Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України

Конституція — це Основний Закон держави, який закріплює державний і суспільний лад, особливості взаємовідносин особи й держави, організації та здійснення державної влади, визначає основні державно-правові інсти­тути, порядок їхньої організації та компетенцію і таким чином установлює принципи регулювання суспільних відносин.

Особливості Конституції:

• є головним джерелом національного права України, ядром усієї право­вої системи, юридичною базою чинного законодавства;

• має найвищу юридичну силу;

• має високий рівень стабільності, яка забезпечується особливим, ускладненим порядком внесення до неї змін і доповнень;

• визначає принципи взаємовідносин суспільства і держави, держави та окремих соціальних груп;

• закріплює правовий статус особи;

• діє на всій території держави.

До прийняття Конституції незалежної України діяла Конституція УРСР 1978 р., до якої було внесено певні зміни й доповнення. Зокрема, було вилучено статтю про керівну й спрямовуючу роль КПРС, призупинено дію другої глави «Економічна система» у зв'язку із розвитком ринкової економіки, вне-сено зміни до розділу про територіальний устрій України (створення Автномної Республіки Крим) тощо.

Однак внесені до Конституції 1978 р. зміни не могли відобразити в Основному Законі тих кардинальних і глибоких змін, що відбулися в суспільстві. Потреба в прийнятті нової Конституції постала надзвичайно гостро. Із цією метою була створена Конституційна комісія, яка розробила проект нової Конституції. Робота над ним затягувалася, намітилося протистояння між Верховною Радою України і Президентом України. 8 червня 1995 р. між ними було укладено Конституційний договір «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України». Цей документ урегульовував нові суспільні відносини, що склалися в державі. Згодом він став основою нової Конституції України.

Сьогодні має чинність Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Згідно із Законом України № 2222-ГУ від 8 грудня 2004 р. до Конституції України були внесені зміни.

Конституція України складається з преамбули і чотирнадцяти розді­лів, у яких об'єднана 161 стаття: І — «Загальні засади»; II — «Права, сво­боди та обов'язки людини і громадянина»; III — «Вибори. Референдум»; IV — «Верховна Рада України»; V — «Президент України»; VI — «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади»; VII — «Прокуратура»; VIII — «Правосуддя»; IX — «Територіальний устрій України»; Х — «Авто­номна Республіка Крим»; XI — «Місцеве самоврядування»; XII — «Консти­туційний Суд України»; ХІІІ — «Внесення змін до Конституції України»; XIV — «Прикінцеві положення», а також розділу XV — «Перехідні поло­ження».

Конституція України є основою правової системи нашої держави. Значу­щість чинної Конституції України полягає в тому, що в її основу покладе­но визнання людини як найвищої соціальної цінності. Це є виявом того, що Конституція — Основний Закон не тільки держави, а, передусім, громадян­ського суспільства. Він забезпечує гуманістичну спрямованість діяльності держави.

Дата добавления: 2014-12-07