Варіант 3. 1. Історичну секцію Української Академії наук та Археографічну комісію очолив:

Варіант 2

1. Історичну секцію Української Академії наук та Археографічну комісію очолив:

1. Дмитро Багалій;

2. Михайло Грушевський;

3. Дмитро Яворницький.

2. ”Соціалістичний реалізм” – “як єдиний правильний метод літератури і мистецтва” проголошений в СРСР:

1. в 1920-х роках;

2. в 1930-х роках;

3. в 1940-х роках.

3. Офіційна Всеукраїнська Спілка Пролетарських Письменників була створена в:

1. 1921 р.

2. 1927 р.

3. 1937 р.

4. Проповідь мистецтва майбутнього в незвичайних проявах аж до створення своєрідної мови і слів була метою:

1. футуристів;

2. пролеткультівців;

3. неокласиків.

5. Політика українізації почала проводитися з:

1. 1923

2. 1924

3. 1925 року.

6. Напрямок, який отримав назву “українського поетичного кінематографу”, започаткував:

1. Леонід Осика;

2. Юрій Іллєнко;

3. Олександр Довженко.

7. Українська академія наук заснована у:

1. 1918

2. 1921

3. 1924.

8.У 1930 р. питома газет українською мовою становила

1. 51 %,

2. 72 %,

3. 89 %.

9. ”Товариство української мови ім. Т.Шевченка”, що ставить своєю метою утвердження української мови у всіх сферах суспільного життя, її всебічний розвиток, засноване в:

1. 1985 р.;

2. 1989 р.;

3. 1991 р.

10. Автором творів “Роксолана”, “Я, Богдан”, “Диво” є письменник:

1. Павло Загребельний;

2. Юрій Мушкетик;

3. Олесь Гончар.

11. Фільми “В бій ідуть тільки старики”, “Ати-бати йшли солдати” зняв режисер:

1. Леонід Осика;

2. Юрій Іллєнко;

3. Леонід Биков.

12.Дисидентський рух в Україні виник в епоху:

1. відлиги,

2. застою,

3. перебудови.

13.Середня освіта стала обов’язковою в СРСР, в тому числі й в Україні, у

1. 1959,

2. 1977,

3. 1980 році.

14.Роман “Людина біжить над прірвою” написав

1. Олесь Гончар,

2. Павло Загребельний,

3. Іван Багряний.

15.”Закон про мови в Українській РСР” прийнятий Верховною радою УРСР у:

1. 1985,

2. 1989,

3. 1991 році.

1. Повноправний тип середньої освіти Х1Х ст. – “граматичні школи” функціонували у:

1. Великій Британії,

2. Німеччині,

3. Франції.

2. Архітектурна практика, основана на змішуванні різних стилів, отримала назву:

1. ампір,

2. рококо,

3. еклектизм.

3.Фотографічне копіювання дійсності – характерна риса:

1. натуралізму,

2. символізму,

3. реалізму.

4.Урочисто парадний, декоративно пишний стиль, для якого характерні просторовий розмах, велика кількість архітектурних деталей, переважно зігнутих ліній, дуже складних композицій, це є:

1. класицизм,

2. бароко,

3. еклектизм.

5.Розвиток українського театру періоду Гетьманщини пов’язаний із:

1. Києво-Могилянською академією,

2. Чернігівським колегіумом,

3. Харківським колегіумом.

6.Автором “Граматика малоросійського наріччя” (1818 р.), що заклала основи українського мовознавства, була першою друкованою граматикою живої української мови був:

1. Яків Маркович,

2. Михайло Максимович,

3. Олексій Павловський.

7.Першою в українській історії національно-культурною організацією, створеною у Львові у 1833 р., була:

1. “ Руська трійця”,

2. “Просвіта”,

3. “Наукове товариство ім. Т.Шевченка”.

8. В СРСР “соціалістичний реалізм” як єдиний правильний метод літератури й мистецтва проголошений на початку:

1. 1920-х,

2. 1930-х,

3. 1940-х рр.

9. Товариство української мови ім. Т.Шевченка, що ставить своєю метою утвердження української мови у всіх сферах суспільного життя, її всебічний розвиток, засноване в:

1. 1985 р.,

2. 1989 р.,

3. 1991 р.

10. Перші українські радянські книги та журнали “Мистецтво”, “Зорі” оформив:

1. Георгій Нарбут;

2. Михайло Жук;

3. Іван Падалка.

11.Ратували за створення “лабораторним шляхом” “чисто пролетарської культури”:

1. українські футуристи,

2. пролеткультівці,

3. неокласики.

12. Гасло “Геть від Москви!”, тобто шлях європейського культурного розвитку, проголосив:

1. Микола Хвильовий,

2. Павло Тичина,

3. Остап Вишня.

13.В період сталінського тоталітаризму в архітектурі панував архітектурний стиль

1. неокласицизму,

2. українського бароко,

3. еклектизму.

14. Український композитор, автор „Червоної рути”, „Водограй”, „Я піду в далекі гори...”:

1. Ігор Поклад,

2. Володимир Івасюк,

3. Геннадій Злотник.

15. Український поет-модерніст, засновник літературного стилю „нова дегенерація”:

1. Юрій Андрухович;

2. Степан Процюк;

3. Оксана Забужко.

[1] Слід добирати випуски за останні п’ять років.

Дата добавления: 2014-12-07