Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Уведення




Одеса 2003

Эпикриз

Ноября 2013 года

Ноября 2013 года

Ноября 2013 года

Больной жалуется на общую слабость, тяжесть в правом подреберье, сухость во рту, жажду, снижение аппетита, умеренную боль в правом плечевом суставе при движениях в нем. Тоны сердца тихие, ритм правильный. ЧДД - 17 в минуту ЧСС - 82 в минуту. АД - 115 и 75 mmHg. Болезненность в правом подреберье при пальпации.

Больной жалуется на снижение аппетита, слабую боль в правом плечевом суставе при движениях в нем, неустойчивый стул. Тоны сердца тихие, ритм правильный. ЧДД - 18 в минуту. ЧСС - 83 в минуту. АД - 125 и 85 mmHg.

Больной жалуется на снижение аппетита, частое мочеиспускание с небольшим количеством мочи. Тоны сердца тихие, ритм правильный. ЧДД - 20 в минуту. ЧСС - 90 в минуту. АД - 130 и 90 mmHg.

 

 


Больной, Доронин Анатолий Васильевич находился на лечении в гастроэнтерологическом отделении клиник СамГМУ с 15 ноября 2013 года по 26 ноября 2013 года с клиническим диагнозом “обострение хронического вирусного гепатита C”. Проводилось следующее лечение: “Ремаксол” 400мл в/в один раз в день ежедневно, “Фосфоглиф”, “Цисагаст”, “Панкреатин” и

“Де-Нол” внутрь по 1 таблетке три раза в день. В результате лечения имело место купирование большинства беспокоивших больного симптомов и было остановлено развитие обострения заболевания.

Выписывается домой под наблюдение врача общей практики.

Рекомендации при выписке:

· Ограничить физическую активность, исключить быстрые и тяжелые физические нагрузки (бег, поднятие тяжестей)

· Избегать псиоэмоциональных стрессов

· Соблюдать диету – стол №5 с учетом стола №9

· Препараты:

o “Силимарин” по 1 капсуле дважды в день во время еды

o Токиферола ацетат, 100мг по 1 капсуле 2 раза в день

o Аскорбиновая кислота, 50 мг по 1 таблетке 3 раза в день

 


Использованная литература

· В.Н Фатенков “Внутренние болезни” Том 2, ООО “Офорт”, Самара, 2006г.

· Моисеев В.С., Мухин Н.А. “Внутренние болезни” Том 2, Издательство “Гэотар Медицина” Самара, 2005 г.

· Писклов А.В. “ Факультетская терапия: учебное пособие для студентов высших медицинских учебных заведений”, Издательство “ВЛАДОС-ПРЕСС”, Москва, 2005 г.

· Хабриев Р.У., Ягудина Р.И., Овчинникова Л.К. “Фармакологический справочник с международными и торговыми названиями лекарственных средств”, Издательство “Серебряные нити”, Москва, 2006г.

 


Методичні указівки виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни “Основи дискретної математики” для студентів очної і заочної форм навчання спеціальностей 6.0915 і 6.0804. / Укл. О. М. Мартинюк. – Одеса: ОНПУ, 2003, 20 с.

Укладач: О. М. Мартинюк, ст. викладач

Розрахунково-графічна робота з дисципліни «Основи дискретної математики» виконується в другому семестрі. Метою роботи є закріплення основних теоретичних знань і практичних навичок у ході самостійної роботи, що включає задачі аналізу і синтезу формул і схем і виконуваної паралельно з роботою на лекційних і практичних заняттях.

У процесі розрахунково-графічної роботи студенти для побудованих відповідно до індивідуального варіанта множинної формули, бінарного відношення і логічної схеми виконують аналіз, мінімізацію множинних і булєвих формул, переклад булєвих формул у заданий базис і синтез схем у заданому базисі.

1. ЗМІСТ РОБОТИ

Розрахунково-графічна робота з дисципліни “Основи дискретної математики” містить у собі:

1. Спрощення (аналітичну мінімізацію) заданого вираження алгебри безлічей з використанням відомих тотожностей.

2. Для заданого бінарного відношення побудова графіка, аналіз властивостей відносини (рефлективності, симетричності, транзитивності, з ' вязності) і властивостей, успадкованих від відповідностей (усюди визначеності, функціональності, ін ' ективності, сюр ' ективності, бiективності).

3. Аналіз заданої у визначеному функціональному базисі логічної схеми, каскадний, за допомогою підстановки, висновок формули булєвих функцій, мінімізованих з використанням відомих властивостей, для відповідних елементів логічної схеми і всієї схеми в цілому.

4. Виконуване одночасно з п.3 каскадне, за допомогою підстановки, побудова зведеної таблиці істинності для всіх елементів логічної схеми і схеми в цілому.

5. Перетворення виведеної в п.3. формули булєвой функції в ДНФ і КНФ, СДНФ і СКНФ.

6. Мінімізацію методами Квайна-МакКласкі і Петріка, а також за допомогою карт Карно булєвой функції по вихідній таблиці істинності, отриманої в п.4.

7. Мінімізацію методами Квайна-МакКласкі і Петріка, а також за допомогою карт Карно формули частково визначеної булєвой функції, отриманої з таблиці істинності п.4, поповненої заданими байдужними вхідними наборами.

8. Переклад отриманих у п.п.5.,6. мінімальних формул з булєва базису в заданий функціональний базис.

2. ВИБІР ВАРІАНТА

Варіанти розрахунково-графічної роботи утворяться завданням індивідуальних:

a) вираження алгебри безлічей;

b) бінарного відношення;

c) вихідної логічної схеми;

d) байдужних вхідних наборів.

В основі вибору індивідуального варіанта лежить процедура визначення цілочисленого залишку від розподілу вираження, у якому є присутнім число, що є сумою числа «Х» і журнального номера студента, який позначають надалі як «№зачетки». Число «Х» для групи АЕ-0Y4нем. дорівнює «000», для групи АЕ-0Y4рус. дорівнює «100», для групи АЕ-0Y5 дорівнює «200», для групи АЕ-0Y6 дорівнює «300», для групи АЕ-0Y7 дорівнює «400», для групи АН-0Y1 дорівнює «500», для групи АН-0Y2 дорівнює «600», для групи АН-0Y3 дорівнює «700», для групи АН-0Y4рус. дорівнює «800, для групи АН-0Y4нем. дорівнює «900,, для групи ЗАЕ-0Y1 дорівнює «953», для групи ЗАЕ-0Y2 дорівнює «979». Тут «Y» — цифра, що утворить у номері групи разом з попереднім «0» дві останні цифри року надходження студента в ОНПУ.

2.1. Вибір варіанта вираження алгебри безлічей

Варіант вираження алгебри безлічей, що позначається як «Fмн», утвориться завданням і підстановкою для шаблонової формули: набору множинних операцій; набору нетривіальних операндів, що включають операції з заданого набору. Таблиці набору множинних операцій (табл. 1) і нетривіальних операторів (табл. 2) приведені в додатку.

Шаблонова формула єдина для усіх варіантів і має вид:

(a (Оп-д1 b (a Оп-д2))) g (ùa ((Оп-д3 d Оп-д4) l (ùa Оп-д5)))

де a, b, g, d, l – символи, що позначають операції і замещаемые конкретні операції з таблиці 1, Оп-ді – i-ий нетривіальний операнд (iÎ{1, 2, 3, 4, 5}), що заміщається конкретним операндом з таблиці 2.

Номер варіанта набору конкретних операцій {a, b, g, d, l} з таблиці 1, що позначається як «№Операцій», виходить визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «7» – число варіантів таблиці 1 по наступній формулі:

«№Операцій» = («№Зачетки» % 7) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Операцій» виходить у такий спосіб:

«№Операцій» = (047 % 7) + 1 = 5 + 1 = 6, тобто з таблиці 1 випливає, що {a, b, g, d, l} = {ù, Ç, |,, È},

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Операцій» виходить у такий спосіб:

«№Операцій» = (003 % 7) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 1 випливає, що {a, b, g, d, l} = {ù,, Ç, |, È},

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Операцій» виходить у такий спосіб:

«№Операцій» = (121 % 7) + 1 = 2 + 1 = 3, тобто з таблиці 1 випливає, що {a, b, g, d, l} = {Æ, |, Ç,,È},

тут «Ç» і «È» - операції відповідно множинні перетинання й об'єднання, «ù» - операція множинного доповнення, «|» - операція множинної різниці, «» операція множинної симетричної різниці, «Æ» -відсутність операції.

