Відтворення робочої сили

Тема 10. Відтворення і зайнятість трудових ресурсів.

4. Відтворення робочої сили.

5. Ринок робочої сили як форма регулювання трудових ресурсів.

6. Безробіття, його суть, причини та форми.

7. Соціальній захист населення.

Людський фактор є головною продуктивною силою суспільства. Тому у відтворенні продуктивних сил насамперед слід виділяти відтворення особистого фактора - людини праці і підприємця. Продуктивна сила людини праці характеризується її робочою силою, тобто здатністю до праці.

У будь - якій суспільно-економічній формації робоча сила має дві характеристики:

1. кількісну (кількість носіїв здатності до праці);

2. якісну (стан фізичного розвитку і здоров¢я людини, рівень освіти, кваліфікації, співвідношення цих показників для різних професійних груп населення).

Процес відтворення робочої сили — це, по-перше, виробництво робочої сили, тобто підтримання і відновлення фізичних і розумових здібностей людей до праці, у т. ч. зміну працівників, які вибувають з процесу виробництва (причому ця заміна відбувається, як правило, в розширених мас­штабах), по-друге, розподіл робочої сили в галузях, підрозділах і сферах народного господарства і, по-третє, споживання робочої сили, тобто її використання в процесі виробництва.

Щоб праця здійснювалася як продуктивний процес, робоча сила повинна реально включатися до складу продуктивних сил, тобто бути зайнятою у процесі виробництва

Відтворення робочої сили перш за все передбачає забезпечення працездатного населення роботою, їх зайнятість.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов¢язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій або іншій формі

Повна зайнятість означає використання всіх придатних для цього трудових ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто за­безпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатен працювати.

Повна зайнятість є основою високоефективного використання трудового потенціалу суспільства. Коли трудові, а разом з ними й інші ре­сурси використовуються повністю, економіка країни перебуває на межі своїх виробничих можливостей.

Однак для ефективного функціонування економіки потрібно, щоб працівники використовувались в найбільш необхідних виробництвах, з найбільшою віддачею. Тобто необхідна раціональна зайнятість. Якщо на виробництві надмірна кількість працівників, економіка втрачає свою ефективність. Тому сучасна економіка не може забезпечити 100% зайнятість.

Під повною зайнятістю розуміється ситуація, коли роботу мають всі хто може і бажає працювати. Вона відповідає природному рівню зайнятості.

Якщо економіка має недо­статньо робочих місць для бажаючих працювати, то формується неповна зайнятість: певна кількість робочої сили вимушено за­лишається без роботи.

Не всі придатні для зайнятості трудові ресурси мають бажання займатися тим чи іншим родом економічної діяль­ності, яка приносить дохід. Тому наука виділяє таку категорію, е кономічно актив­не населення — це населення, яке протягом пев­ного періоду забезпечує пропонування робочої сили для виробниц­тва товарів і послуг. До економіч­но активних належать зайняті та безробітні.

Для характеристики зайнятості населення країни у віці від 16 років поділяють на три групи:

А) зайняті – це люди, що виконують оплачувану роботу і ті, що мають робочі місця, але тимчасово не працюють через хворобу, відпустку.

Б ) безробітні – це люди, які не мають роботи, але активно її шукають.

В) ті, що не належать до робочої сили, це частина дорослого населення, яка зайнята в домашньому господарстві, перебуває на пенсії, не працює внаслідок інвалідності або в зв’язку з навчанням, чи просто не хоче працювати й не шукає роботу.

Зайняті й безробітні утворюють сукупну робочу силу.

Повнота і раціональність у комплексі визначають ефектив­ність зайнятості, тобто забезпечуваний нею оптимальний соціально-економічний результат у певний час і за конкретних умов.

Особливості відтворення робочої сили на сучасному етапі. Однією з принципових особливостей відтвореннялюдського ресурсу в розвинутих країнах є значне розповсюдження підприємницької діяльності. Близько 80 % зайнятих у західних країнах у тій чи іншій формі виступають власниками сімейної справи, дрібних, малих, середніх і великих підприємств, влас­никами акцій корпорацій.

Для сучасного відтворення робочої сили характерним є висо­кий рівень кваліфікації, що дозволяє займатися підприємницькою діяльністю представникам практично всіх професій.

Елементами відтворення робочої сили в сучасних умовах є:

1. дошкільне, шкільне виховання і навчання, середня спеціальна, вища і наукова освіта (приблизно 80—90 % за рахунок держави, приватного капіталу і громадських організацій);

2. заробітна плата, яка відповідає рівню освіти і кваліфікації,
як правило, вище прожиткового рівня;

3. субсидування початкової підготовки і перепідготовки робочої сили (у середньому на 90 % за рахунок держави);

4. допомоги по безробіттю і різні види соціальної допомоги
(на 75—80 % за рахунок держави);

5. пенсійне забезпечення, в основному вище прожиткового
мінімуму (на 90—100 % за рахунок держави і приватного капіталу);

6. фінансування на відновлення і зміцнення здоров'я і культурний розвиток (на 70—80 % за рахунок держави, приватного капіталу і громадських організацій).

Отже, можна зробити висновок, що розширене відтворення сукупної робочої сили суспільства — це зростання її чисельності в органічному зв'язку з підвищенням рівня кваліфікації, зростанням продуктивності праці, тривалості трудового стажу та добробуту населення.

Дата добавления: 2014-12-07