Елементи системи оподаткування, їх характеристика

Функції податків.

Податок -це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості ВВП на загально суспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може.

1)фіскальна – характеризує суспільне призначенння податків, тобто визначає роль податків у формуванні бюджетного фонду держави

У контексті даної функції можна визначити наступні вимоги до податків:достатність, регулярність, стабільність, рівномірність розподілу по території

2)стимулююча – через дану функцію держава впливає на процес розширеного відтворення, стимулюючи його розвиток, впливає на нагромадження капіталу, держава через цю функцію може розширювати платоспроможний попит населення, може стимулювати інвестиційну активність і може створювати додаткові стимули до праці та ін.

Стимулююча роль податків може бути реалізована наступним чином:

1.шляхом звільнення, повного або часткового, від сплати податку окремих осіб або окремих категорій платників.

2.шляхом повного або часткового звільнення об’єкта від оподаткування

3.шляхом встановлення неоподаткованого мінімуму

4.шляхом використання податкового кредиту

5.шляхом зниження ставки податку

6.шляхом встановлення податкових преференцій (у вигляді інвестиційного податкового кредиту і цільвої податкової пільги)

3)регулююча (іноді її обєднують зі стимулюючою функцією) – через податки держава може впливати на різні сторони діяльності платника.

Також виділяють ще розподілну (здійснюється формування дохідної частини бюджету з подальшим направленням цих доходів на фінансування різноманітних заходів, пов'язаних з реалізацією державою своїх функцій) та контрольну функції (оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому)

Об'єкт податку вказує на те, що саме оподатковується. Ще називають податковою базою.

Суб'єкти оподаткування - це особи (юридичні або фізичні), на яких покладено обов'язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюджету. Платника податку треба відрізняти від справжнього носія податку (кінцевого споживача) - особи, на яку податок припадає наприкінці усіх процесів перекладання.

Джерелом податку називають дохід, з якого платник сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не мати стосунку до об'єкта оподаткування (наприклад, податки на майно і землю, які перебувають в особистому користуванні і не приносять доходу їх власникам).

Одиниця оподаткування (або масштаб вимірювання) є одиниця вимір (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування.

Ставка податку - це законодавче встановлена величина податку на одиницю виміру бази оподаткування. Існують два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. За універсального встановлюється єдина для всіх платників ставка, за диференційованого – кілька.

За способом побудови ставки податку поділяютьна тверді та процентні.

Тверді – встановлюються у грошовому вимірі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні.

Процентні ставки – встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вимір.

Процентні ставки можуть бути:

-пропорційні – єдині ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування

-прогресивні – такі ставки, розмір яких зростає в міру збільшення обсягів об’єкта оподаткування

-регресивні ставки – зменшуються в міру зростання об’єкта оподаткування.

Податкова квота - частка податку в доході платника. Вона характеризує рівень оподаткування і може бути як в абсолютному, так і у відносному вимірах.

Дата добавления: 2014-12-23