Номер варіанта набору нетривіальних операндів {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4, Оп-д5} з таблиці 2, що позначається як «№Операндів», виходить аналогічно визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «5» – число варіантів таблиці 2 по наступній формулі:

«№Операндів» = («№Зачетки» % 5) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Операндів» виходить у такий спосіб:

«№Операндів» = (047 % 5) + 1 = 2 + 1 = 3, тобто з таблиці 2 випливає, що {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4, Оп-д5} = {AgB, BgD, CdD, aC, ElF},

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Операндів» виходить у такий спосіб:

«№Операндів» = (003 % 5) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 2 випливає, що {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4, Оп-д5} = {AgE, BbC, DdC, aD, FbA},

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Операндів» виходить у такий спосіб:

«№Операндів» = (121 % 5) + 1 = 1 + 1 = 2, тобто з таблиці 2 випливає, що {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4, Оп-д5} = {AbC, BdE, BdE, aB, DbE}.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант вираження алгебри безлічей Fмн виходить у такий спосіб:

Fмн = (a (Оп-д1 b (a Оп-д2))) g (ùa ((Оп-д3 d Оп-д4) l (ùa Оп-д5))) = (ù ((A|E) Ç (ù(B|D)))) | (ùù (((CD)(ùC)) È (ùù(EÈF)))),

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант вираження алгебри безлічей Fмн виходить у такий спосіб:

Fмн = (a (Оп-д1 b (a Оп-д2))) g (ùa ((Оп-д3 d Оп-д4) l (ùa Оп-д5))) = (ù((AÇE)(ù(B|E)))) Ç (ùù(((D|C) | (ùD)) È (ùù (FA)))),

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант вираження алгебри безлічей Fмн виходить у такий спосіб:

Fмн = (a (Оп-д1 b (a Оп-д2))) g (ùa ((Оп-д3 d Оп-д4) l (ùa Оп-д5))) = (Æ((A|C) | (Æ(BE)))) Ç (ùÆ(((BE)(ÆB)) È (ùÆ (D|E)))) = (((A|C) | (BE))) Ç (ù ((BE)B) È (ù (D|E))).

2.2. Вибір варіанта бінарного відношення

Варіант потребуючого мінімізації вираження бінарного відношення, що позначається як «Fот», утвориться завданням і підстановкою для шаблонової формули: набору операцій над дійсними числами; набору нетривіальних Операндів; бінарного відношення. Таблиці варіантів наборів операцій (табл. 3), варіантів нетривіальних операторів (табл. 4) і варіантів бінарних відносин (табл. 5) приведені в додатку.

Шаблонова формула єдина для усіх варіантів і має вид:

(a (Оп-д1 b Оп-д2)) Relation (g (Оп-д3 d Оп-д4))

де a, b, g, d – символи, що позначають операції над дійсними числами і заміщають конкретними операціями з таблиці 3, Оп-ді – i-ий тривіальний операнд (iÎ{1, 2, 3, 4}), що заміщається конкретним операндом з таблиці 4, Relation – бінарне відношення, що заміщається конкретним відношенням з таблиці 5.

Номер варіанта набору конкретних операцій {a, b, g, d} з таблиці 3, що позначається як «№Операцій», виходить визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «4» – число варіантів таблиці 3 по наступній формулі:

«№Операцій» = («№Зачетки» % 4) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Операцій» виходить у такий спосіб:

«№Операцій» = (047 % 4) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 1 випливає, що {a, b, g, d} = {Æ, -, abs, /},

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Операцій» виходить у такий спосіб:

«№Операцій» = (003 % 4) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 1 випливає, що {a, b, g, d} = {Æ, -, abs, /}, тобто збігається з попереднім варіантом,

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Операцій» виходить у такий спосіб:

«№Операцій» = (121 % 4) + 1 = 1 + 1 = 2, тобто з таблиці 1 випливає, що {a, b, g, d} = { abs, -, Æ, *},

тут і в таблиці 3 «+», «-», «*», «/» - операції відповідно додавання, вирахування, множення, розподілу, «abs» - операція узяття модуля, «зведення в квадрат» - однойменна операція, «Æ» -відсутність операції.

