галузей соціальної сфери є створення духовних цінностей, соціально-культурних і побутових послуг.Сьогодні в Україні в галузях соціальної сфери використовується до 30% фондів фінансових ресурсів країни.Джерелами фінансування соціальноїсфери є: ü Державний бюджет; ü місцеві бюджети; ü власні доходи установ і організацій соціальної сфери (самофінансування). Виділення коштів з бюджету на утримання соціальної сфери здійснюється шляхом кошторисно-бюджетного фінансування. Кошторисно-бюджетне фінансування – це метод безповоротного, безкоштовного надання засобів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів – кошторисів витрат. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на: ü показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-мережні показники); ü нормативах витрат у розрахунку на визначений кількісний показник. Оперативно-мережні показники поділяються на дві групи: ü виробничі показники, що характеризують профіль діяльності бюджетної установи (наприклад, кількість студентів у ВНЗ); ü загальні показники, що технічно характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура і т.д.) Виробничі показники поділяються на: o вихідні показники, що характеризують бюджетну установу на даний період часу; o похідні, що визначаються по визначених нормах (наприклад, кількість учнів і норма граничного наповнення класів). Фінансові відносини в соціальній сфері регулюються економічними нормативами, що відбивають можливості держави щодо задоволення соціальних потреб відповідно планам соціального розвитку.
Норматив – це обов’язкова норма, що установлена правовими актами вищих органів державної влади і керування і не підлягає зміні. Такими нормативами можуть стати розміри бюджетних асигнувань на відповідний показник плану соціального розвитку (або в розрахунку на 1 жителя, учня, одну установу, наприклад: ставка заробітної плати, розмір стипендії, відрахування в цільові фонди).Позначені нормативи встановлює Кабінет Міністрів України, як правило, на 5 років. Фінансова норма – це науково обґрунтований розмір витрат фінансових ресурсів на різні види діяльності установ у розрахунку на відповідну одиницю. Це форма реалізації економічного нормативу за рахунок бюджетних ресурсів. Одним з найважливіших завдань поліпшення використання ресурсів, що виділяються на утримання соціально-культурних установ, є впровадження госпрозрахункових форм фінансування, зокрема самофінансування. 4.Кошторис витрат бюджетної установи: Кошторис доходів і витрат бюджетної установи є основним плановим документом, що визначає розмір, цільовий напрямок і поквартальний розподіл бюджетних засобів, що використовуються на утримання установи відповідно до бюджетних призначень протягом бюджетного року. Бюджетне призначення – це повноваження, що надані головному розпорядникові засобів бюджету Законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що мають кількісні і тимчасові обмеження і дозволяють Міністерству фінансів, Державному казначейству і місцевим фінансовим органам надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок засобів відповідного бюджету. Бюджетне асигнування – повноваження, що надають розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання і здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.
Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснення відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, складання договору, придбання товару, послуги або здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду. Бюджетна установа для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальний кошторис і план асигнувань по кожній виконуваній функції. Розпорядниками коштів бюджету є керівники установ, яким надане право розпоряджатися затвердженими для них бюджетними коштами відповідно до асигнувань, встановлених в кошторисах і планах асигнувань. По обсягам наданих прав розпорядники бюджетних засобів поділяються на головних розпорядників бюджетних засобів і розпорядників бюджетних засобів нижчого рівня. Головний розпорядник бюджетних засобів: ü розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань і функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення бюджетних результатів за рахунок бюджетних коштів; ü розробляє на основі плану діяльності проект кошторису і бюджетних запитів і подає їх Міністерству фінансів України або місцевому фінансовому органові; ü одержує бюджетні призначення шляхом їхнього затвердження в законі про Державний бюджет України або рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних засобів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує керування бюджетними асигнуваннями; ü затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо законом не передбачене інше; ü здійснює внутрішній контроль повноти надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня й одержувачами бюджетних коштів, і витратою ними бюджетних коштів; ü одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня й одержувачів коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів. Кошторис витрат складають відповідно до форм, розроблених Міністерством фінансів України для окремих типів установ.Кошторис складається з трьох частин.
У першій – указується: · назва й адреса установи; · бюджет, з якого здійснюється фінансування; · зведені витрати по статтях кошторису. В другій частині – оперативно-мережні показники установи. У третій частині – розрахунки по окремих статтях.Для всіх бюджетних установ установлений єдиний перелік статей витрат. Кошторис бюджетної установи включає такі статті: ü заробітна плата; ü нарахування на заробітну плату; ü канцелярські і господарські витрати; ü відрядження і службові роз’їзди; ü витрати на навчальну, виробничу практику учнів; ü науково-дослідні роботи; ü придбання книг для бібліотек; ü стипендії; ü витрати на харчування; ü придбання медикаментів і перев’язних матеріалів ü придбання устаткування й інвентарю; ü капітальний ремонт будівель і споруд; ü інші витрати. Розмір витрат по кошторисах розраховують самі установи й організації на основі контингентів цих установ: · по школах – кількість учнів; · по вузах – кількість студентів; · по лікарнях – кількість ліжко-місць. У практиці планування бюджетної установи використовують: ü матеріальні норми (наприклад: кількість палива для обігріву 1 куб. м приміщення, електроенергії на 1 кв. м площі, набір продуктів харчування на 1 хворого); ü фінансові норми (вартість харчування одного хворого на день); ü бюджетні норми (якщо бюджет – єдине джерело фінансування, то фінансова норма є одночасно і бюджетною). Норма витрат – це розмір витрат на розрахункову одиницю. Матеріальні норми (натуральні норми) визначають витрати матеріальних ресурсів на розрахункову одиницю в натуральному вираженні. Матеріальні норми диференціюються по видах бюджетних установ. Фінансова норма – це грошове вираження матеріальної норми, визначене на основі державних цін. Бюджетна норма відбиває ту частку витрат на соціально-культурні заходи, що покривається за рахунок бюджетних засобів. За методом побудови фінансові норми розділяються на індивідуальні, комбіновані і узагальнені.
Індивідуальні норми застосовуються при складанні кошторису окремого закладу і відбивають витрати по окремому видові витрат на розрахункову одиницю (наприклад, денна норма харчування на 1 учня). Ці норми застосовуються при складанні індивідуальних кошторисів доходів і витрат. Комбіновані норми – показують суму усіх витрат у рамках однієї статті або декількох статей (наприклад, норма витрат по статті „Оплата комунальних послуг і енергоносіїв” – на 1 клас у школі. Ця норма поєднує витрати на оплату теплопостачання, водопостачання, оплату електроенергії і природного газу). Комбіновані норми використовують при зведеному плануванні. Узагальнені норми поєднують усі витрати, пов’язані з фінансуванням усієї бюджетної установи (наприклад, клуба або музею), або суму усіх витрат на одну розрахункову одиницю (наприклад, сума витрат на один клас у школі, одного вихованця в школі-інтернаті).
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 523; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |