Фінансові проблеми Європейського Союзу

Уніфікація та гармонізація податків у країнах Європейського Союзу.

Однією з найважливіших передумов, що дасть можливість говорити про становлення дійсно єдиної Європи (крім спільного бюджету ЄС та запровадження єдиної валюти), є гармонізація податкових систем країн — членів Європейського Союзу. Податкова уніфікація (зведення до єдиної форми, системи, єдиних нормативів) — введення обов'язкових однакових юридичних норм і правил у сфері оподаткування і формування на цій основі єдиної податкової системи. Натомість податкова гармонізація (приведення в стан відповідності, злагодженості) — вироблення загальної стратегії держав у сфері податкових правовідносин на відповідному етапі інтеграційної взаємодії, що передбачає координацію податкової політики, систематизацію та уніфікацію окремих податків і податкових систем країн, які входять до міжнародних регіональних угруповань. Відповідно податкова гармонізація передбачає приведення у відповідність структури податкових систем, порядку стягнення основних видів податків у всіх країнах співтовариства, а не повну їх уніфікацію, і базується на таких принципах:

— забезпечення нейтральності податків з позицій умов конкуренції на єдиному ринку, іншими словами, недискримінаційний податковий режим для всіх його учасників;

— усунення податкового (митного) контролю на внутрішніх кордонах співтовариства;

— виключення можливості подвійного оподаткування прибутку компаній, які здійснюють діяльність у двох або більше країнах ЄС;

— зведення до мінімуму можливості ухилення від сплати податків;

— існування гарантії надходження відповідних доходів у бюджети країн-учасниць.

Разом з тим, незважаючи на посилення інтеграційних тенденцій, податкова політика країн Євросоюзу досі характеризується суттєвими національними особливостями, що не дає підстав сподіватися на проведення повної уніфікації європейського оподаткування навіть у дуже віддаленій перспективі. Донині залишається відкритим питання щодо формування єдиного оптимального європейського оподаткування, яке б і надалі було передумовою стабільно високих темпів економічного зростання всіх інтегрованих національних економік. Ці проблеми щодо фундаментальних, наріжних каменів податкової політики ЄС залишаються відкритими і для більшості нових країн-членів.

Розвиток ситуації на фондових ринках Євросоюзу показав, що інвестори як і раніше насторожено ставляться до можливостей урядів країн зони євро незабаром подолати виниклі на тлі боргової кризи нові і важкі фінансові проблеми.

Ряд аналітиків заявили, про можливе повторення різкого скорочення ділової активності на зразок ситуації 1929-1930 років через зростання обсягів продажів акцій на тлі кризи суверенних боргових зобов'язань.

Причина недовіри ринків – розмиті заходи урядів Усе говорить про те, що відносини між приватним бізнесом і урядами країн Заходу швидко погіршуються. Надавши на початку нинішньої кризи приватним банкам практично необмежені кошти, уряди багатьох країн майже нічого не отримали натомість. Більш того, керівництво банків почало знову виплачувати собі великі винагороди, що тільки ускладнило у низці країн суспільну обстановку.

Дата добавления: 2014-12-23