Номер варіанта набору нетривіальних Операндів {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4} з таблиці 4, що позначається як «№Операндів», виходить аналогічно визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «7» – число варіантів таблиці 4 по наступній формулі:

«№Операндів» = («№Зачетки» % 7) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Операндів» виходить у такий спосіб:

«№Операндів» = (047 % 7) + 1 = 5 + 1 = 6, тобто з таблиці 2 випливає, що {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4} = {b+a, 5*b, 2*a-b, a/2},

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Операндів» виходить у такий спосіб:

«№Операндів» = (003 % 7) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 2 випливає, що {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4} = {a-b, 2*a, b+3*a, b/3},

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Операндів» виходить у такий спосіб:

«№Операндів» = (121 % 9) + 1 = 2 + 1 = 3, тобто з таблиці 2 випливає, що {Оп-д1, Оп-д2, Оп-д3, Оп-д4} = {b-a, 5*a, 2*a+b, b/2}.

Номер варіанта бінарного відношення з таблиці 5, що позначається як «№Відношення», виходить аналогічно визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «5» – число варіантів таблиці 5 по наступній формулі:

«№Відношення» = («№Зачетки» % 5) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Відношення» виходить у такий спосіб:

«№Відношення» = (047 % 5) + 1 = 2 + 1 = 3, тобто з таблиці 5 випливає, що Relation = «³»,

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Відношення» виходить у такий спосіб:

«№Відношення» = (003 % 5) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 5 випливає, що Relation = «>»,

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Відношення» виходить у такий спосіб:

«№Відношення» = (121 % 5) + 1 = 1 + 1 = 2, тобто з таблиці 5 випливає, що Relation = «<».

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант вираження бінарного відношення Fот виходить у такий спосіб:

Fот = (a (Оп-д1 b Оп-д2)) Relation (g (Оп-д3 d Оп-д4)) = (Æ((b+a) - (5*b))) ³ (abs ((2*a-b) / (a/2))) = ((b+a) - (5*b)) ³ (abs ((2*a-b) / (a/2))),

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант вираження алгебри безлічей Fмн виходить у такий спосіб:

Fот = (a (Оп-д1 b Оп-д2)) Relation (g (Оп-д3 d Оп-д4)) = (Æ((a-b) - (2*a))) > (abs ((b+3*a) / (b/3))) = ((a-b) - (2*a)) > (abs ((b+3*a) / (b/3))),

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант вираження алгебри безлічей Fмн виходить у такий спосіб:

Fот = (a (Оп-д1 b Оп-д2)) Relation (g (Оп-д3 d Оп-д4)) = (abs ((b-a) - (5*a))) < (Æ((2*a+b) * (b/2))) = (abs ((b-a) - (5*a))) < ((2*a+b) * (b/2)).

2.3. Вибір варіанта вихідної логічної схеми

Варіант вихідної логічної схеми утвориться завданням: функціонального базису логічних функцій; розміщенням логічних елементів у сітці місць зображення логічної схеми; списком зв'язків входів і виходів логічних елементів. Таблиці варіантів функціонального базису логічних функцій (табл. 6), розміщення логічних елементів довільного базису в сітці місць графічного зображення логічної схеми (табл. 7), а також список зв'язків входів і виходів логічних елементів приведені в додатку.

У таблиці 6 приведені не позначення елементарних логічних функцій від двох перемінних, а їхнього номера від «0» до «15». Кожен стовпець таблиці 6 відзначений римськими цифрами I, II, III, за допомогою яких виконується розміщення елементарних логічних функцій з відповідних стовпців таблиці 6 у рядках таблиці 7.

