Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

ТЕМА № 10

Які гриби викликають гнійну трихофітію голови?

Які гриби вражають нігтьові пластинки?

Чим клінічно відрізняється хронічна трихофітія від епідермофітії ступнів

1) Локалізацією процесу;*

2) Глибиною ураження шкіри;

3) Загальним станом хворого;

4) Морфологічними елементами висипу;*

5) Результатами лікування.

30. Які групи лікарських препаратів застосовуються при лікуванні:
А — мікозу стоп, Б — трихофітії, В — мікроспорії:

1) Антибіотики;

2) Седативні засоби;

3) Антигістамінні;

4) Вітаміни;

5) Сульфаніламіди;

6) Імуномодулятори.

А – 1, 2, 3

Б – 1, 2, 3

В – 1

31. Які з цих лікарських форм Ви застосуєте при початку лікування дисгідротичної форми епідермофітії:

1) Мікосептин;

2) Розчин соди;*

3) Нітрофунгін;

4) Розчин етакридину;*

5) Ундецин;

6) Тальк;

7) Норсульфазолова паста;*

8) Цинкундан.

32. Для діагностики яких мікозів застосовується люмінесцентний метод:

1) Трихофітія;

2) Різнокольоровий лишай;*

3) Епідермофітія стоп;

4) Мікроспорія;*

5) Еритразма.

33. Які методи лабораторної діагностики слід провести при трихомікозах:

1) Гістологічний;

2) Мікроскопічний;*

3) Бактеріологічний;

4) Культуральний;*

5) Люмінесцентний.*

34. Що використовується для лабораторної діагностики трихомікозів:

1) Кров;

2) Нігті;*

3) Спинномозкова рідина;

4) Волосся;*

5) Вміст сальних залоз;

6) Лусочки.*

1) Трихофітон рубрум;*

2) Маласезія фурфур;

3) Трихофітон фіолетовий;*

4) Епідермо фітон Кауфман-Вольфа;*

5) Трихофітон гіпсовидний;

6) Мікроспорум іржавий;

7) Епідермофітон інгвіналіс;

8) Корінебактеріум мінутисіма

9) Трихофітон фавіформний;

10) Ахоріон Шенлєйна;

11) Трихофітон кратеровидний;*

12) Кандида альбіканс.*

1) Трихофітон рубрум;

2) Кандида альбіканс;

3) Трихофітон фіолетовий;

4) Ахоріон Шенлєйна;

5) Трихофітон гіпсовидпий;*

6) Мікроспорум іржавий;

7) Трихофітон кратеровидний

8) Мікроспорум пухнастий;

9) Мікроспорум фурфур.

10) Трихофітон фавіформний;*



11) Пахвинний епідермофітон.

1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Атрофія;*

2) Пляма;

3) Ерозія;

4) Рубець.*

2. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Рубець;*

2) Атрофія;*

3) Садно;

4) Кірочка.

3. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Папула;

2) Атрофія;*

3) Тріщина;

4) Рубець.*

4. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Ліхеніфікація;

2) Лусочка;

3) Атрофія;*

4) Рубець.*

5. Атрофія шкіри розвивається внаслідок:

1) Запальної плями;

2) Папули;

3) Горбика;*

4) Вузла.*

6. Різновиди плям:

1) Розеола;*

2) Папула;

3) Петехія;*

4) Лейкодерма*.

7. Різновиди плям:

1) Еритема;*

2) Везикула;

3) Пухир;

4) Пурпура.*

8. Різновиди плям:

1) Еритема;*

2) Розеола;*

3) Папула;

4) Вузол.

9. Різновиди плям:

1) Рубець;

2) Лейкодерма;*

3) Атрофія;

4) Пурпура.*

10. Різновиди запальних плям:

1) Розеола;*

2) Еритема;*

3) Лейкодерма;

4) Екхімози.

