Характеристика та особливості міського пасажирського транспорту

ТЕМА 2.5. Організація виробничої діяльності на міському пасажирському електротранспорті

Транспорт – багатогалузеве господарство, яке впливає на всі сторони діяльності людини та суспільства: економічну, політичну, соціальну та культурну. Міський транспорт є одним з найважливих елементів міського господарства, який забезпечує зв’язки населення. Розвиток міського транспорту повинен враховувати зростання заселених міських територій, місця скупчення мешканців та основні потоки їх руху як в робочі, так і у вихідні дні. Для порівняльної характеристики окремих видів міського пасажирського транспорту використовуєть наступні основні показники:

• провозна здатність – вона тим вище, чим більше вмістимість рухомого составу і пропускна здатність мережі;

• швидкість сполучення – основний показник для пассажира, який враховує швидкість проїзду на міському транспорті;

• експлуатаційна швидкість, – при який враховуються не тільки шлях і час руху рухомого составу с пассажирами, а також і нульові пробіги

(без пасажирів), відстої на кінцевих пунктах та ін.;

• маневреність транспорту – найменьша маневреність у метрополітена, більш маневрений трамвай і троллейбус, за ним автобус і маршрутне

таксі і найбільш маневрене – таксі (не маршрутний транспорт);

• безпека руху;

• собівартість перевезень.

Специфічний характер послуг, надаваних підприємствами міського пасажирського транспорту, обумовлює такі його особливості:

- неможливість створювати запас продукції;

- неможливість компенсувати недоліки в послугах в подальший період без збитку для споживачів.

Своєрідність послуг, виконуваних транспортними підприємствами, ставить процес виробництва в безпосередню залежність від коливань попиту на перевезення, веде до об'єктивної нерівномірності виробництва. Ця обставина дає змогу стверджувати, що виробнича діяльність підприємств пасажирського транспорту значно залежить від коливань попиту на перевезення, веде до планової нерівномірності виробництва з значними змінами в часі. Проте ці твердження спираються на галузевий підхід і не в належній мірі враховують потреби споживача, оскільки виходять з міркувань “галузевої ефективності”, скорочення кількості транспортних засобів у період міжпікових навантажень, тим самим знижуючи вартість послуг, не міняючи ціни на них. Виходячи з вищевикладеного, необхідно відзначити наступні галузеві особливості міського пасажирського транспорту:

- специфічний характер послуг галузі;

- специфічний зміст виробничого процесу - його місцевий характер, невідокремленість від споживача, неможливість створювати запаси і компенсувати втрати без збитку для якості - соціальна спрямованість;

- особливості ціноутворення;

- багатогалузеве підпорядкування.

Потреба населення в послугах пасажирського транспорту змінюється за сезонами, днями тижня і годинами доби. Нерозривний зв'язок виробництва і споживання викликає необхідність організації експлуатації і випуску рухомого складу на маршрути з урахуванням зміни пасажиропотоків на транспортних магістралях міста. У процесі організації роботи пасажирського транспорту потрібне постійне вивчення коливань пасажиропотоків на маршрутах, які враховуються при складанні графіків роботи підприємств транспорту.

Інтенсивний розвиток міського господарства викликає прискорені темпи зростання сучасного міського пасажирського транспорту. У цих умовах значною мірою ускладнюються виробничо-господарські зв'язки між підприємствами міського транспорту і їх підрозділами, постійно зростають обсяг і складність завдань управління.

Особливості міського пасажирського транспорту визначають специфіку управління ним. Підприємства для здійснення перевезень пасажирів виконують дві основні функції: експлуатаційну і ремонтну. Виникає суперечність між спеціалізацією управлінських функцій і їх інтеграцією, між адміністративною відособленістю і координацією дій. Одним з найважливіших шляхів подолання цих суперечностей є вдосконалення існуючої структури управління галуззю.

Дата добавления: 2014-12-07