Номер варіанта заданого функціонального базису логічних функцій {№Ф-ції1, №Ф-ції2, № Ф-ції3} з таблиці 6, що позначається як «№Базіса», виходить визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «8» – число варіантів таблиці 6 по наступній формулі:

«№Базіса» = («№Зачетки» % 8) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Базіса» виходить у такий спосіб:

«№Базіса» = (047 % 8) + 1 = 7 + 1 = 8, тобто з таблиці 6 випливає, що {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} = {4, 13, 14} чи функції відповідно «заборони зворотної імплікації ù», «імплікації ®», «штриха Шеффера /»,

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Базіса» виходить у такий спосіб:

«№Базіса» = (003 % 8) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 6 випливає, що {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} = {2, 13, 14} чи функції відповідно «заборони імплікації ù®», «імплікації ®», «штриха Шеффера»,

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Базіса» виходить у такий спосіб:

«№Базіса» = (121 % 8) + 1 = 1 + 1 = 2, тобто з таблиці 6 випливає, що {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} = {2, 9, 14} чи функції відповідно «заборони імплікації ù®», «еквівалентності ~», «штриха Шеффера /».

Графічне зображення логічної схеми єдино для усіх варіантів і містить п'ятнадцять місць для розміщення (у три ряди по п'ятьох елементів у ряді) логічних елементів, що реалізують отримані на попередньому кроці логічні функції базису, задані номерами від «0» до «15» {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} у таблиці 6. Місця мають номера від «5» до «19» включно, номера від «1» до «4» включно приписані входам логічної схеми, номер»20» приписаний виходу всієї логічної схеми (див. мал. 1.). У межах кожного i-го ряду розміщається єдиний тип елемента з функцією «№Ф-ції i», обраної з базису {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} відповідно до заданого варіанта посадки (див. табл. 7). Таким чином, формується прив'язка функціонального базису з трьох типів елементів {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} відповідно для першого, другого і третього рядів.

Номер варіанта розміщення логічних елементів у сітці місць графічного зображення логічної схеми з таблиці 7, що позначається як «№Розміщення», виходить визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «3» – число варіантів таблиці 7 по наступній формулі:

«№Розміщення» = («№Зачетки» % 3) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Рис. 1. Сітка місць графічного зображення логічної схеми

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Розміщення» виходить у такий спосіб:

«№Розміщення» = (047 % 3) + 1 = 2 + 1 = 3, тобто з таблиці 7 випливає, що для базису {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} = {4, 13, 14} визначається відповідне розміщення {№Ф-ції1, № Ф-ції2, № Ф-ції3} = {3*i, 3*i+1, 3*і-1} (см. мал. 2.),

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Розміщення» виходить у такий спосіб:

«№Розміщення» = (003 % 3) + 1 = 0 + 1 = 1, тобто з таблиці 7 випливає, що для базису {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} = {2, 13, 14} визначається відповідне розміщення {№ Ф-ції1, № Ф-ції2, № Ф-ції3} = {3*i+1, 3*і-1, 3*i},

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Розміщення» виходить у такий спосіб:

«№Розміщення» = (121 % 3) + 1 = 1 + 1 = 2, тобто з таблиці 7 випливає, що для базису {№Ф-ції1, №Ф-ції2, №Ф-ції3} = {2, 9, 14} визначається відповідне розміщення {№ Ф-ції1, № Ф-ції2, № Ф-ції3} = {3*і-1, 3*i, 3*i+1}.

Тут iÎ{2, 3, 4, 5, 6}.

Рис. 2. Розміщення функцій і зв'язку для «№Зачетки» = 47

Всі елементи мають один вихід, велика частина елементів має два входи, три-чотири елемента мають три входи. Число входів визначається безпосередньо зі списку зв'язків входів і виходів елементів. Логічна схема не містить контурів зворотних зв'язків.

Булєва функція трьохвхідового логічного елемента утвориться в загальному випадку розглядом заданої елементарний булєвой функції ліворуч праворуч у порядку нумерації входів.

Приклад: Для трьохвхідового елемента з елементарної не асоціативної булєвой функцією, наприклад, "®" (імплікацією) формула булєвой функції перетвориться в такий спосіб:

"вх1®вх2®вх3" еквівалентно "(вх.1®вх.2)®вх.3".