11. Різновиди запальних плям:

1) Пурпура;

2) Розеола;*

3) Телеангіектазії;

4) Еритема.*

12. Різновиди незапальних плям:

1) Пігментні плями;*

2) Еритема;

3) Лейкодерма;*

4) Розеола.

13. Різновиди незапальних плям:

1) Екхімози;*

2) Сугіляціо;*

3) Пурпура;*

4) Еритема.

14. Після запальної плями утворюється:

1) Вторинна пляма;*

2) Екскоріація;

3) Кірка;

4) Рубець.

15. Після запальної плями утворюється:

1) Рубцева атрофія;

2) Лусочка;*

3) Кірка;

4) Петехії.

16. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

1) Вітропресія;*

2) Гратаж;*

3) Перкусія;

4) Метод „зонда”.*

17. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

1) Діаскопія;*

2) Перкусія;

3) Пальпація;*

4) Дренаж.

18. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

1) Визначення дермографізму;*

2) Пальпація;

3) Дренаж;

4) Діаскопія.*

19. Провідною теорією етіології червоного вовчака вважають:

1) Інфекційна;

2) Паразитарна;

3) Алергічна;

4) Аутоімунна.*

20. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Кірочка;

2) Пляма;*

3) Атрофія;*

4) Садно.

21. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Пляма;*

2) Ліхенізація;

3) Лусочка;*

4) Екскоріація.

22. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Рубець;

2) Атрофія;*

3) Кірочка;

4) Ерозія.

23. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Лусочка;*

2) Пляма;*

3) Вузол;

4) Виразка.

24. Для склеродермії характерні елементи висипу:

1) Пляма;*

2) Пустула;

3) Атрофія;*

4) Садно;

25. Для склеродермії характерні елементи висипу:

1) Атрофія;*

2) Пляма;*

3) Папула;

4) Тріщина.

26. Клінічні форми хронічного еритематозу:

1) Дискоїдна;*

2) Дисемінована;*

3) Листовидна;

4) Бородавчата.

27. Клінічні форми хронічного еритематозу:

1) Дисемінована;*

2) Відцентрова Бієтта;*

3) Вегетуюча;

4) Папулонекротична.

28. Характерні місця висипу при дискоїдному червоному вовчаку:

1) Обличчя;*

2) Нижні кінцівки;

3) Волосиста частина голови;*

4) Верхні кінцівки.

29. Характерні патогістологічні зміни епідермісу при хронічному еритематозі:

1) Фолікулярний гіперкератоз;*

2) Атрофія базального шару епідермісу;*

3) Паракератоз;

4) Спонгіоз.

30. Характерні симптоми при дискоїдному червоному вовчаку:

1) Беньє-Мещерського;*

2) „Дамського каблука”;*

3) Нікольського;

4) Аушпіца.

31. Характерні клінічні прояви відцентрової еритеми Бієтта:

1) Еритема;*

2) Лусочка;

3) Атрофія;

4) Пігментація.

32. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

1) Еритема у вигляді метелика;*

2) Ендокардит;*

3) Поліартрит;*

4) Лейкоцитоз.

33. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

1) Поліневрит;

2) Геморагічна висипка;*

3) Тромбоцитоз;

4) Тромбоцитопенія.*

34. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:



1) Перикардит;*

2) Гемолітична анемія;*

3) Протеїнурія;*

4) Горбики.

35. До препаратів, які використовують для лікування хронічних форм еритематозу, належать:

1) Делагіл;*

2) Пеніцилін;

3) Нізорал;

4) Грізеофульвін.

36. Для лікування хронічних форм еритематозу перевагу надають вітамінам:

1) С;

2) РР;*

3) В12;*

4) В1.

37. Для місцевого лікування хронічних форм еритематозу використовують мазі:

1) Кортикостероїдні;*

2) Протигрибкові;

3) Вітамінні;

4) Антипаразитарні.

38. До препаратів, які використовують для лікування системного еритематозу, належать:

1) Преднізолон;*

2) Делагіл;*

3) Метатрексат;*

4) Нізорал.

