Інфляція, її причини та соціально-економічні наслідки

Грошова система, її структура та типи.

Грошова система – форма організації грошового обігу, яка історично склалась в країні і закріплена в державному законодавстві. Елементами грошової системи є:

- грошова одиниця та її складові;

- масштаб цін – вагова кількість грошового металу, яка прийнята за грошову одиницю (існує в грошових системах, заснованих на металевому обігу);

- емісійна система – механізм випуску грошей у обіг та установи, які його здійснюють;

- види грошових знаків;

- інститути грошової системи.

Історично склалось кілька основних типів грошових систем.

Металева грошова система. У цій системі в якості грошей використовуються дорогоцінні метали. За грошовою одиницею закріплюється певна кількість грошового металу. Металева грошова система існувала у вигляді біме6талевої і монометалевої.

Біметалева грошова система – в якості грошей використовувались два благородних метал: золото і срібло (XVI-XIX ст.).

Монометалева грошова система – в якості грошей використовується лише один метал, у більшості випадків золото.

Різновиди золотого монометалізму:

- Золотомонетний стандарт – випускались в обіг золоті монети (з 1821р. до Першої світової війни);

- Золотозливковий стандарт – стабільність грошової одиниці забезпечується золотом в зливках, монети з золота не карбуються);

- Золотодевізний стандарт – золотом забезпечувались лише деякі валюти (девізи), інші ж держави прирівнювали свою грошову одиницю до цих валют.

Після кризи 1929-1933 рр. Вільний розмін банкнот на золото було припинено. Виникає нова грошова система: паперово-кредитна.

Паперово-кредитна грошова система. Її характеризують:

- повний вихід з обігу золота (демонетизація золота);

- грошова одиниця немає золотого вмісту;

- поширення кредитних грошей. Кредитними називаються гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах;

- розширення безготівкового обороту;

- емісія грошей державою для збільшення грошової маси.

Така система характерна для сучасної економіки.

Інфляція – знецінення грошей, яке супроводжується підвищенням загального рівня цін. Інфляція це перевищення грошового попиту над пропозицією.

Інфляцію вимірюють за допомогою індексів цін. Індекс цін характеризує рівень інфляції. Також розраховують темпи інфляції. Його розраховують як темп зростання індексу цін:

,

де It – індекс цін у поточному періоді;

It – 1 - індекс цін у попередньому періоді.

Сучасна наука трактує інфляцію як багатофакторне явище, яке породжуються цілим рядом причин. Основні причини інфляції:

1. Збільшення грошових доходів населення, яке не супроводжується відповідним зростанням обсягів виробництва.

2. Зростання непродуктивних видатків держави і дефіцит державного бюджету.

3. Зростання витрат виробництва (збільшення цін на енергоносії, підвищення податків і т.п.).

4. Монополізм. Монополії, використовуючи свою владу над ринком, схильні до підвищення цін.

5. Інфляційні очікування. Намагаючись захистити себе від очікуваної інфляції, виробники схильні збільшувати свої ціни, а в цілому це буде викликати зростання загального рівня цін.

Класифікація інфляції. Розрізняють такі види інфляції:

1. За формами прояву:

- відкрита ( проявляється в відкритому зростанні цін);

- прихована (існує, коли ціни регулюються державою, проявляється в зростанні товарного дефіциту, накопиченні заборгованості в розрахунках, погіршенні якості товарів).

2. За темпами зростання цін:

- помірна (до 10% на рік);

- галопуюча (зростання цін вимірюється сотнями процентів на рік);

- гіперінфляція – (понад 50% за місяць).

3. За розбіжностями росту цін по різним товарним групам:

- збалансована (ціни на всі товари зростають пропорційно);

- незбалансована (ціни на різні товари зростають непропорційно).

4. По прогнозованості інфляції:

- очікувана;

- неочікувана.

Залежно від причин та механізмів інфляції, її поділяють на такі типи:

- Інфляція попиту – виникає коли сукупний грошовий попит населення зростає порівняно з сукупною пропозицією, а тому ціни підвищуються щоб врівноважити попит і пропозицію;

- Інфляція пропозиції (інфляція витрат) – виникає внаслідок зростання витрат виробництва, що зменшує сукупну пропозицію порівняно з сукупним попитом. Тому для урівноваження попиту і пропозиції ціни зростають.

Інфляція справляє неоднозначний вплив на економіку. Незначна, помірна інфляція може стимулювати економічний розвиток. В умовах зростання цін, накопичувати доходи в грошовій формі стає невигідним, тому зростають споживчі витрати та інвестиції у виробництво. Відбувається розширення сукупного попиту, що й стимулює зростання виробництва. Незначна інфляція розглядається навіть як бажана. Вважається, що при темпах зростання цін до 10% на рік, інфляція не є небезпечною, оскільки залишається під контролем держави.

Проте галопуюча інфляція, а тим більше гіперінфляція приносить негативні наслідки, здійснює руйнівний вплив на економіку.

Інфляція призводить до знецінення грошових заощаджень населення. Внаслідок цього знижується життєвий рівень населення, зменшується споживання товарів та послуг, скорочується споживчий попит.

Інфляція призводить до знецінення основних та оборотних засобів підприємств, що викликає падіння інвестицій і скорочення обсягів виробництва.

Інфляція не однаково впливає на різні майнові групи населення. В більшій мірі страждають від неї люди з фіксованими доходами, які не можуть змінювати величину своїх номінальних доходів слідом за ростом цін. Як правило це люди з низькими доходами: студенти, пенсіонери, працівники бюджетної сфери. Багатші люди в меншій мірі страждають від інфляції, оскільки вони можуть захистити себе, утворюючи товарні запаси, інвестуючи в різноманітні активи. Тому інфляція викликає перерозподіл майна і доходів громадян, соціальне розшарування суспільства.

Інфляція спотворює ціни, що робить неможливим прогнозування їх динаміки і збільшує інвестиційні ризики. Тому стають невигідними інвестиції в галузі з великими термінами окупності, а це приводить до спотворення галузевих пропорцій економіки.

Інфляція викликає падіння обсягів виробництва та зростання безробіття.

Головна небезпека інфляції полягає в тому, що вона може вийти з під контролю, оскільки в її механізмі закладено тенденцію до прискорення темпів інфляції. Тому держава повинна здійснювати антиінфляційне регулювання.

Дата добавления: 2014-12-07