Номер варіанта списку зв'язків входів і виходів логічних елементів логічної схеми (див. додаток), що позначається як «№Зв’язків», виходить визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «13» – число варіантів списків зв'язків входів і виходів логічних елементів логічної схеми по наступній формулі:

«№Зв’язків» = («№Зачетки» % 13) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Зв’язків» виходить у такий спосіб:

«№Зв’язків» = (047 % 13) + 1 = 8 + 1 = 9, тобто з додатка випливає, що номер списку 9 (див. мал. 2),

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Зв’язків» виходить у такий спосіб:

«№Зв’язків» = (003 % 13) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з додатка випливає, що номер списку 4,

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Зв’язків» виходить у такий спосіб:

«№Зв’язків» = (121 % 13) + 1 = 4 + 1 = 5, тобто з додатка випливає, що номер списку 5.

У списку зв'язків для кожного логічного елемента зазначені номери логічних елементів, виходи яких з'єднані з його входами.

Приклад: Для одинадцятого елемента запис 11(1,8,10) у списку зв'язків 9 означає, що три входи одинадцятого елемента з'єднані з виходом першого елемента (першим загальним входом усієї схеми), виходами восьмого і десятого елементів, при цьому перший вхід одинадцятого елемента з'єднаний саме з виходом першого, другий вхід – з виходом восьмого елемента, третій вхід – з виходом десятого елемента.

Приклад: Список зв'язків варіанта 1 виглядає в такий спосіб:

Варіант 1.: 5(1,2,3); 6(2,4); 7(3,4); 8(5,7); 9(3,8); 10(7,9); 11(8,9); 12(6,8,9); 13(4,10); 14(8,11); 15(8,12); 16(8,13); 17(12,14); 18(14,15,17);19(16,17,18); 20(19).

2.4. Коректування функції і вибір байдужних наборів

У ряді варіантів заданої логічної схеми в результаті аналізу може бути отримане значне, аж до повного, виродження функції (тотожна чи істинність тотожна хибність). У цьому випадку викладач – керівник розрахунково-графічної роботи виконує оперативне коректування варіанта схеми. Ініціатива коректування повинна у встановлений термін виходити від студента.

По побудованій таблиці істинності булєвой функції заданої логічної схеми будується таблиця істинності часткової булєвой функції вибором чотирьох випадково обраних байдужних вхідних двоїчних наборів, на яких часткова булєва функція не визначена (байдужна). У випадку накладення байдужного набору на одиничний набір (на який функція приймає значення «1») для даного набору значень аргументів зберігається значення функції, рівне «1».

Номер варіанта байдужних вхідних наборів часткової булєвой функції {№Наб1, №Наб2, №Наб3, №Наб4} з таблиці 8, що позначається як «№Наборів», виходить визначенням зміщеного на «1» цілочисленого залишку від розподілу «№Зачетки» на число «11» – число варіантів таблиці 8 по наступній формулі:

«№Наборів» = («№Зачетки» % 11) + 1,

де % – операція одержання цілочисленого залишку від розподілу.

Приклад: Для вихідного «№Зачетки» = 47 варіант «№Набора» виходить у такий спосіб:

«№Набора» = (047 % 11) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 8 випливає, що обрано байдужні набори {№Наб1, №Наб2, №Наб3, №Наб4} ={1, 8, 11, 14},

для вихідного «№Зачетки» = 003 варіант «№Набора» виходить у такий спосіб:

«№Набора» = (003 % 11) + 1 = 3 + 1 = 4, тобто з таблиці 8 випливає, що обрано байдужні набори {№Наб1, №Наб2, №Наб3, №Наб4} ={1, 8, 11, 14}, варіант набору збігається з попереднім,

для вихідного «№Зачетки» = 121 варіант «№Набора» виходить у такий спосіб:

«№Набора» = (121 % 5) + 1 = 0 + 1 = 1, тобто з таблиці 8 випливає, що обрано байдужні набори {№Наб1, №Наб2, №Наб3, №Наб4} ={0, 2, 7, 8}.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-23; Просмотров: 340; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.086 сек.