39. Для лікування системного еритематозу перевагу надають вітамінам:

1) С;

2) В12;*

3) В6;

4) РР.*

40. Для місцевого лікування системного еритематозу використовують мазі:

1) Антипаразитарні;

2) Протигрибкові;

3) Кортикостероїдні;*

4) Вітамінні.*

41. До клінічних форм склеродермії належать:

1) Себорейна;

2) Бляшковидна;*

3) Лінійна;*

4) Системна.*

42. В дитячому віці найчастіше зустрічається форма склеродермії:

1) Бляшковидна;

2) Лінійна;*

3) Еритродермічна;

4) Системна.

43. В основі патогенезу склеродермії знаходиться:

1) Порушення синтезу колагену;*

2) Порушення обміну колагену;*

3) Порушення мікроциркуляції;*

4) Дефекти імунної системи.*

44. Основними провокуючими факторами виникнення склеродермії є:

1) Хронічна інфекція;*

2) Ендокринні дисфункції;*

3) Стреси;*

4) Переохолодження.*

45. Стадії розвитку склеродермії:

1) Набряк;*

2) Еритема;

3) Атрофія;*

4) Ущільнення.*

46. Для лікування хронічної склеродермії використовують:

1) Пеніцилін;*

2) Стрептоміцин;

3) Лідазу;*

4) Алое.*

47. Для лікування хронічної склеродермії використовують:

1) Ультразвук;*

2) Іонофорез;*

3) Парафінотерапію;*

4) Рентгенотерапію.

48. Для місцевого лікування склеродермії використовують мазі:

1) Антипаразитарні;

2) Вітамінні;

3) Кортикостероїдні;*

4) Протигрибкові.

49. При системній склеродермії здебільшого вражається:

1) Шкіра;*

2) Стравохід;*

3) Сечовий міхур;

4) Серце.*

50. У лікуванні системної склеродермії використовують:

1) Стрептоміцин;

2) Пеніцилін;*

3) Лідазу;*

4) Преднізолон.*

51. У лікуванні системної склеродермії використовують:

1) Циклоферон;*

2) Гентаміцин;

3) Метатрексат;*

4) Пеніцилін.*

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-23; Просмотров: 636; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. II. Патогенез.
  2. Вопрос 1. Гнойные остеомиелиты. Понятие. Этиология. Патогенез. Клиника. Диагностика. Обеспечение лечебного процесса.
  3. Вопрос 2. Грыжи белой линии живота. Послеоперационные вентральные грыжи.Этиология.Патогенез.Клиника.Лечение.
  4. Вопрос 2. Грыжи. Понятие. Этиология. Патогенез. Общая симтоматика. Диагностика. Лечение.
  5. Вопрос 2. Динамическая (спастическая, паралитическая) кишечная непроходимость. Этиология. Патогенез. Клиника. Принципы консервативного и оперативного лечения.
  6. Вопрос 2. Парапроктиты и параректальные свищи. Этиология. Патогенез. Диагностика. Особенности лечебной тактики.
  7. Вопрос 2. Пупочная грыжа. Этиология. Патогенез. Клиника. Диагностика. Лечение.
  8. Вопрос 2. Странгуляционная кишечная непроходимость. Этиология. Патогенез. Клиника. Диагностика. Виды лечения. Обеспечение лечебного процесса.
  9. Вопрос 2.Бедренные грыжи. Этиология. Патогенез. Диагностика. Профилактика. Лечение.
  10. Вопрос 3. Виды омертвлений. Сухая, влажная гангрена. Этиология. Патогенез. Клиника. Диагностика. Лечение.
  11. Вопрос 3. Гемоторакс. Пневмоторакс. Этиология. Патогенез. Клиника. Основные принципы лечения. Инструментальное обеспечение, наблюдение за больным.
  12. Вопрос 3. Желтуха (надпеченочная, печеночная, паренхиматозная, обтурационная). Этиология. Патогенез. Клиника. Диагностическое инструментальное обеспечение.

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.048 сек.